02 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/970/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
розглядаючи матеріали касаційної скарги Львівської обласної ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 (колегія суддів: Пашкіна С. А., Андрієнко В. В., Євсіков О. О.) і рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 (суддя Полякова К. В.) у справі
за позовом першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛембергМіт", 2. Львівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, про витребування майна та скасування державної реєстрації права власності,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі №914/970/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021, визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС №729154 від 13.07.2009, видане Львівською обласною радою на будівлю за адресою: м. Львів, вул. Лемківська, 24, у частині відділення фтизіопульмології А-2 площею 417,4 кв. м та гаража Б-1 30,2 кв. м; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛембергМіт" на користь Львівської міської ради цю будівлю та гараж; скасовано державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛембергМіт" на цю будівлю та гараж з одночасним припиненням права приватної власності.
28.05.2021 Львівська обласна рада звернулася з касаційною скаргою на ці судові рішення, в якій просила їх скасувати у частині задоволеної позовної вимоги про визнання недійсним вищевказаного свідоцтва про право власності та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Оскільки касаційна скарга не відповідала вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), то її ухвалою Верховного Суду від 06.07.2021 було залишено без руху та надано скаржнику строк до 06.08.2021 для усунення недоліків, зокрема йому необхідно було доплатити судовий збір у сумі 171 722,80 грн.
09.07.2021 Львівською обласною радою на виконання ухвали суду направлено до суду документи про усунення недоліків, які передані головуючому 13.07.2021.
Львівська обласна рада у заяві про усунення недоліків касаційної скарги просить поновити строк для подання нею змін до раніше поданої касаційної скарги та прийняти зміни до прохальної її частини, зокрема скасувати оскаржувані судові рішення лише в частині задоволеної позовної вимоги про визнання недійсним вищезазначеного свідоцтва про право власності та ухвалити нове рішення про відмову у позові лише у цій частині.
Верховний Суд, вивчивши викладене у заяві Львівської обласної ради про усунення недоліків касаційної скарги, зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
Згідно зі статтею 288 цього ж Кодексу касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 15.04.2021, її повний текст підписаний 19.05.2021, а отримана Львівською обласною радою 25.05.2021 (копія конверта суду апеляційної інстанції). Тобто останній день строку, встановлений для її оскарження в касаційному порядку, припадав на 14.06.2021.
Утім із заявою про зміну вимог касаційної скарги Львівська обласна рада звернулася лише 09.07.2021, тобто з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження і просить його поновити.
Обґрунтовуючи пропуск строку для подання змін до касаційної скарги, скаржник зазначає про те, що, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, він сформулював прохальну її частину аналогічним чином як вона була викладена в його апеляційній скарзі, та очікував однакового застосування судами правових норм як щодо сплати судового збору, так і щодо відкриття касаційного провадження.
Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частини першої статті 119 цього ж Кодексу суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, слід зазначити, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Натомість подання змін до касаційної скарги на судові рішення попередніх інстанцій з порушенням установленого законом строку за відсутності об'єктивних поважних причин його пропуску є порушенням принципу юридичної визначеності.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справі, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронним доказами.
Таким чином суд вважає, що обставини, викладені Львівською обласною радою в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку для подання змін до касаційної скарги, не можуть об'єктивно свідчити про неможливість своєчасного їх подання та залежали виключно від волевиявлення останньої.
Оскільки пропуск скаржником строку для подання змін до касаційної скарги зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони, то Верховний Суд приходить до висновку про неповажність таких причин, тому відповідне клопотання скаржника не підлягає задоволенню.
Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Sunday Times v. United Kingdom" вказано, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.
Крім того, як зазначалося вище, Верховний Суд ухвалою від 06.07.2021 залишав без руху касаційну скаргу Львівської обласної ради з огляду на її невідповідність вимогам статті 290 ГПК України.
Однак скаржником не усунуто її недоліки і не надано доказів доплати судового збору у визначеному судом розмірі.
Відповідно до частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 ГПК України якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги у визначений приписами ГПК України строк, то колегія суддів дійшла висновку про її повернення.
Керуючись статтями 118, 119, 174, 234, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Клопотання Львівської обласної ради про поновлення строку для подання змін до касаційної скарги залишити без розгляду.
2. Касаційну скаргу Львівської обласної ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 914/970/20 та додані до неї документи (у тому числі платіжне доручення від 28.04.2021 № 134 на суму 4 204,00 грн) повернути скаржнику.
3. Оригінал касаційної скарги Львівської обласної ради залишити у суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя В. Ю. Уркевич