29 липня 2021 року
м. Київ
справа № 756/3083/20
провадження № 61-10646ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про стягнення коштів,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі»), в якому просила стягнути з відповідача на її користь 44 422, 32 грн та судові витрати.
Позов обгрунтований тим, що 23 жовтня 2017 року Голосіївський районний суд м. Києва видав судовий наказ за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго»), правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги.
На підставі вищевказаного судового наказу Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження.
Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець в повному обсязі виконав виконавчий документ і стягнув з неї 44 422,32 грн. Крім того, з неї стягнено судовий збір, що сплачувався ПАТ «Київенерго» у розмірі 800,00 грн, виконавчий збір - 4 522,23 грн і витрати на проведення виконавчих дій - 251,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року замінено стягувача у виконавчому провадженні - ПАТ «Київенерго» на його правонаступника ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі».
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року судовий наказ скасовано, відмовлено у повороті виконання рішення суду та роз'яснено право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки судовий наказ скасовано, просила стягнути з відповідача суми, отримані на виконання цього наказу.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03 лютого 2021 року позов задоволено. Стягнено з ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 44 422,32 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що судовий наказ, на підставі якого стягнено з позивача кошти скасований та керувався статтею 1212 ЦК України.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» задоволено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 лютого 2021 року скасовано, в позові відмовлено.
Відмовивши в позові, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції помилково фактично здійснив поворот виконання рішення суду шляхом задоволення позову про витребування безпідставно отриманих коштів відповідно до статті 1212 ЦК України, незважаючи на те, що питання повороту виконання рішення суду врегульовано статтею 444 ЦПК України.
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2021 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270,00 грн.
Предметом спору у зазначеній справі є стягнення коштів у розмірі 44 422,32 грн.
Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн*100=227 000,00 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.
Заявник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.
Проте наведені заявником обставини з посиланням на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки фактично вона не погоджується із застосованою судом апеляційної інстанції матеріальною нормою закону.
Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
Також не заслуговують на увагу й посилання заявника на те, що вона позбавлена можливості спростувати обставини справи, встановлені оскаржуваним рішенням при розгляді справи, тому що умовою, за якої це рішення може бути переглянуто, є саме встановлення обставин, встановлених оскарженим рішенням при розгляді іншої справи на яку саме справу заявниця не конкретизувала.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувана заявником постанова Київського апеляційного суду від 28 травня 2021 року постановлена у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про стягнення коштів відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко