Справа
№ 489/3185/21
Провадження
№3/489/1605/21
02 серпня 2021 р. м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Губницький Д. Г., при секретарі - Рибальченко Т. О., розглянувши матеріали, щодо притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючої заступником керівника виробничої лабораторії ПП «Аруна-Партнер» ділянка № НОМЕР_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
передбаченого ч. 1 ст. 127-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП),-
Як вбачається з протоколу від 18.11.2020 р. серії ДПР18 №531925 то 06.10.2020 о 10 год. 15 хв., в м. Миколаєві, вул. Вінграновського, 47, гр. ОСОБА_1 будучи відповідальною особою заступником керівника випробувальної лабораторії ПП «Аруна-Партнер» ділянка №1 видала протокол перевірки технічного стану т/з №00228-01391-20, бланк серії ВР №715611 на т/з ЗИЛ 431412, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код: НОМЕР_3 , з порушенням вимог законодавства у сфері здійснення ОТК, а саме: на фотографії увімкнених фар ближнього світла та протитуманних фар (за наявності) зафіксовано, що не увімкнено габаритні ліхтарі т/з вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 127-1 КУпАП.
11.01.2021 р. суддя Центрального районного суду м. Миколаїв, повернула матеріали адміністративної справи до УПП в Миколаївській області для направлення за підвідомчістю.
25.05.2021 р. матеріали справи були передані судді Ленінського районного суду м. Миколаєва Д. Г. Губницькому.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона складу правопорушення це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку; протиправне діяння (бездіяльність);шкідливі наслідки діяння; причинний зв'язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
За диспозицією цієї норми закону (ч.1 ст.127-1 КУпАП) об'єктивна сторона правопорушення полягає у видачі документа про технічну несправність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому контролю, з порушенням порядку проведення технічного стану такого транспортного засобу.
При цьому, суб'єкт адміністративного проступку за цією статтею спеціальний - посадова особа.
Однак, до матеріалів протоколу не додано будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 дійсно є суб'єктом правопорушення вказаного у ньому, а саме - посадовою особою ПП «Аруна-Партнер», яка має відповідати за цей проступок.
За положеннями ч.2ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Однак, посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , до нього не додано жодного доказу, окрім як зазначення в змісті протоколу, який підтверджував би той факт, що дана особа є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1ст.127-1 КУпАП- посадовою особою ПП «Аруна-Партнер», і саме вона повинен нести відповідальність за правопорушення, суть якого викладена в протоколі.
Отже, будь-яких доказів вини ОСОБА_1 , а саме: показів свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, суду не надано. (ч.1ст.251 КУпАП)
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загальноправовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об'єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 36, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу даного адміністративного правопорушення.
Постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва.
Суддя Д. Г. Губницький