Справа № 210/4103/21
Провадження № 2-з/210/80/21
іменем України
"02" серпня 2021 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Чайкіна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову подану в межах позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 30 липня 2021 року надійшла вищевказана заява про забезпечення позову.
Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 151 ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Заявником при зверненні до суду не сплачено судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі. В обґрунтування своєї позиції, заявник посилається на постанову Верховного Суду у справі № 638/6060/18.
Разом з тим, суд не погоджується з позицією ОСОБА_1 виходячи з наступного.
Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується з виконавчим написом, який вчинено Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича 20 листопада 2020 року і зареєстрованим в реєстрі за №98377 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості в розмірі 3696,00 грн.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом, при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до п. 5 Постанови, Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012, № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від сплати судового збору, за подання позовів, апеляційної/касаційної скарги у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, споживачі звільнені від сплати судового збору лише в разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів, наприклад за позовом банку про стягнення кредитної заборгованості, що відповідає змісту статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Посилання заявника на постанову Верховного суду від 12.08.2020 року у справі № 638/6060/18 не можуть бути взяті до уваги, оскільки у вказаній справі предметом позову крім визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, було визнання іпотечного договору недійсним, у зв'язку з чим заявника було звільнено від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як споживача.
Також суд не погоджується з доводами Позивача, що він є споживачем нотаріальних послуг, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріусом за завою стягувача, боржник не приймає безпосередню участь, та не виступає споживачем послуг.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки предметом позову є визнання виконавчого напису про стягнення із заявника заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню. Тобто у зазначених правовідносинах ОСОБА_1 не є споживачем, а виступає, як боржник за виконавчим написом.
Таким чином, заявнику при зверненні до суду слід сплатити судовий збір за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису № 98377 від 20.11.2020 таким, що не підлягає виконанню.
Ставка судового збору за подання заяви до суду про забезпечення позову фізичної особи складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.
У відповідності до частини десятої статті 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя: О. В. Чайкіна