61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
про залишення позову без розгляду
29.07.2021 Справа № 905/399/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, Дніпропетровська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “науково-виробниче підприємство “Донбаснерудпром”, м.Волноваха, Донецька область
про стягнення штрафу в сумі 163300,00грн.
Представники сторін:
від позивача: Губорєва Я.А., адвокат
від відповідача: Сазонов Є.В., адвокат
Позивач, Акціонерне товариство “Українська залізниця” м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, Дніпропетровська область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Донбаснерудпром”, м.Волноваха, Донецька область про стягнення штрафу в сумі 163300,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем в накладній №50940204 кількості вантажу у вагонах №63638696, №60396611, №65888075, №67860460, про що було складено комерційний акт №463003/80 від 29.09.2020.
Ухвалою від 10.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
29.03.2021 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: актуальної копії технічного паспорту на ваги №089 станції Пологи.
02.04.2021 та 08.04.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшли: відзив (з додатками) на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі; письмові заперечення на клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
12.04.2021 та 26.04.2021 до канцелярії суду від позивача надійшли:
- клопотання №03-04/189 від 07.04.2021 про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копій посадових (робочих) інструкцій працівників станції Пологи Лимарчук О.А., ОСОБА_1 ; копій актів загальної форми АРМ ПКО №30379, №30384, №30382, №30386;
- відповідь на відзив на позовну заяву.
Від відповідача 26.04.2021 до канцелярії суду надійшли письмові заперечення на клопотання позивача №03-04/189 від 07.04.2021 про долучення доказів до матеріалів справи.
28.04.2021 судом постановлено ухвалу, якою визначено розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.05.2021.
29.04.2021 до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача про долучення доказів.
11.05.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшли:
- письмові заперечення на відповідь на відзив №13-04/221 від 21.04.2021;
- письмові пояснення №07-39 від 05.05.2021 щодо пояснень позивача на заперечення відповідача №13-04/233 від 26.04.2021 про залучення доказів.
Ухвалою суду від 18.05.2021 підготовче засідання відкладено на 09.06.2021.
19.05.2021 та 26.05.2021 до суду від відповідача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів.
31.05.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення №13-04/349 від 25.05.2021, щодо технічного паспорту на ваги станції Пологи Придніпровської залізниці.
02.06.2021 та 07.06.2021 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення та клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 09.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі, витребувано у позивача для огляду у судовому засіданні оригінали технічних паспортів №89 від 16.11.2012 та №89 від 22.05.2020, підготовче засідання відкладено на 30.06.2021.
Ухвалою від 30.06.2021 за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначений в судовому засіданні 29.07.2021.
26.07.2021 до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист №13-04/478 від 22.08.2021 про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
У судове засідання 29.07.2021 з'явились представник відповідача та представник позивача, яка приймає участь в засіданні суду в режимі відеоконференції.
Дослідивши матеріал справи, суд зазначає про таке:
У частині 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ПК України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з частиною 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За приписами частини 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 60 ГПК України повноваження представників сторін мають бути підтверджені довіреністю.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина 3 статті 60 ГПК України). У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина 9 статті 60 ГПК України).
Як встановлено судом, подану до суду позовну заяву підписано представниками позивача Трибісом І.М. та Маляренко М.В.
На підтвердження повноважень Трибіса І.М. надано копію довіреності Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 13.11.2020, яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павленко І.В., зареєстровано в реєстрі за №1491, зі строком дії до 13.08.2021 включно.
На підтвердження повноважень Маляренко М.В. надано копію довіреності Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 03.02.2021, яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павленко І.В., зареєстровано в реєстрі за №62, зі строком дії до 13.08.2021 включно.
З тексту наданих довіреностей вбачається, що начальник структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Трибіс І.М., головний інженер структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Маляренко М.В. уповноважені представляти інтереси довірителя у судах всіх інстанціях та юрисдикцій з усіма правами, що надані позивачу, у тому числі: підписувати та подавати будь-які заяви, скарги, позовні заяви..., з урахуванням обмежень, встановлених Положенням про Філію.
При цьому, довіреності містять застереження про те, що правочини та інші вихідні документи вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, Довірителя та третіх осіб виключно у разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правил двох підписів, а також з урахуванням обмежень, передбачених пунктами 5.6. та 5.7. Положення про Філію.
Відповідно до статті 64 ГК України функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Згідно з частинами 1, 3 статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи, що її створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.
Отже, обсяг повноважень філії, у тому числі щодо представництва інтересів від імені юридичної особи в суді, визначається положенням, затвердженим юридичною особою.
Проте, Положення про регіональну філію «Придніпровська залізниця» на підтвердження повноважень та обмежень підписантів позовної заяви позивачем до суду не представлено.
Таким чином, суд позбавлений можливості встановити наявність у підписантів Трибіс І.М. та Маляренко М.В. повноважень діяти від імені Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», а отже відсутні підстави вважати, що позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати. Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2020 у справі №904/2182/19, від 11.05.2021 у справі №905/2999/17.
Суд звертає увагу, що матеріали справи свідчать про відсутність об'єктивних перешкод у поданні зазначених документів. Так, враховуючи відсутність у чинному процесуальному кодексі права суду витребовувати докази з власної ініціативи, суд, керуючись наявними у матеріалах справи доказами встановив, що позивачу було достовірно відомо з самого початку розгляду справи про необхідність подання доказів, оскільки про це було зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву та в подальшому у поясненнях і запереченнях відповідача по суті справи, які були отримані позивачем, що підтверджується матеріалами справи та позивачем не оспорюється.
Такі обставини свідчать про те, що не подання доказів відбулося не з об'єктивних, а з суб'єктивних причин, що залежали виключно від особи самого позивача та/або особи його представників.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
При цьому, норми статті 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду зі стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду до початку стадії розгляду справи по суті.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Частиною четвертою статті 202 ГПК України унормовано, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Водночас суд зауважує, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.
Згідно з матеріалами справи представник позивача у засідання суду протягом розгляду справи у підготовчому провадженні не з'явився. Про місце, час та дату розгляду справи позивач був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Отже, позивач протягом розгляду справи не був позбавлений можливості забезпечити явку свого уповноваженого представника та взяти участь у судових засіданнях.
Враховуючи, що в даному випадку спір у даній справі не відноситься до категорії малозначних в розумінні чинного законодавства, та провадження у даній справі здійснюється за правилами загального позовного провадження у зв'язку з її складністю, отже
розгляд справи має здійснюватися за участю представника позивача, яким може бути виключно адвокат, або керівник, член виконавчого органу, інша особа юридичної особи в порядку самопредставництва.
Водночас суд зазначає, що ухвалою від 08.06.2021 було задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні 09.06.2021 представника позивача в режимі відеоконференції. Однак у судове засідання 09.06.2021 повноважний представник позивача не з'явився.
Крім того, з матеріалів цієї справи вбачається, що у підготовчому засіданні, ухвалою від 09.06.2021, суд витребовував у позивача докази, а саме: оригінали технічного паспорту №89 від 16.11.2012 та технічного паспорту №89 від 22.05.2021. Проте витребувані оригінали документів позивачем до суду не представлені.
Суд зазначає, що не явка повноважного представника позивача в судові засідання протягом підготовчого провадження та ненадання оригіналів витребуваних документів перешкоджає встановленню фактичних обставин справи, в той час як граничні строки розгляду спору, що встановлені ГПК України, закінчують свій перебіг.
Про наявність обставин поважності причин не з'явлення в засідання суду та неможливості подання витребуваних доказів позивач не повідомив. Судом не встановлено обставин, що створюють для позивача перешкоди у процесі подання доказів (проти витребування яких позивач не заперечував) витребування яких було мотивоване тим, що вони можуть мати істотне значення для встановлення фактичних обставин справи, що входять до предмету доказування. З матеріалів справи вбачається, що необхідність витребування від позивача оригіналів письмових доказів відповідач, серед іншого, мотивував наявністю сумнівів з приводу достовірності наявних в матеріалах справи копій, а тому огляд і дослідження оригіналів таких документів судом є обов'язковим. В той же час, із матеріалів справи вбачається, що станом на теперішній час позивач не звертався до суду з вимогою в порядку частини одинадцятої статті 80 ГПК України про виключення з числа доказів витребуваних документів. Отже, невиконання судового рішення про витребування доказів є таким, що не має поважних причин.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі №910/5120/20.
При цьому суд звертає увагу позивача, що об'єднана палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 зазначила, що частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Враховуючи вищевикладене, вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.
Разом з цим суд зазначає, що згідно з положеннями частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 12, 226, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Акціонерного товариства “Українська залізниця” м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, Дніпропетровська область до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Донбаснерудпром”, м.Волноваха, Донецька область про стягнення штрафу в сумі 163300,00грн., залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 29.07.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у строки встановлені ГПК України.
У судовому засіданні 29.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.07.2021.
Суддя М.О. Лейба