Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
27 липня 2021 рокуСправа № 912/1406/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/1406/21
за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Чижевського, 1а в інтересах держави, уповноваженими органами якої є
1. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26
2. Кіровоградська обласна державна адміністрація, 25006, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист", 07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чернігівська, буд. 9/4
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, 28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Центральна, 14
про стягнення 1 129 358,40 грн, розірвання договору, зобов'язання повернути земельну ділянку
за участю представників:
від прокуратури - Мороз В.С., посвідчення № 058784 від 17.12.20;
від позивача 1 - участі не брали;
від позивача 2 - Бут Н.М., довіреність № 01-25/15/0.1 від 07.06.21;
від відповідача - участі не брали;
від 3-ї особи - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженими органами якої є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Кіровоградська обласна державна адміністрація до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист" з вимогами про:
- стягнення на користь держави заборгованості з орендної плати у розмірі 1 129 358,40 грн;
- розірвання договору оренди землі від 01.04.2019, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист", зареєстрований 02.04.2019 (номер запису про речове право 30972374);
- зобов'язання повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації земельну ділянку за кадастровим номером 3520387300:02:001:00002, загальною площею 24,3420 га;
- з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про невиконання відповідачем Договору оренди землі від 01.04.2019, в частині здійснення орендних платежів. Зважаючи на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист" не було сплачено до бюджету відповідну заборгованість, прокурор також просить суд розірвати відповідний договір оренди землі та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку державі.
Ухвалою від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1406/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.06.2021 о 11:30, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
08.06.2021 до суду від Кіровоградської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення у яких повідомлено суд про підтримання позовних вимог прокурора в повному обсязі.
Ухвалою від 08.06.2021 відкладено підготовче засідання у справі №912/1406/21 на 07.07.2021 на 14:30 год.
Ухвалою від 07.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження у справі №912/1406/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.07.2021 о 12:00 год.
Позивач 1, відповідач та третя особа участь повноважних представників в судовому засіданні 22.07.2021 не забезпечили.
Позивач 1 та третя особа належним чином повідомлені про місце, дату та час засідання суду.
Поштовий конверт з ухвалою суду від 07.07.2021, направлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист", повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв'язку "Адресат відсутній за вказаною адресою".
Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
За приписами ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч. 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Водночас, місцезнаходження відповідача суду відоме, і на таку адресу направлено ухвали суду від 17.05.2021, 08.06.2021 та 07.07.2021.
Верховний Суд у своїй постанові від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 наголошує, що відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
З метою належного повідомлення відповідача про судове засідання у даній справі, судом також направлялась ухвала суду від 07.07.2021 на адресу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист" - Онашко Н.О., яка була отримана останньою 13.07.2021.
Також, в матеріалах справи містяться телефонограма від 07.07.2021 № 4615, відповідно до яких вказаний у ЄДРПОУ телефонний номер відповідача не обслуговується.
Таким чином, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.
Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін та третьої особи.
В судовому засіданні 27.07.2021 господарським судом досліджено докази у справі.
Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані прокурором докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
01.04.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист" (Орендар) укладено Договір оренди землі (далі - Договір) (а.с. 17-20), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22 березня 2019 року №11-934/14-19-СГ надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку яка знаходиться на території Шарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту (надалі - земельна ділянка, об'єкт оренди).
Згідно п. 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 24,3420 га, в тому числі 24,3420 га - землі які використовуються для технічної інфраструктури що не надана у власність та користування іншим особам. Категорія земель: землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (електростанції з використанням енергії сонця) (КВЦПЗ): 14.01.
Кадастровий номер: 3520387300:02:001:0002 (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 2.4. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладання договору становить: 7 376 071,00 грн.
Договір укладено на строк 49 років (п. 3.1 Договору).
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що річна орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Шарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області в строк передбачений Податковим кодексом України.
Згідно п. 4.2. з "02" квітня 2020 року орендна плата сплачується Орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Шарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, у розмірі 4% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі, кадастровий номер 3520387300:02:001:0002 що становить 24 586,90 грн за місяць.
Пунктом 8.4.3 Договору визначено обов'язки Орендаря, зокрема, своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.
Дія цього Договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та Орендаря; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-Орендаря, смерті фізичної особи Орендаря; у разі смерті фізичної особи-Орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законодавством (п. 11.2. Договору).
Відповідно до п. 11.3. Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 12.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки площею 24,342 га було зареєстровано в даному реєстрі 02.04.2019 за №30972374.
Однак, як вбачається з позовної заяви відповідач свої зобов'язання по сплаті орендної плати належним чином не виконував. Так, станом на 24.02.2021 заборгованість ТОВ "Земельний правозахист" (за період з квітня 2019 року по лютий 2021 року) по сплаті орендної плати за землю складає 1 129 358,40 грн.
Відповідно до рішень Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 01.06.2018 року №10 "Про початок реорганізації Шарівської сільської ради, Пантазіївської сільської ради шляхом приєднання до Новопразької селищної ради" та від 28.12.2018 року № 147 "Про припинення юридичних осіб Шарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та Пантазіївської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, шляхом їх приєднання до юридичної особи - Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області" утворилася об'єднана громада - Новопразька селищна рада до якої увійшли Шарівський старостинський округ та Пантазіївський старостинський округ (а.с. 28-29).
Відповідно до інформації Новопразької селищної ради від 05.02.2021 за №186 орендна плата за користування земельною ділянкою із часу реєстрації договору оренди не сплачувалась і до бюджету селищної ради не надходила (а.с. 26-27).
Згідно розрахунку, здійсненого Новопразькою селищною радою (а.с. 24) заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист" з орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 3520387300:02:001:0002, площею 24,3420 га, що розташована на території Шарівського старостинського округу Новопразької селищної ради за період з квітня 2019 року по лютий 2021 року складає 1 129 358,40 грн.
Отже, у зв'язку з тим, що відповідач не виконує умови договору оренди землі від 01.04.2019, прокурором і було заявлено до суду позовні вимоги про розірвання договору, стягнення 1 129 358,40 грн та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18).
В обґрунтування підстав представництва прокурора в суді, прокурор, посилаючись на приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає, що необхідність втручання органів прокуратури з метою забезпечення інтересів держави виникла у зв'язку з бездіяльністю позивачів по захисту законних інтересів держави при стягненні заборгованості та розірвання договору оренди землі, оскільки будь-яких заходів, у тому числі представницького характеру до їх стягнення та розірвання договору позивачами не вживалися. Прокурор стверджує, що внаслідок невиконання відповідачем вимог земельного законодавства та умов договору оренди землі порушуються інтереси держави, при цьому позивачі не вживають заходів щодо розірвання спірного договору оренди землі з відповідачем, який має систематичну заборгованість з орендної плати за землю перед міським бюджетом, та не ініціюють питання щодо повернення земельної ділянки державі з метою її ефективного використання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач користується земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 01.04.2019, укладеному з Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області, якому на час укладення договору належали повноваження щодо передачі у користування земельної ділянки.
Однак, Класифікація видів цільового призначення земель (далі -КВЦПЗ), затв. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Відповідно до умов договору, в оренду передана земельна ділянка, яка відноситься до земель енергетики, а саме "для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (код КВЦПЗ 14.01.)"
Отже, предметом договору є земельна ділянка державної власності, яка за своїм цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, енергетики та іншого призначення, розташована на території Шарівської сільської ради (на даний час Новопразької ОТГ) Олександрійського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які використовуються для технічної інфраструктури.
Виходячи з положень статті 122 Земельного кодексу України, повноваження по розпорядженню спірною земельною ділянкою, належать на теперішній час виключно Кіровоградській обласній державній адміністрації.
Тому у даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а відповідно позивачами у справі, прокурором визначено Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яке виступає Орендодавцем за спірним договором оренди землі та Кіровоградську обласну державну адміністрацію, яка на даний час від імені держави реалізує повноваження власника спірної земельної ділянки.
Водночас, Кіровоградська обласна державна адміністрація, яка є розпорядником зазначеної земельної ділянки, не вжила заходи для стягнення вказаної суми боргу та не скористалося своїми правами як орендаря щодо розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку.
На виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Олександрійська окружна прокуратура звернулася до Кіровоградської обласної державної адміністрації з листом щодо застосування заходів захисту інтересів держави, зокрема, щодо звернення до господарського суду з позовною заявою (а.с. 38-39).
У відповідь на звернення прокуратури Кіровоградською обласною державною адміністрацією повідомлено прокуратуру, що існує потреба у вжитті заходів, які б усунули порушення вимог земельного законодавства, шляхом представлення і захисту інтересів держави в судовому порядку. Однак, на даний момент вжиття заходів щодо усунення порушення у судовому порядку є неможливим, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору (а.с. 40-41).
Крім того, 17.02.2021 на адресу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прокуратурою направлено листа №12.34-60-909вих-21 щодо вжиття ним заходів до поновлення інтересів держави самостійно (а.с. 30-31).
З відповіді від 05.03.2021 №10-11-0.6-1630/2-21 "Про розгляд листа" вбачається, що заходи претензійно-позовного характеру за даним фактом порушень Головним управлінням не вживалися. Причинами Позивач 1 зазначає те, що на даний час рахунки Головного управління заблоковані та сплатити судовий збір немає можливості. Аналогічно факт нездійснення відповідних заходів підтверджується листом ГУ Держгеокадастру від 14.04.2021 № 10-11 -0.6-2627/2-21 (а.с. 32-33, 36).
Враховуючи наведене у сукупності, приймаючи до уваги те, що при наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист" заборгованості за договором оренди землі, позивачі у судовому порядку не вживають відповідних заходів та не здійснюють захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади та як наслідок й інтересів держави в цілому, суд дійшов висновку щодо правомірного та обґрунтованого звернення Олександрійської окружної прокуратури до суду для представництва інтересів держави у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтями 1, 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 792 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відповідно до статей 13, 15 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У відповідності із п. 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За наслідками розгляду даного спору судом встановлено, що відповідач, не сплачував передбачену Договором орендну плату, чим порушив вимоги вищезазначеного законодавства України та умови Договору.
Згідно розрахунку, здійсненого Новопразькою селищною радою Товариство з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист" орендну плату за використання земельної ділянки із квітня 2019 року не сплачувало, і як наслідок, станом на 24.02.2021 утворилась заборгованість зі сплати даних платежів у розмірі 1 129 358,40 грн (а.с. 24).
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті орендних платежів за період з квітня 2019 року по лютий 2021 року (включно) у розмірі 1 129 358,40 грн суду не надано.
Враховуючи зазначене, вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист" заборгованості по сплаті орендної плати за землю у розмірі 1 129 358,40 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно пункту 11.3 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом д ч. 1 статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.
Разом з тим, як зазначалося вище, згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 Земельного кодексу України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач як власник земельної ділянки не отримав вчасно того, на що він розраховував при наявності діючої угоди. Неналежне виконання умов договору, а саме - невиконання обов'язку зі своєчасної сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке, з огляду на положення статті 526 Цивільного кодексу України, дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість у подальшому.
За таких обставин, сам факт систематичного порушення умов Договору щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.
Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17 та в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 27.11.2018 у справі №912/1385/17.
Суд зазначає, що позов у даній справі про розірвання договору оренди землі прокурор обґрунтовував систематичним невнесенням відповідачем орендної плати за договором оренди землі від 01.04.2019.
Прокурором доведено систематичну несплату відповідачем орендної плати за землю, що в даному випадку істотно порушує права позивача, який розраховує на вчасне отримання коштів за надання в оренду земельної ділянки.
Таким чином, саме тривала заборгованість орендної плати стала причиною звернення прокурора з вимогами розірвати орендні правовідносини та повернути земельну ділянку.
За встановлених судом обставин систематичної несплати відповідачем орендної плати та істотності порушення умов договору, на думку суду, наявні всі правові підстави для розірвання договору оренди землі на вимогу однієї із сторін в судовому порядку та повернення земельної ділянки.
Отже, вимога прокурора про розірвання договору оренди землі від 01.04.2019 є обґрунтованою та законною, підлягає задоволенню.
Правові наслідки розірвання договору визначені у ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі", а саме орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
В такому випадку зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (п.3 ст. 653 Цивільного кодексу України).
Отже, враховуючи висновки господарського суду про задоволення позовної вимоги про розірвання договору оренди землі від 01.04.2019, вимога про повернення земельної ділянки є обґрунтованою, правомірною та також підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист" (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чернігівська, буд. 9/4, ідентифікаційний код 40055537) на користь Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Центральна, 14, ідентифікаційний код 04318230) заборгованість з орендної плати у розмірі 1 129 358,40 грн, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок Новопразької селищної ради №UA738999980334179812000011497, код 37918230 ГУД у Кіров.обл./тг Нова Прага 18010600.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Розірвати Договір оренди землі від 01.04.2019, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист", зареєстрований 02.04.2019 (номер запису про речове право 30972374).
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист" (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чернігівська, буд. 9/4, ідентифікаційний код 40055537) повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації (25006, м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1, ідентифікаційний код 00022543) земельну ділянку за кадастровим номером 3520387300:02:001:0002, площею 24,3420 га.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист" (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чернігівська, буд. 9/4, ідентифікаційний код 40055537) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, ідентифікаційний код 02910025, МФО 820172, р/р UА848201720343100001000004600 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджет - 2800) судовий збір у сумі 21 480,38 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення надіслати Олександрійській окружній прокуратурі (електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_4), Кіровоградській обласній прокуратурі (електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1), Кіровоградській обласній державній адміністрації (25006, м. Кропивницький, пл. Героїв Майдану, 1 та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_2), Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26 та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_3), Товариству з обмеженою відповідальністю "Земельний правозахист" (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чернігівська, буд. 9/4), Новопразькій селищній раді Олександрійського району Кіровоградської області (28042, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Нова Прага, вул. Центральна, 14 та електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_5).
Повне рішення складено 02.08.2021.
Суддя Г.Б. Поліщук