ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 серпня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/198/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал»
на рішення Господарського суду Херсонської області від 06.05.2021 (суддя Сулімовська М.Б., м.Херсон, повний текст складено 06.05.2021)
у справі №923/198/21
за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №19»
про стягнення заборгованості з плати за скид стічних вод понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення в сумі 35276 грн. 79 коп.,
У лютому 2021 року Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №19» про стягнення 35276,79 грн., з яких: 31532,25грн. - заборгованість з оплати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення, 1482,01грн. - інфляційні втрати, 452,51грн. - сума 3% річних, 1810,02грн. - пеня.
В обґрунтування позову позивач послався на перевищення відповідачем при скиданні стічних вод встановлених допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин та порушення останнім строків оплати додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до систем централізованого водовідведення відповідно до укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №677 від 28.10.2016.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив про те, що позивачем не дотримано обов'язкового претензійного досудового порядку врегулювання спору, обов'язковість дотримання якого визначена Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м.Кривого Рогу, затверджених рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.2019 №79. За твердженням відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з відсутністю обов'язку оплати додаткових послуг з очищення понаднормово забруднених стоків, строку його виконання і, відповідно, прострочення відповідача, оскільки укладений між сторонами договір №677 від 28.10.2016 не містить в собі положень щодо порядку оплати (строку виконання обов'язку) додаткових послуг з очищення понаднормово забруднених стоків. В даному випадку, на переконання відповідача, строк виконання зобов'язання прив'язано до факту виставлення претензії з додаванням певного переліку документів і вичерпанням місячного терміну для вивчення відповідачем обґрунтованості такої вимоги. Також відповідач наголосив на тому, що ним не отримано копії протоколу дослідження якості стічних вод № 499 від 01.06.2020 та акту відбору стічних вод від 25.05.2020, що є порушенням пункту 4.26. Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м.Кривого Рогу, затверджених рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.2019 №79. Крім того, відповідачем зазначено про те, що його було позбавлено можливості скористатися своїм правом на дослідження арбітражної проби, що є єдиним способом дієвого захисту прав споживача послуг водовідведення від висновку лабораторії позивача. Також, в порушення вимог п. 4.18.2. Правил №79 позивачем не здійснено повідомлення відповідача телефонограмою або факсограмою про остаточну дату розпломбування арбітражної проби (згідно з Національними стандартами щодо зберігання та поводження з пробами) для проведення арбітражного аналізу. Відсутність даної інформації позбавила відповідача можливості паралельного дослідження стічних вод.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.05.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 29200,56грн. заборгованості з плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення, 1095,02грн. інфляційних втрат, 292,01грн. - 3% річних, 1676,19грн. пені, 2076,12грн. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення умов укладеного між сторонами договору відповідачем плату за скид понаднормативно забруднених стічних вод не здійснено. Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено його невідповідність пунктам 2.2. та 3.7. укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення №677 від 28.10.2016 та пункту 6.8. Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м.Кривого Рогу, затверджених рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.2019 №79, оскільки при розрахунку обсягу скинутих стічних вод з понаднормативними забрудненнями позивачем застосовано середньоарифметичний показник скинутих стічних вод, а не фактичний обсяг стічних вод у розрахунковий період за лютий та травень 2020 року. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що правомірним в розрахунках позивача є нарахування плати лише за повні місяці, а саме: березень і квітень 2020 року, так як тільки за цей період в актах приймання-передачі послуг з централізованого водопостачання і водовідведення були зафіксовані фактичні обсяги води у кількості 40 і 362 м3 відповідно.
Стосовно заперечень відповідача відносно відсутності у нього як самого обов'язку зі сплати додаткових послуг з очищення понаднормативно забруднених стоків, так і строку його виконання, суд, пославшись на пункти 3.1., 3.6., 3.7. договору №677 від 28.10.2016, відповідно до яких у випадку недоплати вартості послуг за розрахунковий період, яким є календарний місяць, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 6 числа місяця, наступного за розрахунковим, а також на підпункт 1.4.11. пункту 1.4., пункт 6.18. Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м.Кривого Рогу, затверджених рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.2019 №79, зазначив, що відповідач мав сплатити плату за скид понаднормативно забруднених стічних вод саме у строки, встановлені пунктом 3.6 договору, - до 06.08.2020 включно (з урахуванням отримання рахунку № 169 від 27.07.2020 - 05.08.2020).
Судом попередньої інстанції не прийнято до уваги твердження відповідача відносно того, що ним заперечується факт отримання у поштовому відправленні від 01.06.2020 копії протоколу дослідження якості стічних вод №499 від 01.06.2020 та акту відбору стічних вод від 25.05.2021, оскільки: 1) як слідує з повідомлення Комунального підприємства «Кривбасводоканал» від 01.06.2020 № 4653, скерованого Товариству з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 19», в якості додатку до нього зазначено протокол дослідження якості стічних вод № 499 від 01.06.2020, тоді як відповідачем не заперечується факт отримання означеного повідомлення, при цьому, жодних доказів того, що при отриманні цього повідомлення у поштовому вкладенні не було виявлено зазначеного у ньому додатку, суду не подано; 2) акт про відбір проб стічних вод від 25.05.2020 не направлявся відповідачу разом з повідомленням від 01.06.2020, оскільки був вручений представнику відповідача безпосередньо після його складення та підписання представниками обох сторін, протилежного суду не доведено.
Твердження відповідача щодо порушення його прав при здійсненні аналізу відібраної проби місцевим господарським судом визнані необґрунтованими з підстав того, що 25.05.2020 при здійсненні відбору проб стічних вод уповноваженими представниками Комунального підприємства «Кривбасводоканал» споживачем не було ініційовано здійснення відбору паралельної проби, тоді як у відповідності до підпунктів 1.4.2., 1.4.20., 1.4.26. пункту 1.4., пунктів 4.6., 4.10., 4.17. аналіз арбітражної проби проводиться лише у випадку здійснення відбору паралельної проби.
Судом першої інстанції відхилено посилання відповідача на порушення позивачем досудового порядку врегулювання спору з посиланням на те, що спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов'язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15, 16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу, а тому зобов'язання особи перед зверненням до суду скористатися даним способом захисту своїх прав є порушенням Конституції та інших нормативно-правових актів України. Відтак, безпосереднє пред'явлення Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» позову до господарського суду з метою захисту порушених прав не є і не може бути підставою ані для залишення такого позову без розгляду, його повернення, ані для відмови у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Херсонської області від 06.05.2021, Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невірну оцінку наявних в матеріалах справи доказів; порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- висновок місцевого господарського суду про неправильність розрахунку розміру плати за скид понаднормативно забруднюючих речовин, здійсненого позивачем виходячи із середньодобового споживання без фіксації контрольних показників приладів обліку станом на дату відбору стічних вод, суперечить чинному законодавству та умовам договору, оскільки зняття показань приладу обліку води під час здійснення відборів проб стічних вод не передбачено ні укладеним між сторонами договором, ні Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008 №190, ні Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м.Кривого Рогу, затверджених рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.2019 №79. Водночас, судом не взято до уваги, що зважаючи на відсутність на об'єкті відповідача приладу обліку стічних вод, позивачем здійснено вірний розрахунок кількості стічних вод, виходячи із кількості води, що надходить з мереж централізованого водопостачання, зафіксованої приладом обліку води, зняття показань з якого здійснюється один раз на місяць;
- судом розраховано плату за скид стічних вод лише за повні місяці березня і квітня 2020 року, але не взято до уваги конкретні дні лютого та травня 2020 року, що не відповідає вищенаведеним Правилам №316 та Правилам №79 в частині визначення періоду, за який стягується плата за скид споживачем стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій, який слід розраховувати від попереднього відбору контрольної проби, проведеного виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше дев'яноста днів. Крім того, судом не надано правової оцінки тому, що у розділі IV Правил №316 використовується термін «середньодобова витрата стічних вод споживача» для визначення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачів;
- судом першої інстанції порушено права учасників, принципи рівності перед законом і судом, змагальності, оскільки матеріали справи не містять заперечення відповідача щодо періоду нарахування заборгованості, як і не містять належних доказів того, що розрахунок основного боргу з плати за скид стічних вод здійснювався без дотримання вимог Правил №79.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на рішення Господарського суду Херсонської області від 06.05.2021 у справі №923/198/21; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк до 22.06.2021 для подання відзивів на апеляційну скаргу та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань, оформлених відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
28.10.2016 між Комунальним підприємством «Кривбасводоканал», як виробником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 19», як споживачем, укладено договір № 677 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, відповідно до пункту 1.1. якого виробник зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (а.с.10-14).
Загальний обсяг послуг з централізованого постачання холодної води складає 1321,20м3/рік, загальний обсяг послуг з централізованого водовідведення складає 1321,20м3/рік (пункт 1.2. договору).
У пункті 1.4. договору передбачена характеристика встановлених засобів обліку води: лічильник типу КВМ-32, заводський номер 070159, місце встановлення: 5-мкр. Зарічний, 53а; лічильник типу МТК-32, заводський номер 201602000796, місце встановлення: вул.23 лютого, 81/1.
Відповідно пункту 1.5. договору загальний обсяг (кількість) щомісячно отриманих споживачем послуг фіксується у відповідному акті, який складається та підписується сторонами або компетентними їх представниками.
У пункті 2.1. договору передбачено вартість послуг, а саме: згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 1238 від 07.07.2016 року, тарифи на послуги складають з 02.08.2016 року за 1 м3 без ПДВ:
Централізоване водопостачання - 4,32 грн.
Централізоване водовідведення - 4,76 грн.
Вартість послуг може бути змінена відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно із пунктом 2.3. договору у випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється споживачем по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови компетентного органу, яким є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.
Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води справляється за їх показниками згідно із пунктами 10 - 13 Правил №630 (пункт 2.2. договору).
У разі зміни тарифів у період дії цього договору нові тарифи застосовуються з моменту введення в дію без внесення додаткових змін до цього договору. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження (пункт 3.12. договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 3.1. договору).
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються платежами із розрахунку договірного обсягу послуг відповідно до п. 1.2. споживачем у грошовій формі авансовими та/або плановими платежами (пункт 3.4. договору).
Авансові платежі сплачуються споживачем на рахунок виконавця в розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого виконавцем обсягу послуг на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця надання послуг (пункт 3.5. договору).
У випадку недоплати вартості послуг за розрахунковий період, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше шостого числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 3.6. договору).
Сторони домовились, що під поняттям «недоплата вартості послуг» вони розуміють недоплату споживачем вартості фактично спожитих послуг/зазначених в акті/понад запланованих або узгоджених за розрахунковий період з виконавцем обсягів (пункт 3.7. договору).
Відповідно до пункту 3.10. договору при розрахунку обсягів стічних вод споживача враховується кількість стічних вод і розрахункового обсягу поверхневих вод з його території, яка потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення у відповідності до пунктів 4.10-4.13 Правил № 190.
Згідно із підпунктом 4.2.11. пункту 4.2. договору споживач зобов'язаний забезпечити можливість проведення виробником у будь-який час контролю за скидом стічних вод з власних потреб споживача, включаючи надання необхідних відомостей та присутність повноважного представника.
Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виробника до споживача, є межа балансової належності, яка визначається актом розмежування балансової та експлуатаційної належності, що є невід'ємною частиною договору (пункт 6.1. договору).
Обсяги постачання послуг визначаються згідно показників технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, встановлених власними коштами та засобами споживача згідно з технічними умовами, виданими виробником. Показники технічних засобів обліку знімаються представниками виробника щомісячно, у присутності представника споживача (пункт 10.7. договору).
Кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками технічних засобів обліку, а при їх відсутності по нормам водопостачання (пункт 10.9. договору).
Споживач для підписання акту про кількість отриманих послуг направляє свого представника у відділ водозбуту виробника не пізніше 01 числа кожного місяця, наступного за звітним (пункт 10.10. договору).
Відповідальною особою за постачання води та водовідведення об'єктів, цілісність пломб та пристроїв водомірних вузлів споживач призначив Філягіну О.М. (пункт 10.21. договору).
Цей договір укладається та набирає чинності з 28.10.2016 у відповідності до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2016, а в частині розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості (пункт 9.1. договору).
Пунктом 9.2. договору передбачено, що договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
25.05.2020 на підставі договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 677 від 28.10.2016, Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 та Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, затверджених рішенням Виконкому Криворізької міської ради від 13.02.2019 № 79, уповноваженими представниками Комунального підприємства «Кривбасводоканал» о 12:25 год. у присутності уповноваженого представника споживача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 19» - директора Саненко Р.С, з контрольного колодязя споживача - з останнього елементу каналізаційної мережі споживача, а саме: каналізаційного випуску Ду=160 мм, за адресою: вул. С. Колачевського, 83/1, здійснено відбір проб стічних вод (проба № 165, контрольна, арбітражна) з метою контролю якості стічних вод, про що складено акт про відбір проб стічних вод № 290 від 25.05.2020, який підписано у двосторонньому порядку (а.с.20).
У акті про відбір проб стічних вод № 290 від 25.05.2020 зазначено: «Час прибуття представників КП «Кривбасводоканал» на підприємство ТОВ «Пересувна механізована колона № 19» об 11:48. Відповідальна особа за договором Філягіна О.М. уповноважила бути присутнім при відборі проб директора Саненко Р.С.».
Хіміко-бактеріологічною лабораторією Комунального підприємства «Кривбасводоканал» здійснено хімічний аналіз контрольної проби №165 (вхідний №499) стічних вод Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №19», відібраних 25.05.2020 з останнього елементу каналізаційної мережі споживача, а саме: з каналізаційного випуску Ду=160 мм, про що складено протокол дослідження якості стічних вод № 499 від 01.06.2020 (а.с.21).
За результатами проведених хіміко-бактеріологічною лабораторією Комунального підприємства «Кривбасводоканал» випробувань було встановлено, що якість стічних вод не відповідає вимогам Правил №79 за показниками: ХСК, азот амонійний, фосфати.
Так, у відібраній контрольній пробі № 165 (вхідний № 499) 25.05.2020 з останнього елемента каналізаційної мережі споживача каналізаційного випуску Ду=160 мм за адресою: вул. С.Колачевського, 83/1, у результаті випробувань виявлено перевищення допустимих концентрацій вмісту забруднюючих речовин за наступними показниками:
1. ХСК:
фактичні концентрації забруднюючих речовин: 692 мгО/дм3,
допустимі концентрації забруднюючих речовин: 500 мгО/дм3.
2. Азот амонійний:
фактичні концентрації забруднюючих речовин: > 50 мг/дм3,
допустимі концентрації забруднюючих речовин: 50 мг/дм3.
3. Фосфати:
фактичні концентрації забруднюючих речовин: 26,2 мг/дм3,
допустимі концентрації забруднюючих речовин: 3,9 мг/дм3.
Про виявлені порушення та необхідність застосування заходів з приведення якості стічних вод відповідача у відповідність до Правил №79 відповідач був повідомлений листом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» від 01.06.2020 № 4653, додатком до якого є протокол дослідження якості стічних вод № 499 від 01.06.2020 (а.с.18). В якості доказу направлення листа від 01.06.2021 позивачем надано копію чеку поштового відправлення 5002702659320 від 02.06.2020 (а.с.19). Отримання поштового відправлення від 01.06.2020 відповідачем не заперечується.
В подальшому, позивачем нараховано відповідачу додаткову плату за скид споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 31532,25 грн. за період з 26.02.2020 по 25.05.2020 та виставлений рахунок № 169 від 27.07.2020 на вказану суму.
Цінним листом від 29.07.2020 за вих. № 6653 (з описом вкладення до цінного листа) позивачем на адресу відповідача було направлено: розрахунок величини додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями Товариством з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 19» до системи централізованого водовідведення міста Кривого Рогу за період з 26 лютого по 25 травня 2020 та рахунок №169 від 27.07.2020 на суму 31532,25 грн. (а.с.27-28). Вказаним листом повідомлено позивача про необхідність оплати рахунку №169 в сумі 31532,25грн. протягом трьох банківських днів, згідно договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №677 від 28.10.2016.
Зазначений лист разом з рахунком № 169 від 27.07.2020 та розрахунком величини плати за скид понаднормативно забруднених стічних вод відповідачем отримано 05.08.2020 (а.с.29), проте заборгованість ним не погашено, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.
Підставою звернення позивача з даним позовом до суду стало виявлення позивачем перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах відповідача, у зв'язку з чим нараховано останньому додаткову плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій.
Аналізуючи правову природу спірних правовідносин, судом встановлено, що вони виникли між сторонами з приводу відносин водопостачання та водовідведення, а тому ці відносини регулюються загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (Правила № 316), Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Кривого Рогу, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.2019 № 79 (Правила № 79).
Укладений між позивачем та відповідачем договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме, майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої та шостої статті 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів. Екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України.
Згідно зі статтею 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Відповідно до підпунктів 3, 5, 7 пункту 1 розділу II Правил №316, виробники повинні контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами; здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб; у разі виявлення порушень споживачами умов скидання стічних вод, вимог цих Правил, місцевих правил приймання та умов укладеного з виробником договору, вимагати їх усунення в установлені виробником строки та вживати заходів впливу, передбачених договором, цими Правилами та місцевими правилами приймання.
Згідно із пунктами 1, 6 пункту 2 розділу II Правил №316, споживачі повинні дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках споживачів; надавати працівникам виробника необхідну інформацію щодо своєї системи водовідведення та вільний доступ до неї, а також допомогу під час відбору проб стічних вод споживачів, вивчення режиму їх скиду, обстеження системи водовідведення та локальних очисних споруд.
Пунктом 6 розділу VI Правил №316 встановлено, що з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виробника, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представник виробника, так і представник споживача.
Приписами статті 13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.
Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
У разі якщо відповідний орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ фізичних і юридичних осіб до затверджених місцевих правил.
Місцеві правила включають: основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення; популяційний еквівалент населеного пункту; основні вимоги щодо скидання стічних вод до систем централізованого водовідведення суб'єктами господарювання; вимоги щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму контролю за скиданням стічних вод; розмір плати, що справляється із суб'єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод; визначення механізму компенсації власнику мереж, споруд, устаткування системи централізованого водовідведення відповідного населеного пункту витрат на відновлення таких мереж, споруд, устаткування, зумовлених їх пошкодженням чи руйнуванням внаслідок порушення вимог щодо скидання стічних вод; інші вимоги, передбачені законом.
До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення, зокрема, належить затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (стаття 13 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»).
З метою забезпечення у м. Кривому Розі дії механізму приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, відповідно до вимог статей 13,13-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», пункту 4 розділу І Правил № 316, рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 13.02.2019 № 79 затверджено Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Кривого Рогу (далі -Правила № 79).
Пунктом 1.2 Правил № 79 від 13.02.2019 передбачено сферу дії Правил, а саме: ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (надалі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи в контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення Кривого Рогу або безпосередньо в каналізаційні очисні споруди міста (надалі - споживачі).
Відповідно до п. 4.3. Правил № 79 відбір проб стічних вод споживачів здійснюється з контрольного колодязя (каналізаційного випуску, лотка, камери), розташування якого визначено в актах/схемах розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення, що є невід'ємною частиною договору. У разі відсутності в споживача таких актів/схем розмежування балансової належності мереж водопостачання та водовідведення, відбір проб стічних вод здійснюється з останнього елемента каналізаційної мережі споживача (схема останнього елемента каналізаційної мережі відповідача міститься у акті №5 технічного обстеження експлуатації систем водопостачання та водовідведення від 03.02.2021).
Згідно із пунктом 4.11 Правил № 79 якість контрольної проби визначається контрольним аналізом лабораторії виробника, у разі її відсутності - інших лабораторій, що здійснюють діяльність у цій галузі відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» і вимог чинного законодавства України, та підтверджується документами встановленого зразка: актом відбору проб стічних вод (додаток 4) і протоколом дослідження якості стічних вод (додаток 5).
Як вже вище зазначалось, з метою контролю за якістю, кількістю і режимом скидання стічних вод споживачами, позивач здійснив раптовий відбір проб стічних вод на об'єкті відповідача за адресою: вул. С. Колачевського, 83/1, про що складено акт про відбір стічних вод № 290 від 25.05.2020. Хіміко-бактеріологічною лабораторією Комунального підприємства «Кривбасводоканал» здійснено хімічний аналіз відібраної контрольної проби №165 (вхідний №499), про що складено протокол дослідження якості стічних вод № 499 від 01.06.2020, з якого вбачається, що за результатами проведених випробувань встановлено невідповідність якості стічних вод відповідача вимогам Правил №79 за показниками: ХСК, азот амонійний, фосфати.
Відповідно до підпункту 1.4.11. пункту 1.4. Правил № 79 додаткова плата за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями - підвищена плата за надання виробником послуг з водовідведення, нарахована споживачу із застосуванням коефіцієнту кратності, що враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми. Додаткова плата належить (є складовою) до величини плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника.
Додаткова плата за скид стічних вод із понаднормативним забрудненням є грошовим зобов'язанням, що виникає на підставі договору та визначених законодавчих приписів, а не штрафною оперативно-господарською санкцією як заходу оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Зазначена плата є платою за надання послуг водоканалом щодо доочищення понаднормативних забруднень води. Правовідносини сторін є зобов'язальними, згідно з укладеним договором та нормами чинного законодавства (аналогічний висновок щодо правової природи плати за скид понаднормативних забруднень стічних вод викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 920/730/16 від 18.01.2019, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 904/3392/19 08.12.2020).
У розділі 6 Правил № 79 затверджено порядок визначення розміру плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості й режиму їх скидання.
Так, відповідно до пункту 6.8 Правил №79 визначення величини плати за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення виробника (Рс) розраховується за формулою:
Рс = T x Qd + 5T x Qpd + Kk x T x Qpz,
де: Т - тариф, установлений з надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/м3; (Т = 11,904 грн/м3 (з ПДВ), (з 05.02.2020р.);
Qd - об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, м3;
Qpd - об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м3;
Qpz - обсяг скинутих стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м3;
Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
У разі виявлення виробником під час контролю якості стічних вод, що скидають споживачі, перевищення фактичної концентрації одного виду забруднення понад встановлену Правилами чи умовами договору, ДК коефіцієнт кратності для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень визначають за формулою, яка визначена пункті 6.14 Правил №79.
Якщо виробником встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності визначають за формулою, яка визначена у пункті 6.16. Правил №79.
Пунктом 6.17 Правил № 79 передбачено, що додаткова плата за скид споживачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій (ДК), що встановлено контрольним та/або арбітражним аналізом і підтверджено актом відбору проб стічних вод та протоколом дослідження якості стічних вод, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеного виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше дев'яноста днів.
Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води справляється за їх показниками згідно із пунктами 10 - 13 Правил №630 (пункт 2.2. договору).
Сторони домовились, що під поняттям «недоплата вартості послуг» вони розуміють недоплату споживачем вартості фактично спожитих послуг/зазначених в акті/понад запланованих або узгоджених за розрахунковий період з виконавцем обсягів (пункт 3.7. договору).
Зі змісту пунктів 2.2., 3.7. договору №677 і пункту 6.8. Правил № 79 вбачається, що обсяг стічних вод має бути фактичним, а не середньоарифметичним за певний проміжок часу.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визначення і застосування в розрахунку додаткової плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод, середньодобового обсягу стічних вод не передбачено ні умовами договору №677 від 28.10.2016, ні Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м.Кривого Рогу №79.
Як вбачається з розрахунку величини додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням Товариством з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 19» до системи централізованого водовідведення міста Кривого Рогу з 26 лютого по 25 травня 2020р., згідно даних служби технічної інспекції Комунального підприємства «Кривбасводоканал», обсяг скинутих стічних вод за лютий, березень, квітень та травень 2020 року склав: 40 м3, 40 м3, 362 м3, 33 м3 відповідно.
За результатами відбору проб 25.05.2020 позивачем визначено обсяг скинутих стічних вод з понаднормативними забрудненнями наступним чином:
Qpz = 40/29х4+40+362+33/31х25 = 434,1 м3 (з 26 лютого по 25 травня 2020р.),
де: 29, 31 - кількість днів у лютому та травні 2020 року відповідно;
4, 25 - тривалість скиду стічних вод з понаднормативними забрудненнями у лютому та травні 2020 року (днів) відповідно.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що за результатами відбору проб 25.05.2020 позивачем визначено плату за період: 4 дні лютого 2020 року + 31 день березня 2020 року + 30 днів квітня 2020 року + 25 днів травня 2020 року. При цьому, за лютий та травень 2020 року обсяги стічних вод використані за підсумками всього місяця і виведено середньоарифметичне за певну кількість днів, що по суті не є фактичним обсягом за конкретні дні місяця. Отже, у зв'язку з тим, що позивач при відборі проб не зняв фактичні показники лічильника, суд обґрунтовано дійшов до висновку, що правомірним в розрахунках позивача є нарахування плати лише за повні місяці - березень та квітень 2020 року, оскільки тільки за цей період в актах приймання-передачі послуг з централізованого водопостачання і водовідведення були зафіксовані фактичні обсяги води у кількості 40 м3 і 362 м3 відповідно.
Отже, додаткова плата за 402 м3 (40 м3+ 362 м3) з використанням визначеного позивачем коефіцієнту кратності за перевищення концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 6,102 складає:
Рс = 6,102 х 11,904 грн/ м3 х 402 м3 = 29200,56 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями до системи централізованого водовідведення є доведеними і правомірними у розмірі 29200,56 грн.
Доводи скаржника про те, що ним здійснено вірний розрахунок кількості стічних вод, виходячи із кількості води, що надходить з мереж централізованого водопостачання, зафіксованої приладом обліку води, зняття показань з якого здійснюється один раз на місяць, не спростовують висновків суду попередньої інстанції про те, що розрахунок додаткової плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод, у даному випадку має здійснюватися виходячи з фактичного обсягу стічних вод, а не середньоарифметичного обсягу за певний проміжок часу.
Посилання апелянта на розділ IV Правил №316, в якому використовується термін «середньодобова витрата стічних вод споживача» для визначення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачів, колегією суддів відхиляються, оскільки, по-перше, у вказаному розділі регулюється визначення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачів, а не розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями. А по-друге, відповідно до пункту 4 розділу І Правил 316, на підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов'язковими для виробників та споживачів. Натомість місцевими Правилами №79 не передбачено здійснення розрахунку додаткової плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод, виходячи із показників середньодобового обсягу стічних вод, а, відтак, застосування Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» вказаного показника при розрахунку додаткової плати за лютий та травень 2020 року є неправомірним та необґрунтованим.
Стосовно позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами статті 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За умовами підпункту 5.1.2. пункту 5.1. договору №677 від 28.0.2016 за несвоєчасну оплату послуг у термін, визначений пунктами 3.5., 3.6. цього договору, споживач зобов'язаний сплатити виробникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Як правильно встановлено судом попередньої інстанції, відповідач мав сплатити плату за скид понаднормативно забруднених стічних вод саме у строки, встановлені пунктом 3.6. договору, відповідно до якого у випадку недоплати вартості послуг за розрахунковий період, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше шостого числа місяця, наступного за розрахунковим. Тобто, до 06.08.2020 включно (з урахуванням отримання 05.08.2020 відповідачем рахунку № 169 від 27.07.2020).
На підставі підпункту 5.1.2. пункту 5.1. договору №677 від 28.0.2016 позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 07.08.2020 по 28.01.2021 у розмірі 1810,02 грн., виходячи із визначеної ним суми боргу за скид понаднормативно забруднених стічних вод у розмірі 31532,25грн.
Проте, з огляду на неправильне визначення позивачем суми боргу за скид понаднормативно забруднених стічних вод, судом першої інстанції проведено власний розрахунок, виходячи із суми основної заборгованості в розмірі 29200,56 грн., та стягнуто з відповідача 1676,18 грн. суми пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 07.08.2020 по 28.01.2021.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши здійснений судом розрахунок суми пені, встановив його правильність.
Крім того, правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналогічні положення узгоджені сторонами в підпункті 5.1.1. пункту 5.1. договору.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.
Таким чином, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахування мають компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також відсотків річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
З огляду на неправильне визначення позивачем суми боргу за скид понаднормативно забруднених стічних вод, судом першої інстанції проведено власний розрахунок, виходячи із суми основної заборгованості в розмірі 29200,56 грн. за період, що визначений позивачем, а саме: з 01.09.2020 по 31.12.2020, та стягнув з відповідача 1095,02грн. інфляційних втрат та 292,01грн. - 3% річних.
За результатами перевірки розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, здійсненого місцевим господарським судом, суд апеляційної інстанції зазначає про його правильність.
Апеляційний суд, беручи до уваги встановлені обставини справи та оцінюючи докази, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки в розрахунках спірної плати за скид стічних вод позивачем не було встановлено фактичного обсягу стічних вод за весь період нарахування - з 26.02.2020 по 25.05.2020, правомірним до стягнення є плата за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями лише в частині 29200,56 грн., а також 1095,02грн. інфляційних втрат, 292,01грн. - 3% річних та 1676,19грн. пені. В решті позовних вимог судом обґрунтовано відмовлено у зв'язку з недоведеністю розрахунків спірної суми.
Стосовно тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції порушено права учасників, принципи рівності перед законом і судом, змагальності, оскільки матеріали справи не містять заперечення відповідача щодо періоду нарахування заборгованості, як і не містять належних доказів того, що розрахунок основного боргу з плати за скид стічних вод здійснювався без дотримання вимог Правил №79, судова колегія зазначає наступне.
З огляду на вимоги статті 86, частини 5 статті 236, стаття 237 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Таким чином, з'ясування судом обставин, пов'язаних з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснення оцінки доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується, в жодному випадку не порушує прав учасників, а також принципи рівності перед законом і судом та змагальності.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що судом попередньої інстанції правомірно та обґрунтовано відхилено доводи відповідача, викладені у відзиві на позов.
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Доводи скаржника не спростовують висновків Господарського суду Херсонської області про часткове задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 281, 282, 284 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 06.05.2021 у справі №923/198/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран