Ухвала
30 липня 2021 року
м. Київ
справа № 761/6662/20-ц
провадження № 61-428ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підписаною представником ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 рокута постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у справіза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталії Володимирівни, третя особа - ОСОБА_6 , про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 , у якому просили скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на квартири НОМЕР_1 (реєстраційний номер 1936105880000), 160/2 (реєстраційний номер 1936108280000), 160/3 (реєстраційний номер 1936109580000), 160/4 (реєстраційний номер 1936110380000), 160/5 (реєстраційний номер 1936111580000), 160/6 (реєстраційний номер 1936114280000), згідно з якими до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відповідні записи про право власності за ОСОБА_5 на вказані об'єкти нерухомості та зобов'язати ОСОБА_5 повернути квартири НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 НОМЕР_5 , НОМЕР_6 в попередній стан, який існував до поділу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі є власниками квартир НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , АДРЕСА_9 . Їх квартири розташовані поряд з квартирою НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 10 жовтня 2019 року ОСОБА_5 зареєструвала право власності на шість квартир, які утворились внаслідок переобладнання (поділу) нею квартири НОМЕР_1 . Приватним нотаріусом КМНО Мазарчук Н. В., як державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на спірні (шість) об'єктів нерухомості за ОСОБА_5 . Підставою виникнення права власності є висновок № 0168/19 від 30 вересня 2019 року, виданий ТОВ «Проекттехсервісгруп». Вважають, що ОСОБА_5 порушила їх права, оскільки здійснила поділ своєї квартири з порушенням порядку такого поділу, не отримала дозвіл на проведення будівельних робіт, не ввела готовий об'єкт в експлуатацію, не надала декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Зазначають, що мало місце втручання в стіну загального коридору 25 та 26 поверхів, шляхом вирізання дверних отворів для входу в новоутворені квартири. Такі дії відповідача порушують права всіх мешканців будинку і їх зокрема, оскільки конструкції будинку послаблені втручанням. Крім того, здійснено навантаження на електромережі та інженерні системи будинку, оскільки збільшилась кількість квартир, з однієї до шести. Також зауважили, що санвузол квартир НОМЕР_1 , НОМЕР_2 розташовані над житловою кімнатою квартири НОМЕР_7 , що суперечить нормам ДБН В 2.2.-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки». Посилаючись на висновки експерта № 861/01-2020 від 04 лютого 2020 року зазначили, що виконані будівельно-монтажні роботи в квартирі НОМЕР_1 відносяться до реконструкції житлового будинку, оскільки пов'язані з втручанням в несучі конструктивні елементи будинку та інженерні системи загального користування, на виконання яких необхідний дозвіл на виконання, погоджена та затверджена документація. Після виконання повного переліку будівельних робіт, об'єкт підлягає прийняттю в експлуатацію. Також зазначили, що державна реєстрація права власності на новоутворені об'єкти нерухомого майна була проведена нотаріусом з порушенням вимог діючого законодавства.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану адвокатом Семенюк І. М., задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року в частині розподілу судових витрат скасовано і в цій частині ухвалено нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судових витрат на правничу допомогу по 14 000,00 грн з кожного.
В іншій частині рішення залишено без змін.
23 липня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 04 травня 2020 року справу № 761/6662/20-ц визнано малозначною.
Підстав для висновку, що суд першої інстанції помилково визнав зазначену справу малозназначною, Верховний Суд не вбачає.
Посилання представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у касаційній скарзі на те що, що суд першої інстанції відніс зазначену справу до малозначних помилково, оскільки не враховано суспільне значення справи для сторін, обсяг та характер доказів у справі, необхідність проведення експертизи та кількість учасників справи, який становить три позивача, два відповідача та одну третю особу, є безпідставними, оскільки зазначені обставини не свідчать про те, що ця справа не може бути визнана малозначною за критерієм її незначної складності.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , підписаною представником ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталії Володимирівни, третя особа - ОСОБА_6 , про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна.
Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Крат