вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.07.2021м. ДніпроСправа № 904/1753/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Савенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ.", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс", м. Дніпро
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , м. Дніпро
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 10 000 грн. 00 коп.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Караканова Т.В., ордер ЧК № 156064 від 24.06.2021, адвокат;
від третьої особи: Захарова Т.В., ордер ПТ № 210299 від 23.06.2021, адвокат.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 11.02.2021 № б/н, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" 50% виплаченого страхового відшкодування, що складає суму 10 000 грн. 00 коп., в порядку п. 38-1.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"; розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду від 03.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
15.03.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 11.03.2021 № 789, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що спірний транспортний засіб Мерседес Бенц державний номер НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , який відповідно до умов договору позички транспортного засобу від 01.01.2020 № 01012020 передав його відповідачу у безоплатне тимчасове користування на строк до 31.05.2020. Таким чином, на час ДТП 16.06.2020 вказаний автомобіль не перебував у користуванні відповідача, який не має безпосереднього відношення до вказаного транспортного засобу, на якому було скоєно ДТП та не повинен відповідати за пред'явленим позовом про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки не порушував та не оспорював прав, свобод чи інтересів позивача по даній справі, так як не є ні власником, ні користувачем транспортного засобу Мерседес Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1 з 31.05.2020, в той час як дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного автомобіля трапилась 16.06.2020. Крім того, вказує, що станом на сьогоднішній день ТОВ "Автотранссервіс" надає послуги внутрішніх перевезень, в тому числі в міжміському та приміському сполученні, міжобласному сполученні. Але даний факт не встановлює використання транспортного засобу Мерседес Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1 в якості маршрутного таксі в момент ДТП (16.06.2020), а лише підтверджує, що ТОВ "Автотранссервіс" має право здійснювати перевезення пасажирів наземним транспортом. Вважає, що надані позивачем фотографії з місця ДТП та витяг з електронного кабінету перевізника не можуть бути належними доказами використання відповідачем спірного транспортного засобу на час ДТП. Просив у задоволенні позову відмовити.
30.03.2021 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив від 22.03.2021 № б/н, в якій зазначає, що твердження відповідача про перебування застрахованого транспортного засобу у власності ОСОБА_1 не спростовує факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем, про що зазначено в постанові Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2020, за якою його визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Звертає увагу суду, що витяг з реєстру перевізників, доданий до позовної заяви, сформовано за державним номером забезпеченого транспортного засобу - НОМЕР_1 , а страхувальником забезпеченого ТЗ за Полісом №15427579, укладеним із позивачем, та діючим на дату ДТП, є саме відповідач, що підтверджує факт того, що відповідач на дату ДТП використовував зазначений ТЗ в своїй діяльності з перевезення пасажирів. Вказує, що порушенням умов Полісу було не тільки використання забезпеченого ТЗ в таксі, а й використання забезпеченого ТЗ для надання послуг із перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування. Щодо тверджень відповідача у відзиві про відсутність номерних знаків на фотографії з місця ТДП, позивач зазначив, що на фотознімку з місця ДТП, який долучено позивачем до матеріалів справи, перебуває винуватець ДТП - ОСОБА_1 , який повідомив позивача про настання страхового випадку, учасників та обставини ДТП.
Того ж дня позивачем до суду подана заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 .
28.04.2021 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив від 27.04.2021 № 807, в яких зазначив, що на дату ДТП 16.06.2020 ОСОБА_1 перебував з ТОВ "Автотранссервіс" у трудових відносинах. Але, у день вчинення ДТП у ОСОБА_1 був вихідний день, на підтвердження чого надав табель обліку використання робочого часу за червень 2020 року. За вказаних обставин, на думку відповідача, ТОВ "Автотранссервіс" не повинно нести відповідальність за шкоду, завдану в ДТП.
Ухвалою господарського суду від 11.05.2021 здійснено перехід до розгляду справи № 904/1753/21 за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 10.06.2021 об 11:00год.; за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 .
Ухвалою господарського суду від 10.06.2021 підготовче засідання відкладено на 24.06.2021 для надання сторонами витребуваних судом документів.
23.06.2021 третя особа надала до суду письмові пояснення, в яких ОСОБА_1 зазначив, що 16.06.2021, керуючи транспортним засобом Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_1 , потрапив у ДТП. В день вчинення ДТП він був вихідний та направлявся по особистим справам. На час ДТП транспортний засіб не був переданий в оренду, позику чи будь-яке інше користування третім особам, в тому числі відповідачу, використовувався ним самостійно для власних потреб. З вищевикладеного виходить, що відповідач жодним чином не міг порушити порядок використання транспортного засобу, оскільки не мав до нього відношення та в день ДТП ОСОБА_1 , не здійснював своїх трудових обов'язків, у зв'язку з чим, корегуючий коефіцієнт, визначений у страховому полісі, зазначено вірно та на момент ДТП не перевищено.
Ухвалою господарського суду від 24.06.2021підготовче засідання відкладено на 13.07.2021 для надання сторонами витребуваних судом документів.
Ухвалою господарського суду від 13.07.2021 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 29.07.2021.
У судове засідання 29.07.2021 позивач явку повноважного представника не забезпечив. Про причини неявки суд не повідомив.
Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 29.07.2021 представники відповідача та третьої особи просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
24.04.2020 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" (страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу № 15427579 (надалі - поліс).
Строк дії полісу з 00:00 год. 25.04.2020 до 23.10.2020 включно.
Згідно з умовами полісу ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн., розмір франшизи - 0,00 грн. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Mercedes-Benz 308 д/н НОМЕР_1 (надалі - забезпечений ТЗ).
16.06.2020 о 14 годині 12 хвилин в районі буд. 10-к по вул. Набережна Перемоги у м. Дніпрі відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю забезпеченого ТЗ Mercedes-Benz д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та ТЗ Mercedes-Benz д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/6052/20 від 08.07.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Також судом встановлено, що в результаті зазначеної ДТП пошкоджено ТЗ Mercedes-Benz д/н НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Власник ТЗ Mercedes-Benz д/н НОМЕР_2 звернувся до ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ." із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ Mercedes-Benz д/н НОМЕР_2 , 25.06.2020 проведено його огляд, про що складено протокол огляду транспортного засобу. Також 02.07.2020 страховиком складено калькуляцію № 20-3851, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП ТЗ Mercedes-Benz д/н НОМЕР_2 складає 28 630 грн. 66 коп.
23.07.2020 між ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ." та власником пошкодженого ТЗ Mercedes-Benz д/н НОМЕР_2 укладено угоду про погодження розміру страхового відшкодування в сумі 20 000 грн. 00 коп.
23.07.2020 страховиком складено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт № 20.137541306-3851 на суму 20 000 грн. 00 коп.
Відповідно до платіжного доручення № 407 від 06.08.2020 та реєстру безготівкових переказів від 06.08.2020 позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого ТЗ у розмірі 20 000 грн. 00 коп.
Позивач зазначає, що за змістом розділу 8 полісу «Особливі умови використання забезпеченого ТЗ» у графі «ТЗ використовується як таксі/маршрутне таксі» стоїть відмітка «ні». Вказане свідчить, що при укладенні договору, який оформлено у вигляді полісу № 15427579, застосовано коригуючий коефіцієнт (КЗ - 1), який використовується для транспортних засобів, які не будуть використовуватися у якості таксі/маршрутного таксі, та, відповідно, страховий платіж визначено у розмірі 1 108,48 грн.
В порушення умов полісу, забезпечений транспортний засіб використовувався відповідачем як маршрутне таксі, а тому застосуванню підлягало більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, а саме КЗ - від 1,1 до 1,4. У випадку визначення у полісі «транспортний засіб використовується як таксі/маршрутне таксі - «так», КЗ (сфера дії) позивачем би визначено коефіцієнт 1,4, а страховий платіж, відповідно, складав би 1 551,88 грн., замість І 108,48 грн.
За твердженням позивача, використання забезпеченого ТЗ в якості маршрутного таксі, підтверджується фотографіями з місця ДТП та діючою з 27.05.2011 ліцензією на внутрішні перевезення пасажирів, що підтверджується інформацією з реєстру перевізників. Крім того, з даних постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2020 вбачається, що між водієм ОСОБА_1 та відповідачем на момент ДТП існували трудові відносини.
За вказаних обставин позивач, посилаючись на норми п. 38-1.1 ст. 38-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважає, що відповідач має компенсувати страховику 50% виплаченого страхового відшкодування, а саме 10 000 грн. 00 коп., проти чого заперечує відповідач, що і є предметом спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Так, відповідно до пункту 38-1.1. статті 38-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 566 від 09.07.2010 "Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" затверджено базовий страховий платіж за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України в розмірі 180 грн. та коригуючі коефіцієнти та їх розміри, що додаються.
Так, для вантажних автомобілів, автобусів з кількістю місць для сидіння до 20 (крім таксі), автобусів з кількістю місць понад 20, причепів до вантажних та легкових автомобілів, мотоциклів та моторолерів визначений коефіцієнт відповідно до сфери використання транспортного засобу (К3): 1.
Для легкового автомобіля або автобуса з кількістю місць для сидіння до 20, який використовується юридичною особою для надання послуг із перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування або для надання послуг із перевезення пасажирів та їх багажу на таксі визначений коефіцієнт відповідно до сфери використання транспортного засобу (К3): 1,1-1,5.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у розділі 8 полісу "Особливі умови використання забезпеченого ТЗ" у графі "ТЗ використовується як таксі/маршрутне таксі" стоїть відмітка "ні". За таких обставин, при укладенні договору страхування страховиком застосовано коригуючий коефіцієнт 1 (КЗ - 1), який використовується для транспортних засобів, які не будуть використовуватися у якості таксі/маршрутного таксі), та, відповідно, визначено страховий платіж у розмірі 1 108,48 грн.
Абзацом 11 ст. 35 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт":
- перевезення пасажирів у звичайному режимі руху - перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування з дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху;
- перевезення пасажирів в експресному режимі руху - перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування, на якому є звичайний режим руху, з дотриманням зупинок, кількість яких за розкладом руху не перевищує 25% кількості зупинок при звичайному режимі руху;
- перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі - перевезення пасажирів на міському чи приміському автобусному маршруті загального користування за розкладом руху, в якому визначається час відправлення автобусів з початкового та кінцевого пунктів маршруту з висадкою і посадкою пасажирів чи громадян на їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях, де це не заборонено правилами дорожнього руху.
Пунктом 33 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, визначено, що перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі організовується за наявності сполучення у звичайному та/або експресному режимі руху автотранспорту або руху інших видів транспорту.
Як встановлено судом, транспортний засіб Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Відповідач заперечує факт використання забезпеченого транспортного засобу у якості таксі/маршрутне таксі та стверджує, що на момент ДТП вказаний транспортний засіб не перебував у його розпорядженні.
Так, з наданих відповідачем документів вбачається, що 01.01.2020 між ОСОБА_1 (позичкодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» (користувач) укладено договір позички транспортного засобу № 01012020, відповідно до п.1.1. якого, позичкодавець зобов'язується передати користувачеві у безоплатне тимчасове користування транспортний засіб марка - Мерседес Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1 , а користувач зобов'язується повернути транспортні засоби у тому стані, в якому він їх одержав, з урахуванням фізичного зносу.
Згідно з п. 7.1. вказаного договору, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2020, в частині взаєморозрахунків - до повного виконання взятих обов'язків.
За умовами п. 2.2. вказаного договору передача автомобіля здійснюються на підставі акту приймання - передачі, який є додатком № 1 до цього договору, який підписується уповноваженими особами позичкодавця і користувача, і підписання якого свідчить про передачу автомобіля у безоплатне користування позичкодавцем.
На виконання п.2.2. договору позички сторонами складений акт приймання-передачі транспортного засобу від 01.01.2020.
31.05.2020 вищезазначений транспортний засіб повернуто позичкодавцю на підставі акту приймання - передачі транспортного засобу від 31.05.2020, у зв'язку із закінченням строку дії договору.
Таким чином, на час скоєння ДТП 16.06.2020 у відповідача були відсутні правові підстави для використання ТЗ Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_1 у своїй діяльності з перевезення пасажирів.
Зі змісту постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/6052/20 від 08.07.2020 вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді водія ТОВ «Автотранссервіс». Наведені обставини підтверджуються також витягом з трудової книжки ОСОБА_1 та наказом по особовому складу ТОВ «Автотранссервіс» від 02.03.2020 № 149-К про прийняття ОСОБА_1 з 03.03.2020 на посаду водія автотранспортного засобу (пасажирські перевезення).
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Позивач стверджує, що за вказаних підстав відповідач повинен відшкодувати шкоду, завдану його працівником ОСОБА_1 .
Разом з тим, як вбачається з наданих відповідачем документів, станом на 16.06.2020 ОСОБА_1 перебував із ТОВ «Автотранссервіс» у трудових відносинах, але у день вчинення ДТП у ОСОБА_1 був вихідний день, що підтверджується табелем обліку використання робочого часу за червень 2020.
При цьому, на даний час транспортний засіб Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_1 перебуває у користуванні відповідача на підставі договору позички транспортного засобу № 01012021 від 01.01.2021, укладеного між ТОВ «Автотранссервіс» та ОСОБА_1 , а останній перебуває із відповідачем у трудових відносинах, що підтверджується наказом по особовому складу ТОВ «Автотранссервіс» від 30.03.2021 № 174-К про прийняття ОСОБА_1 з 01.04.2021 на посаду водія автотранспортного засобу (пасажирські перевезення).
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За встановлених судом обставин, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що забезпечений ТЗ на час ДТП 16.06.2020 фактично використовувався відповідачем - юридичною особою для надання послуг із перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування. Тобто у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування. Як і не доведено, що під час ДТП 16.06.2020 водій ОСОБА_1 , що керував вказаним ТЗ, виконував свої трудові обов'язки, як працівник ТОВ «Автотранссервіс».
Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить до висновку, що позовні вимоги ТДВ "СК "Ю.ЕС.АЙ." не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами, отже, не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 10 000 грн. 00 коп. - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 02.08.2021
Суддя І.А. Рудь