ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
м. Київ
28.07.2021Справа № 906/397/21
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Продторг-2007»
до1. Міністерства оборони України 2. Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача 1Концерну «Військторгсервіс»
провизнання протиправним, скасування рішення та скасування державної реєстрації
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Сероветник О.А.
від відповідача 1:Зазуляк В.М.
від відповідача 2:не з'явився
від третьої особи:Коломеєць І.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Продторг-2007» звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Міністерства оборони України та Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про визнання протиправним, скасування рішення та скасування державної реєстрації.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 24.01.2008 №72 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», в частині оформлення права власності на майновий комплекс Концерну «Військторгсервіс», інвентарна справа №18063, адреса: м. Житомир, вул. Щорса, 35.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.04.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторг-2007» передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Концерн «Військторгсервіс» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1, призначено підготовче засідання на 07.06.2021.
04.06.2021 на адресу суду надійшли письмові пояснення представників відповідача 1 та третьої особи, в яких останні просили передати справу за підсудністю до адміністративного суду, зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №906/397/21 та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 30.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 28.07.2021.
14.07.2021 до канцелярії від представника відповідача 1 надійшло уточнене клопотання про зупинення провадження у справі.
В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, проти задоволення клопотань відповідача 1 та третьої особи заперечував.
Представники відповідача 1 та третьої особи в судове засідання з'явилися, розгляд даної справи просили зупинити до набрання рішенням у справі №278/869/20 законної сили.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Розглянувши заяви про непідсудність даної справи Господарському суду міста Києва, суд відмовив у їх задоволенні з огляду на таке.
Зокрема, вказані заяви мотивовані тим, що у даній справі спір виник між юридичною особою та суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з чим відповідач 1 та третя особа вважають, що даний спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (стаття 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
У пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Водночас помилковим є застосування статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних/господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта (інших суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.
Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Спір у даній справі стосується права приватної власності на майновий комплекс Концерну «Військторгсервіс», оскільки позивач обґрунтовує позовні вимоги наявністю у нього права власності на майно, відсутністю права власності спірного майна у відповідача 1 і, як наслідок, відсутністю підстав для прийняття рішення відповідачем 2 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» №72 від 24.01.2008.
У зв'язку з викладеним між позивачем та відповідачами існує спір про приватне право, який підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/6090/18, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 та від 12.02.2020 у справі №820/4524/18.
З урахуванням викладеного, Господарським судом міста Києва було правомірно прийнято до свого провадження позов ТОВ «Продторг-2007» як такий, що поданий у відповідності до предметної та територіальної юрисдикції.
Щодо клопотання представника відповідача 1 та третьої особи про зупинення провадження у справі суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.
Так, у квітні 2020 року Міністерство оборони України, Концерн «Військторгсервіс» звернулися до ТОВ «Продторг-2007», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Державного реєстратора Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Баренка Євгена Олександровича з позовом, в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за відповідачами на державне нерухоме майно (комплекс будівель) за адресою: АДРЕСА_1 , витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , ТОВ «Продторг-2007», ОСОБА_1 та повернути у власність держави в особі Міністерства Оборони України, та в господарське відання Концерну «Військторгсервіс» державне нерухоме майно (комплекс будівель) за вказаною адресою.
Позовні вимоги Міністерства оборони України та Концерну «Військторгсервіс» мотивовані тим, що державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно була проведена за відповідачами неправомірно, оскільки таке нерухоме майно є власністю держави в особі Міністерства оборони України.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 10.04.2020 відкрито провадження у справі №820/4524/18 за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду.
Таким чином, в межах справи Богунського районного суду міста Житомира №820/4524/18 будуть встановлені обставини правомірності/неправомірності реєстрації права власності ТОВ «Продторг-2007», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на нерухоме майно, майнові права на яке в межах даної справи заявлені ТОВ «Продторг-2007», а також підстави для витребування такого майна на користь держави в особі Міністерства оборони України.
В той же час, вказані обставини не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі, оскільки суд обмежений імперативними приписами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність об'єктивної неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №820/4524/18.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи
За таких обставин, до набрання законної сили рішенням у справі Богунського районного суду міста Житомира №278/869/20, розгляд даної справи підлягає зупиненню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зупинити провадження у даній справі до набрання рішенням у справі Богунського районного суду міста Житомира №278/869/20 законної сили.
2. Зобов'язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена.
Повна ухвала складена 02.08.2021.
Суддя В.П. Босий