28.07.2021 Справа № 920/324/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Бублик Т.Д.,
розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Продресурс-2009»,
до відповідача - Комунального підприємства Сумської обласної ради «Паливкомуненерго»,
про стягнення 600000 грн 00 коп.
За участю представників сторін:
від позивача - Ломака Н.М.,
від відповідача - Руденко О.М. ,
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач 30.03.2021 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 600 000 грн 00 коп. заборгованості за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 20.12.2019 договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (надалі - Договір).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було надано фінансову допомогу в розмірі 600000 грн 00 коп., однак у строк, передбачений п. 5.1. Договору, відповідач фінансову допомогу позивачу не повернув. Тому, зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 600000 грн 00 коп.
31.03.2021 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 14.07.2021 було закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті.
27.07.2021 відповідач подав відзив на позов.
Враховуючи те, що відзив подано відповідачем з порушенням строку, передбаченого ст. 165 ГПК України, клопотання про поновлення строку на подання відзиву відповідачем не подано, суд не приймає його до розгляду та вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник відповідача наголошував на тому, що факт отримання грошових коштів в сумі 600000 грн 00 коп. по Договору ним визнається, проте проти позову заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що сторонами у Договорі не встановлено конкретних строків повернення фінансової допомоги, а отже право вимоги у позивача не виникло, оскільки Договір продовжує свою дію.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
20.12.2019 між сторонами було укладено договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (а.с.7-8). Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач (кредитор) надає відповідачу (позичальнику) безвідсоткову фінансову поворотну допомогу, а останній зобов'язується використати таку допомогу і вчасно повернути її позивачу.
Згідно з п. 3.1. Договору сума фінансової допомоги за цим Договором становить 600 000 грн 00 коп.
Зі змісту п. 4.1. Договору вбачається, що позивач взяв на себе зобов'язання надати фінансову допомогу до 30.01.2020.
Факт перерахування позивачем відповідачу на виконання Договору грошових коштів в розмірі 600 000 грн 00 коп. підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 9-11).
Суд не приймає до уваги усні заперечення відповідача з приводу відсутності у Договорі конкретного строку, в який сторони домовились про повернення відповідачем поворотної фінансової допомоги, оскільки умови п. 5.1. Договору суд розцінює саме як визначений сторонами граничний термін виконання відповідачем обов'язку щодо повернення грошових коштів позивачу, а саме - до 20.12.2020.
У строк, передбачений п. 5.1. Договору - (до 20.12.2020 р.), відповідач грошові кошти в розмірі 600 000 грн 00 коп. позивачу не повернув.
Крім того, суд роз'яснює сторонам, що звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості фактично прирівнюється за правовими наслідками для боржника до звернення кредитора до боржника з вимогою про сплату боргу в порядку досудового врегулювання спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.
Крім того, згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт невиконання грошового зобов'язання з боку відповідача є таким, що встановлений судом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 1049 ГПК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи те, що положеннями п. 5.1. Договору передбачено, що строк використання фінансової допомоги позичальником встановлюється до 20.12.2020 р., судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання з повернення у визначений строк грошових коштів по Договору, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 600000 грн 00 коп. заборгованості є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Продресурс-2009» до Комунального підприємства Сумської обласної ради «Паливкомуненерго» про стягнення 600000 грн 00 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства Сумської обласної ради «Паливкомуненерго» (вул. Гетьмана Мазепи, буд. 2, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 38522721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Продресурс-2009» (вул. Заводська, буд. 1, м. Суми, 40010, код ЄДРПОУ 36437535) 600000 грн (шістсот тисяч гривень) 00 коп. основного боргу, 9000 грн (дев'ять тисяч гривень) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Суми-Продресурс-2009» наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 02.08.2021.
Суддя О.Ю. Резніченко