вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.07.2021 м. ДніпроСправа № 904/4395/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
За позовом Благодійної організації «Дніпропетровський обласний благодійний фонд «ЛЮДИ, ПОДІЇ, ЧАС» м. Дніпро
до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» м. Київ
про стягнення різниці між вартістю поліпшеного майна і вартістю цього майна на час звернення до суду в розмірі 76375731грн., 3%річних в розмірі 4670454грн.52коп., інфляційної складової в розмірі 7410920грн.63коп.
Суддя Новікова Р.Г.
Представники:
від позивача: Гелетій М.Т., довіреність від 11.01.2021, адвокат;
від відповідача: Малєєва О.М., довіреність №245-К-Н-О від 11.01.2021, адвокат.
ВСТАНОВИВ: Благодійна організація “Дніпропетровський обласний благодійний фонд “ЛЮДИ, ПОДІЇ, ЧАС” м. Дніпро звернулась до Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” м. Київ з позовом про стягнення різниці між вартістю поліпшеного майна і вартістю цього майна на час звернення до суду в розмірі 76375731грн., 3%річних в розмірі 4670454грн.52коп., інфляційної складової в розмірі 7410920грн.63коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на здійснення за згодою відповідача (орендодавця) протягом 2013року поліпшень об'єкту оренди - адміністративно-громадського комплексу, розташований за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Рогальова, 1 (нова адреса - місто Дніпро, узвіз Крутогірний, 1) шляхом проведення капітального ремонту цього об'єкту.
Обґрунтовуючи підсудність спору Господарському суду Дніпропетровської області, позивач посилається на положення частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України та постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2021 позов залишений без руху та наданий час для усунення недоліків.
На адресу суду в межах встановленого судом строку надійшла заява позивача про усунення недоліків разом з доказами направлення позову на адресу відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.06.2021.
В судовому засіданні від 15.06.2021 оголошено перерву до 06.07.2021, про що судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, зміст якої занесений до протоколу судового засідання від 15.06.2021. Також було задоволено усне клопотання відповідача про продовження строку для надання відзиву та встановлений строк до 23.06.2021.
На адресу суду 29.06.2021 надійшов відзив відповідача. Відповідач зазначає, що строк повернення майна за договором оренди від 19.11.2012 сплив 21.09.2018. На адресу позивача направлений лист №Е.01.0.0.0/4-647199 від 19.09.2018. У вказаному листі відповідач зазначає про припинення дії договору оренди та просить повернути орендоване майно. Вказаний лист отриманий орендарем 24.09.2018.
В подальшому між сторонами підписаний акт від 28.09.2018, відповідно до якого було повернуто орендоване майно.
Відповідач зазначає, що договір оренди в редакції від 19.11.2012 та від 30.03.2016 містить різні положення щодо відшкодування невід'ємних поліпшень та ремонтних робіт. Отже, у орендаря не може виникати право власності на поліпшення, які здійснені до 30.03.2016.
Відповідач просить провести експертизу листа Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” від 05.02.2013. Відповідач зазначає, що від імені голови правління Дубілета О.В. вказаний лист не підписувався. Також відповідач стверджує, що лист виготовлений не у 2013 році, а пізніше - у 2018. На підставі наведеного відповідач просить провести технічну експертизу підпису та печатки у листі Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” від 05.02.2013.
Відповідач зазначає, що позивачем не надано належним та допустимих доказів несення витрат на виконання ремонтних робіт у сумі 68144444грн.96коп.
Відповідач також просить застосувати строк позовної давності.
У відзиві зазначено, що попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, які очікує понести відповідач складає 20000грн.
Позивач 05.07.2021 надав до суду відповідь на відзив. Позивач зазначає, що умови договору в частині відшкодування витрат на здійснені поліпшення існують з 2016 року. Відсутність таких умов на момент початку виконання робіт, не тотожно відсутності дозволу на їх виконання.
Позивач зазначає, що питання щодо наявності підстав для проведення експертизи листа Акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” від 05.02.2013 досліджувалось у справі №904/2587/18.
Позивач також стверджує, що лист - вимога про відшкодування вартості здійснених ремонтних робіт направлений на адресу відповідача 09.11.2018. Датою виникнення заборгованості є 19.11.2018. Оскільки позовну заяву подано до суду 26.04.2021, строк позовної давності не закінчився.
В судовому засіданні від 06.07.2021 оголошено перерву до 21.07.2021, про що судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, зміст якої занесений до протоколу судового засідання від 06.07.2021.
Відповідач 21.07.2021 подав до суду заяву про визнання зловживання правами у справі №904/4395/21. Відповідач просить визнати дії позивача з подання позову у справі №904/4395/21 зловживанням процесуальними правами, постановити окрему ухвалу у відношенні позивача з цього приводу та повернути позовну заяву без розгляду.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що позивач подає завідомо безпідставні позови з метою фактичного використання адміністративно-громадського комплексу без належної правової підстави та для перешкоджання продажу майна відповідачем.
Також відповідач стверджує, що позивач вчиняв дії з маніпуляції автоматизованим розподілом. Позивач вже звертався до суду з аналогічним позовом. Суд залишав без руху позов та пропонував усунути недоліки - сплатити судовий збір. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4108/21 позов повернений без розгляду за заявою позивача, судовий збір не було сплачено.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2021 продовжений строк підготовчого провадження на 30днів, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 28.07.2021.
У поясненнях, наданих до суду 28.07.2021, позивач вказав про безпідставність заяви відповідача про визнання зловживання правами.
Висновки про «маніпуляції» відповідач робить на підставі того, що до відкриття провадження у цій справі, позивач подав аналогічний позов. Цей позов був повернений через несплату позивачем судового збору.
Позивач вказує, що судовий збір за подання позову у справі склав 794500грн. Це є об'єктивно дуже великою сумою для благодійної організації. Відсутність можливості сплатити таку значну суму в короткий термін є не зловживанням правом з боку позивача, а лише наслідком певних фінансових складнощів, що потребували часу для їх вирішення.
Також позивач зазначає, що приймав активну участь у перелічених відповідачем справах, та вказує, що відповідач не обґрунтував підстав подання клопотання про зловживання правами в цій справі з посиланням на обставини в інших справах.
У поясненнях вказано, що позов у цій справі поданий за наслідком розгляду справи №904/2587/18. В межах тієї справи судом було роз'яснено, що виконання орендарем за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна за згодою орендодавця, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, може бути підставою для вимоги щодо компенсації (відшкодування) витрат, понесених при виконанні орендарем поліпшень, як різниці між вартістю майна з поліпшенням та вартістю цього майна на час його передачі в оренду.
Розглянувши подану заяву відповідача про визнання зловживання правами у справі №904/4395/21, суд відмовляє у її задоволенні з огляду на таке.
За змістом ч. 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Стаття 246 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
Обов'язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.
Норми Господарського процесуального кодексу України не містять критеріїв визначення безпідставності або штучності позову, тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним, без дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, не можливо.
Висновок про штучний характер позову або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях. В іншому разі висновок, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінено як порушення права позивача на судовий захист.
У ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Підставою для звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом.
При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, зважаючи на власне суб'єктивне уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, залежно від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.07.2019 у справі №910/16436/18, від 22.07.2019 у справі №910/16407/18, від 05.09.2019 у справі №910/16404/18.
Самі лише припущення без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності не можуть достеменно свідчити про ознаки завідомої безпідставності та штучності цього позову.
В даному випадку визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами в розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України та залишення у зв'язку з цим позовної заяви без розгляду є обмеженням доступу до правосуддя, порушенням принципів рівності і змагальності.
Твердження відповідача про вчинення позивачем дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, не знайшли свого підтвердження. Судовий збір за подання позову склав 794500грн. Згідно з поясненнями позивача благодійна організація не мала можливості сплатити таку суму в короткий термін.
Як вбачається з пояснень позивача, подання позову про стягнення різниці між вартістю поліпшеного майна і вартістю цього майна на час звернення до суду є результатом розгляду справи №904/2587/18. В межах тієї справи судом було роз'яснено, що виконання орендарем за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна за згодою орендодавця, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, може бути підставою для вимоги щодо компенсації (відшкодування) витрат, понесених при виконанні орендарем поліпшень, як різниці між вартістю майна з поліпшенням та вартістю цього майна на час його передачі в оренду.
Оскільки відсутні підстави для визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами, також відсутні підстави для винесення щодо позивача окремої ухвали щодо зловживання процесуальними правами.
Керуючись нормами статей 43, 246, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання зловживанням процесуальними правами подання позову у справі №904/4395/21 та постановлення окремої ухвали щодо позивача за зловживання правом на звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили 28.07.2021 та не може бути оскаржена окремо від судового рішення.
Повний текст ухвали складений 02.08.2021
Суддя Р.Г. Новікова