Ухвала
30 липня 2021 року
м. Київ
справа № 559/2461/17
провадження № 61-12402ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2020 рокута постанову Рівненського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у справіза позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, треті особи: Семидубська сільська рада Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та припинення дій, які порушують право,
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Центр державного земельного кадастру», в особі Рівненської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, у якому просив визнати протиправною державну реєстрацію земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів 5626874090010056 площею 0,3586 га та 5621687400090010054 площею 0,3582 га, що розташовані в селі Іваниничі Семидубської сільської ради Дубенського району Рівненської області, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, в особі їх уповноваженого територіально Державного кадастрового реєстратора скасувати їх державну реєстрацію, скасувати кадастрові номери, закривши поземельні книги, визнати за ОСОБА_1 право на земельну ділянку площею 0,1764 га кадастровий номер 5621687400090010013, що в селі Іваничі Дубенського району Рівненської області відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 28 грудня 2004 року, серія РВ № 027915 відповідно до плану такої ділянки, що міститься у Державному акті на право власності на земельну ділянку, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, в особі їх уповноваженого територіально Державного кадастрового реєстратора внести вказані дані до Державного реєстру земель.
Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
21 липня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про визнання незаконними дій та припинення дій, які порушують право.
Отже, зазначена справа є справою незначної складності, не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справою, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2020 рокута постанову Рівненського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, треті особи: Семидубська сільська рада Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та припинення дій, які порушують право.
Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат