Ухвала
22 липня 2021 року
м. Київ
справа № 757/35265/20-ц
провадження № 61-11800ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на свою користь: штраф у розмірі 322 000 євро, збитки у розмірі 65 226,99 євро, пеню у розмірі 203 555 761,50 грн, а також - 322 000 євро на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року (повний текст якої виготовлено 24 червня 2021 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року - без змін.
13 липня 2021 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року, посилаючись на те, що вона не отримувала повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду та ознайомилася з її змістом 06 липня 2021 року.
Згідно з частинами першою, другою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Перевіривши доводи вказаного клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його розгляду, оскільки заявник не пропустила строк на касаційне оскарження судових рішень. Так, повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складено 24 червня 2021 року, а касаційна скарга на вказане судове рішення подана заявником 13 липня 2021 року, тобто в межах строку, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказала, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 20 лютого 2018 року у справі № 910/11471/17, від 14 червня 2018 року у справі № 910/14158/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 910/21320/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 910/1555/18, від 05 березня 2020 року у справі № 910/7161/19, від 29 квітня 2020 року у справі № 910/3245/19, в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 310/80/16-ц, від 03 червня 2020 року у справах №№ 363/568/18, 359/8181/18, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.
Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. ОСОБА_1 як споживач звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
ОСОБА_1 заявила клопотання про розгляд справи за її участю.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилося у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Жук проти України»).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Тобто суд касаційної інстанції є судом права.
Частиною першої статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Положення частин п'ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.
Тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.
Оскільки розгляд справи Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та необхідність виклику учасників справи для надання пояснень відсутня, то підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за її участю немає.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2021 року.
Витребувати з Печерського районного суду міста Києва цивільну справу № 757/35265/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за її участю.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 23 серпня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко