Справа № 199/3856/21
(1-кп/199/455/21)
02.08.2021 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021041630000121 відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за їх обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 , захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на 60 днів, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України. Дане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим, у разі визнання останніх винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років із конфіскацією майна, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є всі підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду. Крім того, знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , володіючи відомостями щодо потерпілих та свідків сторони обвинувачення, які не допитані, можуть вплинути на них з метою відмови від дачі показів чи зміни показів. Також, на думку прокурора, враховуючи відомості про осіб обвинувачених, які офіційно не працевлаштовані, до затримання не мали офіційно-підтверджених джерел доходів, приймаючи до уваги наявність непогашеної судимості у ОСОБА_5 , наявність інших кримінальних проваджень у відношенні ОСОБА_4 , по яким здійснюються судові розгляди судами міста Дніпра, існує ризик вчинення обвинуваченими нового кримінального правопорушення.
Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили суд змінити всім обвинуваченим запобіжний захід на домашній арешт.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд вважає, що на цей час є всі підстави для його задоволення, у зв'язку з чим клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на домашній арешт є таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до змісту обвинувального акта ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які зазнали нападу (розбій), поєднаному з проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.
Враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у разі визнання останніх винуватими у вищевказаному кримінальному правопорушенні, останні, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, можуть переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, що, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
Для відмови в звільненні особи з-під варти також слід враховувати і ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки вони, володіючи відомостями щодо осіб свідків сторони обвинувачення, які не допитані, можуть вплинути на них з метою схилення до зміни показів чи відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи відомості про осіб обвинувачених, зокрема те, що ОСОБА_5 має непогашену судимість; те, що у відношенні ОСОБА_4 на цей час здійснюються три судові розгляди кримінальних проваджень за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України; за ч. 2 ст. 289 КК України; за ч. 5 ст. 185 КК України; те, що у ОСОБА_3 відсутнє офіційне працевлаштування та, як і у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відсутні офіційно-підтверджені джерела доходів, відповідно є підтвердженим ризик, передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість обвинуваченими вчинити інше кримінальне правопорушення.
При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останніх не надходило.
Досліджуючи клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт, суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров'я обвинувачених, відомості про їх соціальні зв'язки, репутацію обвинувачених, їх майновий стан, наявність непогашеної судимості у ОСОБА_5 , наявність інших кримінальних проваджень у відношенні ОСОБА_4 , відсутність джерел доходу у ОСОБА_3 , вважає, що вказані відомості про осіб обвинувачених в сукупності із обсягом пред'явленого їм обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, дають підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи на цей час не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, у зв'язку з чим клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.
Згідно з п. 1) ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених КПК України, не визначається, оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у кримінальному правопорушенні, вчиненому із погрозою застосування насильства.
Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 30.09.2021 включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою до 30.09.2021 включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою до 30.09.2021 включно.
В задоволенні клопотань захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченими, їх захисниками, потерпілими, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які перебувають під вартою, - з моменту вручення їм копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя: ОСОБА_1