29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 607/25607/19
провадження № 61-2674ск21
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
19 лютого 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху для подачі уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною другою статті 389 ЦПК України, та сплати судового збору.
В уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та як на підставу касаційного оскарження посилається на частину другу статті 389 ЦПК України, зокрема, на пункт 3 (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки, посилаючись на пункт 3 статті 389 ЦПК України, ОСОБА_1 не зазначила норму права, щодо якої відсутній висновок про її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та не сплатила судовий збір.
На виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_1 сплатила судовий збір та подала додаткові обґрунтування, які не є уточненою касаційною скаргою та містять посилання на пункт 3 (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) та 4 (суд не дослідив зібрані у справі докази).
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2021 року продовжено строк для усунення недоліків шляхом подачі уточненої касаційної скарги із зазначенням:
- норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи;
- конкретних доказів, які не дослідив суд.
26 липня 2021 року на виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_1 подала уточнену касаційну скаргу, в якій зазначає, що підставою, на якій подається касаційна скарга є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо відсутності у трудовому законодавстві підстави для звільнення працівника з посади у випадку задоволення касаційної скарги Верховним Судом.
Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга, яка подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, повинна містити: 1) посилання на конкретну норму права, яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; 2) посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування цієї ж норми права; 3) конкретизацію змісту правовідносин, щодо яких цей висновок відсутній; 4) обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року в справі № 904/3807/19).
Формальне посилання ОСОБА_1 на те, що касаційна скарга подана в зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, без конкретизації змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та без наведення переконливих аргументів на підтвердження цих обставин не може бути підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 не виконала вимог ухвали Верховного Суду від 18 червня 2021 року, а посилання на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, не є самостійною підставою для відкриття касаційного провадження, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Керуючись статтями 185, 392, 393, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 січня 2021 року вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Антоненко