02.08.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6636/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Кузнецової І.Л.
Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 (суддя Панна С.П.) у справі №904/6636/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 6)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м.Дніпро, вул. Шевченка 2)
про стягнення 246 943 374,27 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021р. клопотання від 01.06.2021р. ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 904/6636/17 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 640/3438/21.
Ухвалу суду вмотивовано тим, що визнання нечинним абз.4 п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019 буде мати наслідком зміну розміру заборгованості, яка нараховується постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.
Результати розгляду справи № 640/3438/21 прямо впливають на результат розгляду цього спору і матимуть преюдиціальне значення.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" подало апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційну скаргу обгрунтовано наступним:
- сам по собі розгляд питання визнання нечинною частини постанови КМУ №143 у іншій справі не є належним обґрунтуванням неможливості розгляду даної справи. Судом не наведено належних доводів неможливості самостійно здійснити розгляд справи за наявними матеріалами. Не наведено, які саме докази відсутні в матеріалах справи, не наведено, чому дана відсутність не надає можливості здійснити подальший розгляд справи.
- формальна пов'язаність справ не може слугувати беззаперечною підставою для зупинення. Суд вправі самостійно оцінити правомірність чц неправомірність заперечень Відповідача що розповсюдження дії постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 143 на спірні відносини.
- будь-який результат розгляду справи №640/3438/21 не матиме жодних правових наслідків для даного спору.
- у справах №910/9617/20 та №911/1421/19, судами було відмовлено в зупиненні провадження до набрання законної сили рішення у справі №640/3438/21.
- у постанові у справі №910/9617/20суд встановив, що постанова КМУ № 143 від 27.0.2019 року не розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами спору у період липень 2015 - січень 2019 року, тобто до набрання чинності даної постанови.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазаначає:
- неможливість розгляду даної справи полягає в тому, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову: певної черговості розгляду вимог.
Результати розгляду адміністративним судом справи №640/3438/21 про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття абз. 4, п. 2, постанови Кабінету' Міністрів України №143 від 27.02.2019 року матимуть істотне значення для розгляду справи №904/6636/17.
- оскільки в даній справі предметом позову є стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за період 2016 року, на який поширює свою дію Постанова КМУ №143, до спірних правовідносин підлягає застосуванню закріплений в ч.2 ст.5 ЦК України принцип зворотньої дії в часі постанови КМУ №143.
- у справі №904/6636/17 посилання Відповідача на положення Постанови КМУ №143 стосуються питання нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, які пред'явлені до стягнення, і не охоплюють питання коригування основного боргу за Договором (як у справі №910/9617/20).
- предмет доказування у справах №911/1421/19 та №904/6636/17 є різними.
- у справі №910/9617/20, не розглядалося питання стосовно застосування положень Постанови КМУ №143 в контексті стягнення пені. 3% річних та інфляційних втрат. У справі №910/9617/20 суд вирішував питання застосування положень Постанови КМУ №143 до правовідносин щодо коригування основного боргу та повернення суми переплати.
На сьогодні жодним судом в жодній справі не розглядалося питання застосування положень Постанови КМУ № 143 до правовідносин щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих в межах норм споживання природного станом на 01.10.2014. Вирішення вказаного питання та надання оцінки положенням Постанови КМУ №143 в контексті стягнення вищевказаних сум, здійснюватиметься судом під час розгляду даної справи.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 12.07.2021 справу передано колегії суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванов О.Г., Антоніка С.Г.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Антоніка С.Г., на підставі розпорядження керівника апарату суду №1784/21 від 19.07.2021, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2021 (для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі, тощо) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванов О.Г., Кузнецова І.Л.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі №904/6636/17. Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 02.08.2021 колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванов О.Г., Кузнецова І.Л., у зв'язку з тривалою відпусткою судді Антоніка С.Г., прийнято справу №904/6636/17 до свого провадження, для розгляду апеляційної скарги по суті.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Розрахунки між сторонами за спірним договором здійснювались з урахуванням норм споживання, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 619 від 08.06.1996.
Постановою Кабінету Міністрів України № 237 від 29.04.2015 було внесено зміни до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 у справі №826/16447/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 та постановою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» від 29 квітня 2015 року № 237.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 23.03.2016 було встановлено нові норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 у справі №826/2507/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018, визнано протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 №203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників». Визнано протиправним та нечинним пункт 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 204.
Постановою Кабінету Міністрів України № 143 від 27 лютого 2019 року було встановлено заборону нараховувати заборгованість та штрафні санкції на різницю між нормами споживання за постановою КМУ № 619 та постановами КМУ № 237 та 203.
Відповідно до абз.4 п.2 постанови КМУ № 143, не нараховуються постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. № 619 (ЗП України, 1996 р., № 13, ст. 360), в редакції, що діяла до 1 жовтня 2014 р., а також штрафні санкції, 3 відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним абз.4 п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2021 відкрито провадження в справі № 640/3438/21.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом позову у даній справі, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, зареєстрованій в канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області 23.06.2020р. на суми, сплачені на підставі спільних протокольних рішень у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005р. (т.12 а.с. 160-161), є матеріально правова вимога позивача про стягнення з відповідача боргу у загальній сумі 98 716 508,60 грн, з яких пені у розмірі 81 713 454,29 грн, три відсотки річних у розмірі 6 831 313,83 грн та інфляційні втрати у розмірі 10 171 740,48 нарахованих за несвоєчасність розрахунків за Договором постачання природного газу 30.12.2015р № 16- 106-Н.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2020р. у даній справі , на підставі пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII), визначено з 15.12.2017р. подальший розгляд справи здійснювати, у зв'язку зі складністю справи, за правилами загального позовного провадження Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) зі стадії підготовчого провадження.
Позивачу запропоновано:
- протягом 10 днів з дня одержання відзиву надати відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України;\
Відповідачу, відповідно:
- протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали надати відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України;
Відповідно до частин 1 - 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України:
1. При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
2. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
3. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
4. Подання заяв по суті справи є правом учасників справ
Відповідно до ухвали від 25.06.2020 року, Відповідач у своєму відзиві, який зареєстровано в канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2020р., ознайомившись з позовними вимогами (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» вважає позовні вимоги АТ «НАК Нафтогаз України» необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Згідно
За твердженням ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», у справі №904/6636/17 предметом позову є стягнення штрафних санкцій за несвоєчасність розрахунків за Договором №16-106-Н від 30.12.2015 (далі-Договір…
…На виконання пунктів 6.1-6.2 Договору ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» було здійснено частково через поточний рахунок із спеціальним режимом використання згідно з нормативами розподілу коштів та частково за рахунок коштів, отриманих з Державного бюджету України на надання пільг, субсидій та компенсацій населенню.
Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою КМУ від 01 жовтня 2015 р. №758 (далі-Положення №758) на ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» покладено обов'язки в частині забезпечення побутових споживачів природним газом. Так, з метою забезпечення населення газопостачанням на Відповідача покладено обов'язок закуповувати природний газ у ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та на чітко встановлених законодавствам умовах (підпункти 2,3 пункту 3, пункт 10 Положення №758).
Згідно з пунктом 14 Положення №758 постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для нарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах тювноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки, та їх структурними підрозділами.
Правила використання рахунку зі спеціальним режимом використання встановлені Порядком проведення розрахунків за спожитий природний газ, Порядком відкриття закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, затвердженими постановою КМУ від 50.09.2015 №792…
…, рахунок зі спеціальним режимом використання передбачає, що кошти, які надходять на нього за спожитий газ автоматично розподіляються уповноваженим банком за відповідною процедурою.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2516 затверджено Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки (далі -Алгоритм)…
… Згідно з пунктами 4, 6 Алгоритму газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи обумовлюють у відповідному договорі банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) без платіжних доручень з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ від категорій "населення" та "ТКЕ - населення", згідно з положеннями цього Алгоритму…
… На виконання вимог зазначеної постанови ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" відкрило Відкритому акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення. Ці кошти банк розподіляв відповідно до значеного алгоритму без участі відповідача.
При цьому ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» самостійно не має можливості вплинути _ проведення населенням розрахунків за спожитий природний газ, оскільки всі кошти, які потрапляють на рахунок відповідача, уповноважений банк самостійно розподіляє згідно із затвердженим алгоритмом та перераховує на рахунок позивача, тобто держава значила спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що суті усуває Відповідача від участі у розподілі отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд і полягає в автоматичному перерахуванні грошових коштів зі спеціальних рахунків на рахунки позивача за визначеними нормативами.
Таким чином, відносини щодо, реалізації природного газу населенню за участю ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» зазнають імперативного регулювання зі сторони держави...
… Щодо нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат за природний газ для побутових споживачів об'єм спожитого якого визначається за нормами споживання.
За спірним Договором ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» закуповувало у АТ «НАК Нафтогаз України» природний газ для потреб населення, в тому числі для споживачів, які споживають природний газ без газових лічильників, тобто за нормами споживання, які встановлюються постановами КМУ.
Відповідно до п. 3 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об'єм спожитого (розподіленого) природного газу по об'єкту побутового споживача за відловідний календарний місяць визначається за нормами споживання.
Відповідно до п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем визначено, що норми споживання - об'єм та вид споживання природного газу, встановлені згідно із законодавством для побутових споживачів, які не забезпечені лічильником газу.
07.03.2019 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 «Питання споживання природного газу» якою було передбачено наступне:
- не допускається нарахування та облік заборгованості на особовому рахунку побутового споживача за природний газ, яка виникла у зв'язку з втратою чинності постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» та від 23 березня 2016 р. № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»
- не нараховуються постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. №619, в редакції, що діяла до 1 жовтня 2014 р., а також штрафні санкції, 3 відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість.
Тобто, постанова КМУ №143 за змістом передбачала обов'язок для АТ «НАК «Нафтогаз України» не нараховувати постачальникам (в тому числі ТОВ «Дніпропетровськгаз збут») заборгованість та штрафні санкції за період дії нечинних постанов КМУ №203 та №237, тобто й за період дії спірного Договору купівлі-продажу газу від 30.12.2015 №16-106-Н…
… Постановою КМУ від 08.06.1996 №619 в редакції, що Діяла до 1 жовтня 2014 року, були встановлені наступні норми споживання газу населенням у разі відсутності газових лічильників:
- плита газова …
… Протягом 2015-2019 років ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» закуповувало у АТ НАК «Нафтогаз України» природний газ для потреб населення, в тому числі для споживачів без газових лічильників. Всього за період з липня 2015 року по січень 2019 зоку включно ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» було придбано газу на загальну суму 18 491 405 367,83 грн. в тому числі по договору від 30.12.2015 №16-106-Н на суму 2 862 568 836,54 грн.
Вартість газу за вказаний період, придбаного у АТ «НАК «Нафтогаз України» для потреб населення без лічильників газу склала 2 695 872 831.12 грн. та була сплачена повністю, в тому числі за договором №16-106-Н від 30.12.15р. в сумі 1 005 430 741,45 грн.
Зі змісту Постанови КМУ №143 вбачається, що постачальникам природного газу для потреб населення дозволено зменшити заборгованість перед продавцями газу за газ, придбаний для потреб населення, в межах норм споживання газу, розрахованих в зв'язку зі скасуванням (визнання протиправним) судом постанов КМУ від 29 квітня 2015 р. № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі зідсутності газових лічильників» та від березня 2016 р. № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників».
В період з липня 2015 року по січень 2019 року, по споживачам, які не забезпечені лічильниками газу, фактичний об'єм спожитого (розподіленого) природного газу визначався за нормами споживання, що були встановлені Постановою КМУ від 08.06.1996 року №619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі - постанова № 619)…
Пунктом 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України затверджених Постановою Кабінету Міністрів Укрщщі від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального , обслуговування» (далі - постанова №409) у нормах споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. №619 у графі “Норма споживання” цифри “9,8”, "18,3”, “23,6” замінено відповідно цифрами “6”, “9”, “18”.
В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року №204 Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального вслуговування” визнано таким, що втратив чинність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 року №237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі - постанова №237) до вищевказаних норм споживання природного газу заселенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою №619, були знесені зміни, згідно з якими зменшено наведені норми споживання природного газу населенням…
… При цьому, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 року по справі №826/16447/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 року та постановою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 року було задоволено адміністративний позов фізичних осіб до КМУ і визнано незаконною та нечинною постанову №237. В ухвалі від 28.01.2016 року Вищим адміністративним судом України зазначено, що потанова є незаконною, нечинною з моменту прийняття і що така постанова не породжує правових наслідків з моменту її прийняття.
Тобто, норми споживання природного газу населенням в розмірі 9,8 м3, 18,3 м3, 23,6 м3 у разі відсутності газових лічильників, затверджені постановою № 619, залишились діючими.
В подальшому, Кабінетом Міністрів України 23.03.2016 року було прийнято потанову № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі - Постанова №203), пунктом 1 якої було затверджено нові норми споживання, а саме, при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання …
… До п. 2 зазначеної постанови були внесені зміни постановою КМУ від 27.04.2016 року №316 та встановлено, що застосування норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 1 лютого 2016 року.
Пунктом 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 204 «Про знесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» було визнано такою, що втратила чинність Постанова №619.
Далі, постановою КМУ від 18.08.2017 року №609 були "внесені зміни до постанови №203, у додатку до Постанови у графі «норма споживання» цифри ….
Зазначена Постанова №609 також була оскаржена до окружного суду м. Києва (справа №826/2507/18). .
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2018 року, визнано протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 №203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»; визнано протиправним та нечинним пункт 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 204; зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було офіційно оприлюднено постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» та від 23.03.2016 № 204 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України», після набрання рішенням законної сили.
При цьому, за весь період, з липня 2015 року по січень 2019 року, в тому числі і в період дії договору №16-106-Н від 30.12.15р., об'єм спожитого населенням природного газу Операторами ГРМ (АТ «Дніпропетровськгаз, АТ «Дніпрогаз», АТ «Кріворіжгаз») визначався за нормами споживання, встановленими постановою № 619 (довідки Операторів ГРМ додаються).
На підставі викладеного вище та на виконання постанови КМУ №143. ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» було складено коригуючі акти приймання-передачі природного за договорами, які діяли в період з липня 2015 по січень 2019 року, в тому числі і за договором №16-106-Н від 30.12.15р., акти-розрахунки до коригуючих актів та розшифровки до актів-розрахунків (додаються). Відповідно до акту-розрахунку до коригуючого акту приймання-передачі природного газу до договору № 16-106-Н від 30.12.2015 р. сума переплати ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» перед АТ «НАК «Нафтогаз України» становить 688 149 467.70 грн.
Наявність зазначеної переплати підтверджується Звітом незалежного аудитора від 10.06.2019р. Аудиторської фірми «Аудит-96»…
...Внаслідок виконання постанови КМУ №143, ТОВ «Київоблгаз збут» та ТОВ Дніпропетровськгаз збут» вимушені були здійснити коригування вартості газу, який придбавався для потреб побутових споживачів, які споживали газ без лічильників газу, зокрема зменшити вартість газу в частині тих обсягів, які споживалися такими споживачами. З урахуванням вказаного коригування у ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» виникає переплата перед АТ «НАК «Нафтогаз України» за відповідними договорами купівлі--продажу газу…
… в розрізі договорів купівлі-продажу природного газу на загальну суму 1 756 256 489,15 грн., в тому числі за договором №16-106-Н від 30.12.2015 р. в сумі 688 149 467,70 грн.
На підставі викладеного вище вбачається, що Позивачем в супереч вимогам постанови КМУ №143 нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати в тому числі і на суму переплати в розмірі 688 149 467,70 грн…
… Оскільки поданий Позивачем розрахунок штрафних санкцій не дозволяє виокремити суми нарахувань на наявну переплату в розмірі 688 149 467,70 грн., заявлені позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 81 713 454,29 грн., 3 % річних у розмірі 6 831313, 83 грн., інфляційних втрат у розмірі 10 171 740,48 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню (т. 12 а.с. 185-192)
Згідно відповіді на відзив, позивач вважає твердження Відповідача , що, на обсяг газу, спожитий населенням у разі відсутності газових лічильників, наявна заборона на нарахування заборгованості помилковим та необгрунтованим з огляду на те, що Постанова КМУ від 27.02.2019 року №143 набрала чинності 07.03.2019року, водночас, за спірним договором постачання природного газу відбулось за період січень 2016 року - вересень 2016 року. Провадження у справі було порушено 14.06.2017 року. Отже, сторони мають керуватися нормами права, дійсними на момент виникнення спірних відносин…
… 2. Абзац перший пункту 2 постанови КМУ від 27.02.2019 року №143 передбачає заборону на нарахування заборгованості побутовим споживачам за природний газ, яка виникла Зв'язку з втратою чинності постановами Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 237 "Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" та від 23 березня 2016 р. N 203 "Про норми споживання природного газу слепням у разі відсутності газових лічильників".
Отже, після втрати чинності постанов №237 та №203 встановлена заборона на нахування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. N 237 втратила чинність 08.02.2019 року.
Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. N 203 втратила чинність 08.02.2019 року…
… спірні відносини існували у період січень 2016 року -вересень 2016 року, тобто до моменту втрати чинності постанов №237 та №203 (т.12 а.с. 213-215).
Відповідно до заперечень ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», зареєстрованих в канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області 17.08.2020р. :
… По-перше, положення постанови КМУ №143 стосуються лише заборони нарахувань заборгованості та штрафних санкцій, тобто відносин, які виникають в ході розрахунків, і не стосуються коригувань спожитих об'ємів газу. Тому об'єми газу (м.куб.) за Договором купівлі-продажу природного газу №16-106-Н від 30.12.2015 не підлягають коригуванню.
На виконання вимог постанови КМУ №143 ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» звернулося до АТ «НАК «Нафтогаз України» з коригуючими актами, згідно з якими коригуванню підлягала лише вартість, а не об'єми газу.
По-друге, підставою для коригування вартості природного газу стало прийняття постанови КМУ №143, якою встановлювався обов'язок для Позивача не нараховувати заборгованість за нормами споживання станом на 1 жовтня 2014 року…
… Враховуючи обов'язок АТ «НАК «Нафтогаз України» не нараховувати вказану заборгованість, у ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» виникло право не погашати таку заборгованість, та загалом не обліковувати таку суму як заборгованість перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України».
Проте оскільки вказані кошти на момент прийняття Постанови КМУ №143 вже були сплачені на користь АТ «НАК Нафтогаз України», у ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» мав право вимагати їх повернення. Тобто між Позивачем та Відповідачем виникло зобов'язання, в якому АТ «НАК «Нафтогаз України» виступав як боржник, на якого був покладений обов'язок повернути надмірно сплачені кошти, а 'ГОВ «Дніпропетровськгаз збут» виступав як кредитор, який мав право вимагати повернення таких коштів.
Наявність такої переплати, а також її розмір підтверджено звітом незалежного аудитора, копію якої подано Відповідачем разом з відзивом… (т.12 а.с. 213-227).
01.06.2021р. в канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області зареєстровано клопотання ТОВ «Дніпропетровськгаззбут» про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду справи № 640/3438/21, яка перебуває в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України» до Кабінету Міністрів України про визнання про визнання протиправною та нечинною абз. 4 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27 лютого 2019 року, на яку, як на одну з підстав для відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилається відповідач.
В постанові Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №923/236/19 наведено визначення підстави позову :
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає встановленим що фактичною підставою позовних вимог, в тому числі, є юридичних факт нарахування позивачем пені у розмірі 81 713 454,29 грн, трьох відсотків річних у розмірі 6 831 313,83 грн та інфляційних втрат у розмірі 10 171 740,48, нарахованих за несвоєчасність, на думку позивача, розрахунків за Договором постачання природного газу 30.12.2015р № 16- 106-Н за спірний період січень-вересень 2016 року за наявності, за твердженням відповідача, заборони здійснювати такі нарахування відповідно до постанови КМУ №143, обов'язку у АТ «НАК «Нафтогаз України» повернути надмірно сплачені кошти в розмірі 688 149 467,70 грн та неможливістю з поданого Позивачем розрахунку штрафних санкцій виокремити суми нарахувань на наявну переплату. Відповідно, однією з правових підстав позову АТ «НАК «Нафтогаз України» у даній справі є Постанова КМУ від 27.02.2019 року №143, яка набрала чинності 07.03.2019року.
Відповідно, висновок суду першої інстанції в частині того, що у разі задоволення позову у справі №640/3438/21 буде визнаний нечинним та незаконним наступний пункт постанови КМУ №143 - «не нараховуються постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. N 619 (ЗП України, 1996 р., N 13, ст. 360), в редакції, що діяла до 1 жовтня 2014 р., а також: штрафні санкції, 3 відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість.»
При цьому, відповідно до припису ч.2 ст.265 КАС України спірний пункт буде нечинним з моменту набрання законної сили рішенням, а відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.03.2020 року по справі №160/1088/19 - оскаржуваний пункт не може бути застосований з моменту його прийняття (07.03.2019 року), є такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи відповідача про те, що результати розгляду адміністративним судом справи №640/3438/21 про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття абз. 4, п. 2, постанови Кабінету' Міністрів України №143 від 27.02.2019 року матимуть істотне значення для розгляду справи №904/6636/17, оскільки в даній справі предметом позову є стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за період 2016 року, на який поширює свою дію Постанова КМУ №143, до спірних правовідносин підлягає застосуванню закріплений в ч.2 ст.5 ЦК України принцип зворотньої дії в часі постанови КМУ №143, викладені у відзиві на апеляційну скаргу приймаються до уваги колегією суддів, як такі, що відповідають фактичним обставинам справи.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі від 17.06.2021р. про зупинення провадження у даній справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Верховний Суд зазначає, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), повинен, під час розгляду справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи в силу імперативних приписів ст. 236 ГПК України, особливо тим, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.
Колегія суддів звертає увагу на відсутність в тексту апеляційної скарги обґрунтування що саме не було враховано судом першої інстанції при прийняті оскаржуваної ухвали і яким чином це впливає на правильність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі.
З урахуванням вищевикладеного, твердження позивача, що суд, виключно формально дослідив пов'язаність справ, прийшов до протиправного висновку щодо зупинення провадження відхиляються колегією суддів як такі, що носять декларативний характер і спростовуються змістом мотивувальної частини ухвали.
Як вбачається зі змісту мотивувальної частини увхали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №640/3438/21 вбачається:
«Підстави позову: оскаржувана постанова прийнята відповідачем з перевищенням повноважень та не відповідає вимогам закону, прийнята з порушенням встановленого способу…; дія абз.4 п.2 оскаржуваної постанови стала наслідком звернення постачальників природного газу для потреб населення, які закуповували газ у позивача у період 2015-2019р.р. до суду з позовами до АК «НАК НАФТОГАЗ» про повернення як переплати коштів, сплачених на користь позивача аз придбаний природний газ, а також стягнення 3% річних та інфляційних втрат»
Відповідно, висновок суду перешої інстанції в частині того, що визнання нечинним абз.4 п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019 буде мати наслідком зміну розміру заборгованості, яка нараховується постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.А отже, результати розгляду справи № 640/3438/21 прямо впливають на результат розгляду цього спору і матимуть преюдиціальне значення, визнається колегією суддів таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Вищенаведене спростовує твердження апелянта в частині того, що будь-який результат розгляду справи № 640/3438/21 не матиме жодного правового наслідку для даного спору.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до заперечень позивача проти можливості застосування у спірних правовідносинах положень Постанови КМУ від 27.02.2019 року №143, на яку, як на правову підставу своїх заперечень проти позовних вимог посилається відповідач.
Доводи апеляційної скарги в частині посилань на постанови ВС у справах №910/9617/20 та №911/1421/19 відхиляються як такі, що носять характер вибіркового цитування частини їх змісту на свою користь і є логічною помилкою придушення доказів і відхиляються як такі, що прийняті в справах, правовідносини сторін в яких не є подібними.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 ГПК України).
Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що провадження у справі № 904/6636/17 слід зупинити на підставі п. 5 статті 227 Господарського процесуального кодексу України до закінчення розгляду справи № 640/3438/21.
Розподіл судових витрат:
Оскільки в даному випадку справа не розглядалася та не вирішувалася по суті, а на розгляді по суті справа перебуває у суді першої інстанції, то відповідно до положень ст.129 ГПК України суд апеляційної інстанції не здійснює розподіл судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 270,00 грн. (т.13 а.с. 213).
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021р. у справі №904/6636/17 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021р. у справі №904/6636/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя О.Г. Іванов