Ухвала
23 липня 2021 року
м. Київ
справа № 757/41575/18-ц
провадження № 61-12119св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодувати моральну шкоду, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року в складі судді Новака Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2020 року в складі колегії суддів: Білич І. М., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодувати моральну шкоду.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, яка була поширена ним у соціальній мережі Facebook шляхом розміщення на особистій сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook інформації наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ. У червні 2018 року мною була поширена недостовірна інформація стосовно ветерана війни - учасника бойових дій ОСОБА_1 . Поширена мною інформація про вчинення ОСОБА_1 злочинів не знайшла свого документального підтвердження.».
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року - без змін.
13 серпня 2020 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2020 року
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2020 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції; зупинено виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Вказана справа надійшла до Верховного Суду.
У частині другій статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Підстави для виклику сторін відсутні.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
З урахуванням категорії та складності справи, відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією в складі п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодувати моральну шкоду, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук