вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.08.2021м. ДніпроСправа № 904/5152/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" м. Дніпро
про стягнення штрафу в розмірі 92865грн.
Без представників сторін.
ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" з позовом про стягнення штрафу в розмірі 92865грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем маси вантажу в залізничній накладній №32467698.
Позивач зазначає, що в березні 2021 зі станції Житомир Південно-Західної залізниці відповідачем здійснено відправлення вагону №60717329 згідно накладної №32467698 на станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці.
Після прибуття вагону на станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт №450003/102 від 15.03.2021. В накладній №32467698 у вагоні №60717329 вказана маса вантажу складає 67350кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 46350кг, що на 21000кг менше, ніж вказано у накладній.
Посилаючись на приписи Статуту залізниць України, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф 92865грн.
Позивач також просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Задоволено клопотання позивача та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу суду 29.06.2021 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що станція Житомир, в процесі відправки вагонів відповідача, надає послуги зі зважування. Наведене, за твердженням відповідача, підтверджується накопичувальною карткою №09030754.
Також відповідач зазначає, що дані про зважування заносяться представниками позивача до "Журналу реєстрації зважування на вагонних вагах вантажів, що надходять чи відпускаються". Відповідач стверджує, що маса вантажу, визначена у журналі співробітником залізниці, співпадає з масою вантажу визначену відповідачем у залізничній накладній №32467698. При цьому, у відповідача немає доступу до вищезазначеного журналу, а тому надати копію журналу чи виписку з нього немає можливості.
Позивач 05.07.2021 надав до суду відповідь на відзив. Позивач зазначає, що у накладній № 32467698 правильність внесених відомостей підтвердив своїм електронним цифровим підписом провідний спеціаліст Олех Михайло Вікторович (графа 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую"). Відповідно до накладної № 32467698, підпис зроблений 05.03.2021 о 16год.18хв.
Позивач також зазначає, що відповідно до наданої відповідачем фотокопії, зважування вагону №60717329 проводилось 09.03.2021. Таким чином, відповідач вніс дані у накладну щодо маси вантажу ще до зважування вагону на вагах станції.
Позивач стверджує, що відповідно до статті 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.
Отже, участь працівника залізниці при зважуванні вагону здійснюється лише за наявності окремого договору на зважування, письмової вимоги вантажовласника та сплаченого державного регульованого тарифу, який відображається в накопичувальній картці.
Відповідачем не надані докази того, що у нього наявний окремий договір на зважування із АТ "Укрзалізниця". Крім того, в матеріалах справи відсутня письмова вимога на участь працівника залізниці у зважуванні спірного вагону.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність порушення відповідачем при оформленні накладної та неправильного зазначення в ній маси вантажу, обґрунтованість нарахування штрафу, наявність підстав для зменшення розміру штрафу.
У березні 2021 згідно накладної №32467698 зі станції Житомир до станції Нижньодніпровськ - вузол АТ "Інтерпайп Дніпровтомет" здійснено відправлення вантажу. У графі "найменування вантажу" значиться - брухт чорних металів, не пойменований в алфавіті.
Згідно пункту 19 накладної №32467698 перевозився вагон №60717329. Вартість провізної плати згідно накладної №32467698 складає 18573грн.00коп.
На станції Нижньодніпровськ - вузол Придніпровської залізниці здійснено комісійне зважування вагону №60717329.
Під час зважування вказаного вагону виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у залізничній накладній. За вказаним фактом складені акт загальної форми ГУ-23 №464 від 15.03.2021 та комерційний акт №450003/102 від 15.03.2021.
В розділі Д комерційного акта №450003/102 від 15.03.2021 зазначено наступне: 15.03.2021 проводилось контрольне зважування вагону №60717329, що прибув за відправкою, вказаною на звороті даного акту. За документом значиться: вантаж "брухт чорних металів, не пойменований в алфавіті. Вид 501", навалом, навантаження рівномірне, до повної місткості, крите листами, марковано червоною фарбою, вага брутто - не вказана, тара - 23300кг, вага нетто - 67350кг.
При зважуванні вагону в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням, у присутності заст.ДС Швеця, АРВ Кузміч, прийомоздавальника Здор, на справних вагонних 150тн електронно - тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ - вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 30.09.2020, виявилось: вага брутто - 69650кг, тара з документом - 23300кг, вага - нетто - 46350кг, що менш ваги вказаної в документі на 21000кг. Навантаження вантажу рівномірне, на рівні бортів та нижче бортів на 10-15см, вкрите листами заліза, звареними між собою, маркування червоною фарбою. Листове вкриття та маркування не порушене. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін закриті, укручені. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась. Зав. вантажним двором за штатним розкладом відсутній.
Причиною виникнення спору є неправильно зазначена в залізничній накладній №32467698 маса вантажу у вагоні №60717329.
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.
Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 та № 1973 від 25.12.2002 (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до частини першої статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини перша - третя статті 909 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною першою статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини перша - третя статті 23 Статуту залізниць України).
Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (частини перша, друга статті 24 Статуту залізниць України).
Разом з тим згідно з абзацом четвертим пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (частина четверта статті 52 Статуту залізниць України).
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України).
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
За змістом пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Згідно з пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти складаються:
- на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;
- при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.
У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.
У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Відповідно до пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Згідно з пунктом 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
За змістом пункту 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083), перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082), загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни).
За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.
Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 10 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082), зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення.
Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.
Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі:
- зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом;
- харчові в цистернах (олія, меляса тощо);
- картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.
При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.
При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.
Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Абзацом першим статті 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України).
Судом встановлено, що відповідачем у накладній №32467698 неправильно зазначено масу вантажу, що підтверджується актом загальної форми №464 від 15.03.2021 і комерційним актом №450003/102 від 15.03.2021.
Перевіркою розрахованої позивачем суми штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу порушень вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України не встановлено.
У той же час правовою підставою для матеріальної відповідальності за неправильно зазначену у накладній масу вантажу є комерційний акт, правильність складення якого відповідачем не оскаржується.
З приводу доводів відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як зазначалось, за змістом статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Судом були досліджені належні докази у справі (комерційний акт №450003/102 від 15.03.2021 та акт загальної форми №464 від 15.03.2021), які засвідчують обставини, що являються підставою для матеріальної відповідальності відповідача.
Матеріалами справи підтверджується, що зважування вантажу у вагоні №60717329 проводилося на вагах залізниці, про що складено накопичувальну картку №09030754 від 09.03.2021 про нарахування збору за зважування у сумі 681грн.90коп.
Водночас, згідно Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом №317 від 26.03.2009 Міністерства транспорту та зв'язку України, участь працівника залізниці при зважуванні вагону здійснюється на вимогу вантажовласника, за що сплачується державний регульований тариф, який відображається у накопичувальній картці.
У наданій відповідачем накопичувальній картці №09030754 від 09.03.2021 відсутнє нарахування платежу за участь працівника залізниці у зважуванні вантажу.
Отже, відповідачем не доведено участі представника залізниці у зважуванні вантажу на станції відправлення.
Відтак позовні вимоги є законними та обґрунтованими.
Враховуючи задоволення позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2270грн.00коп.
Керуючись положеннями Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 та № 1973 від 25.12.2002, Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №861/5082), Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083), Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334, статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" про стягнення штрафу в розмірі 92865грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" (ідентифікаційний код: 00191454; місцезнаходження: 49124, м. Дніпро, вул. Липова, буд. 1) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40081237; місцезнаходження: 49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108) штраф в розмірі 92865грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270грн.00коп.
Видати наказ після набрання чинності рішенням.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 02.08.2021.
Суддя Р.Г. Новікова