30 липня 2021року
м. Київ
справа № 201/9576/19
провадження № 61-12650ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Нова пошта» про відшкодування майнової шкоди та стягнення штрафу,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом до ТОВ «Нова пошта», в якому просив стягнути з останнього на свою користь майнову шкоду у розмірі 45 500 грн та передбачений публічним договором штраф у розмірі 11 024 грн, а разом 56 524 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнено з ТОВ «Нова пошта» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування майнової шкоди 45 500 грн.
У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ТОВ «Нова пошта» задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року в частині задоволення позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У решті рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року, в якій просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом першим частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову ОСОБА_1 до ТОВ «Нова пошта» є відшкодування майнової шкоди та стягнення штрафу, ціна позову в загальному розмірі становить 56 524 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн ? 100 = 227 000 грн), а тому справа № 201/9576/19 є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.
Касаційний цивільний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, так і для висновку про те, що розгляд справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної судової практики правозастосування, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для обов'язкового скасування постанови Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова прийнята без повідомлення та участі заявника при розгляді справи в апеляційному суді, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються положеннями частини першої статті 369 ЦПК України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року зазначено, що вона не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про відшкодування майнової шкоди та стягнення штрафу відмовити.
Судді:В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко