29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 213/4642/19
провадження № 61-7839ск21
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2020 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи: прокуратура Дніпропетровської області, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органу попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду,
07 травня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження Державна казначейська служба України засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху для подачі доказів поважності пропуску строку та сплати судового збору.
26 липня 2021 року судді-доповідачеві передано заяву про усунення недоліків Державною казначейською службою України до якої додано платіжне доручення про сплату судового збору, проте докази поважності пропуску строку не надано, тобто недоліки усунуто частково, що є підставою для продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
У частинах другій, третій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Державна казначейська служба України зазначає, що оскаржувану постанову апеляційного суду вона не отримувала, при цьому не надає будь-яких належних доказів про порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (конверт, копії матеріалів справи, довідка суду, тощо), на підставі яких Державна казначейська служба України мала б право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 390 ЦПК України.
Оскаржена постанова Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2021 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15 лютого 2021 року. Саме по собі посилання на те, що служба повний текст оскаржуваної постанови не отримала, без підтвердження відповідними доказами, не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку та подати відповідні докази.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом з ініціативи суду.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Продовжити Державній казначейській службі України строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її подання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Антоненко