ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
27 липня 2021 року Справа № 916/1686/18
м. Одеса, проспект Шевченка, 29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: М.А.Мишкіної,
суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко
секретар судового засідання Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Міністерства оборони України - Дідух С.П. - в порядку самопредставництва;
від Філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс» - Єрємєєва К.С. - в порядку самопредстаництва;
від ФОП Хутак С.О. - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Господарського суду Одеської області від 17 березня 2021 року
у справі №916/1686/18
за позовом Міністерства оборони України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Концерн «Військторгсервіс» в особі Філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс»)
до Фізичної особи-підприємця Хутак Світлани Олександрівни
про усунення перешкод у користуванні майном
суддя суду першої інстанції: Ю.А. Шаратов
час і місце ухвалення рішення: 17.03.2021р., 17.29год., м.Одеса, Господарський суд Одеської області, зала судових засідань №12
повне рішення складене 29.03.2021р.
Учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
У судовому засіданні 29.06.2021р. оголошувалась перерва згідно ст.216 ГПК України.
В судовому засіданні 27.07.2021р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
10.08.2018р. Міністерство оборони України (надалі - позивач, Міноборони України) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Хутак Світлани Олександрівни (надалі - відповідач, ФОП Хутак С.О.), в якому просило суд зобов'язати відповідача та будь-яких інших третіх осіб усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення торговельного місця №4974 від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) по вулиці Рожевій на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.08.2016р. між Міністерством оборони України, від імені якого діє Концерн «Військторгсервіс», та фізичною особою-підприємцем Хутак Світланою Олександрівною було укладено договір №ВКС-1250 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів, терміном дії до 31.05.2019р. Згідно п. 1.1 договору, відповідачу надавалось право платного користування місцем № 1250 на виділеній відкритій території, за адресою: Одеська обл. , Овідіопольський р -н , смт. Авангард, територія ТОВ «Промтоварний ринок», згідно з планом розташування. З урахуванням внесених змін до договору доручення № 1 від 14.06.2016р. шляхом укладення додаткової угоди до нього та збільшення вартості за користування торговельним місцем, листом від 29.03.2018р. №406/46 відповідача повідомлено про зміну суттєвих умов та про необхідність приведення договірних відносин у відповідності до вимог, для чого йому необхідно було прибути до філії "ОУВТ" у визначений термін з метою врегулювання питання щодо подальших договірних відносин та умов співпраці з Міністерством оборони України. Крім того, як вказує позивач, цим же листом відповідачу повідомлено, що у разі не прибуття до філії "ОУВТ" в установлений термін та не приведення договірних відносин у відповідності до вимог, дію договору №ВКС-1250 від 01.08.2016р. буде припинено в порядку виконання п. 7.3 договору за ініціативою сторони. 09.04.2018р. ФОП Хутак С.І. отримано повідомлення про підвищення вартості за надання права платного користування торговельним місцем, однак відповідач до цього часу не прибув до філії «ОУВТ» з метою приведення договірних відносин у відповідності до запропонованих умов, що свідчить про відсутність бажання у відповідача співпрацювати з Міністерством оборони на запропонованих умовах. Пунктом 7.3 договору від 01.08.2016р. передбачено, що його дія припиняється, зокрема, за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення дії договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці. У зв'язку з відсутністю у відповідача бажання співпрацювати з Міністерством оборони на запропонованих умовах, листом від 04.06.2018 р. № 747/31 ФОП Хутак С.М. повідомлено про припинення з 06.08.2018р. дії Договору від 01.08.2016р. в порядку п. 7.3 договору за ініціативою Міністерства оборони України. При цьому відповідачу повідомлялось, що у разі наявності у нього бажання користуватися торговельним місцем, він може звернутися до філії «ОУВТ» у термін до 06.08.2018р. із заявою про намір укласти договір у новій редакції, за яким мінімальна вартість за користування торговельним місцем становитиме 16925,40грн. в місяць, чого останнім зроблено не було у зв'язку з відсутністю такого бажання. Враховуючи те, що п. 7.3 Договору від 01.08.2016р. передбачає повідомлення про припинення договору, сторони у договорі передбачили саме можливість односторонньої відмови від договору та встановили строк, протягом якого вони у разі незгоди із таким припиненням мають право врегулювати розбіжності, тобто на протязі двох місяців. Після повідомлення про припинення дії договору відповідач жодного разу не звертався із запереченнями стосовно непогодження про припинення договірних відносин з Міноборони, проте і надалі після припинення дії договору безпідставно продовжує користуватися торговельним місцем, чим порушує права Міністерства та Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «ОУВТ». Відповідачу надавалось право врегулювати договірні відносини з Міноборони України шляхом укладання договору (у новій редакції), проте він таким правом не скористався. На підставі розпорядження начальника філії «ОУВТ» від 03.08.2018р. №10 комісією із представників філії «ОУВТ» проведено, зокрема, огляд торговельного місця №4974, в результаті чого встановлено, що станом на 07.08.2018р. на вказаному торговельному місці розміщено два 20-футові контейнери та здійснюється підприємницька діяльність Хутак С.О., яка та відмовляється звільнити торговельне місце у добровільному порядку, що зафіксовано у складеному акті огляду від 07.08.2018р. Відповідач безпідставно займає торговельне місце та не зважаючи на те, що не перебуває у договірних відносинах з Міноборони України, надалі продовжує користується ним та здійснювати торговельну діяльність. Міноборони не може належним чином самостійно реалізувати належне йому право, а також не має можливості передати вказане торговельне місце в користування ФОП Хутак С.О., так як вона не виявив бажання на подальшу співпрацю, а ні іншій особі з метою отримання прибутку, так як відповідач та треті особи чинять перешкоди у користуванні торговельним місцем та відмовляються його звільнити, що призводить до завдання збитків у вигляді упущеної вигоди позивачу щомісячно у розмірі 16925,40грн. В результаті неправомірних дій відповідача та чинення перешкод позивачу у користуванні торговельним місцем, Міноборони недоотримує кошти за користування торговельним місцем, що, у свою чергу, призводить до порушень чинного законодавства та наносить значну шкоду державним інтересам.
З посиланням на норми ст.ст.15, 237, 321, 396, 651, 763, 1000 ЦК України, ст.ст.188, 224 ГК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
01.10.2018р. відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивач не дотримався умов пункту 7.3 Договору від 01.08.2016 щодо порядку її письмового повідомлення про дострокове припинення дії договору, у зв'язку із чим відповідач не був обізнаний про наявність ініціативи МОУ щодо припинення дії договору та відповідного повідомлення. Відповідач посилається на ч.2 ст.782 ЦК України, згідно з якою, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. А також на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 17.12.2014р. у справі № 6-143цс14, відповідно до якої, під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені. Позивачем не надано до позовної заяви доказів направлення повідомлення (листа) від 04.06.2018р. № 747/31 а також доказів отримання нею цього повідомлення. У повідомленні, наданому Міноборони України відсутнє прізвище одержувача, дата отримання та особистий підпис одержувача. Крім того, позивачем не надано касового чеку на підтвердження направлення відповідачу листа. Акт від 07.08.2018р. огляду торговельного місця № 4974 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки складений у її відсутності; відповідач 07.08.2018р. проходила медичний огляд в Консультативно-діагностичному відділенні КУ МКЛ № 10, а наявний на вказаному акті підпис зроблений від її імені насправді їй не належить. До спірних відносин не можливо застосувати норми ч.2 ст.763 763 ЦК України, на які посилається позивач, оскільки ними визначено порядок та строки для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. А, у даному випадку, Договір від 01.08.2016 № ВКС-1250 укладений сторонами з визначенням строку його дії до 31.05.2019р. Відповідачем була здійснена оплата орендної плати 08.09.2018р., здійснення ним цієї оплати за вересень 2018 року і прийняття її позивачем є фактом виконання сторонами зобов'язань за Договором від 01.08.2016, тобто підтвердженням існування між сторонами договірних відносин та чинності договору на момент звернення МОУ до суду. Крім того, позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права або законного інтересу, оскільки задоволення заявлених позовних вимог не призведе до досягнення дійсної мети МОУ, а саме, збільшення розміру оплати за користування місцем для встановлення 20-футового контейнера до 16925,40грн. При цьому, ФОП Хутак С.О. зазначає, що Позивач не скористався передбаченим пунктом 3.3 Договору від 01.08.2016р. і нормами законодавства порядком зміни умов договору щодо збільшення розміру оплати, не запропонував укласти додаткову угоду, не направив її на адресу відповідача для підписання.
01.10.2018р. відповідач подав зустрічний позов до Міноборони України про визнання частково недійсним договору від 01.08.2016р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2018р. прийнято зустріну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом; ухвалою від 13.11.2018р. зустрічну позовну заяву ФОП Хутак С.І. залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 08.10.2018р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі».
27.11.2018р. третя особа подала місцевому господарському суду пояснення по справі, в яких просила задовольнити позовні вимоги, із посиланням на те, що Договір від 01.08.2016р. припинив свою дію за ініціативою позивача.
05.12.2018р. позивач подав суду відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначив, що посилання відповідача на те, що одностороння відмова від договору не допустима спростовуються як нормами чинного законодавства так і судовою практикою - постанова Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі №420/504/16-ц.
Ухвалами суду першої інстанції:
- від 06.12.2018р. зупинено провадження у справі до винесення правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №914/2649/17;
- від 24.06.2019р. провадження у справі поновлено.
10.07.2019р. Міністерство оборони України подало суду заяву про зміну підстав позову, в якій зазначило, що оскільки термін дії Договору від 01.08.2016р. був встановлений до 31.05.2019р., наразі договір є припиненим у зв'язку із закінченням терміну дії договору, на який його було укладено.
Заява підписана представником за довіреністю Дідухом С.П.
22.07.2019р. відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що Договір від 01.08.2016р. є поновленим на строк, який був раніше встановлений (з 01.08.2016р. по 31.05.2019р. минуло 34 місяці) та наразі діє до 31.03.2022р.
09.08.2019р. Міноборони подало суду відповідь на відзив, в якій зазначило, що Договір від 01.08.2016р. не є продовженим, оскільки позивач листом від 22.02.2019р. повідомив відповідача про небажання продовжувати дію договору.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.08.2020р. (залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019р.) позовну заяву задоволено частково - зобов'язано ФОП Хутак С.О усунути перешкоди Міноборони України у користуванні торговельним місцем шляхом звільнення торговельного місця № 4974 від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) по вул. Рожевій на території ТОВ «Промтоварний ринок» за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, б. 20. В решті позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 27.05.2020р. постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019р. та рішення Господарського суду Одеської області від 19.08.2019р. у справі № 916/1686/18 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У пунктах 6.11, 6.12, 6.13 постанови від 27.05.2020р. Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги про відсутність повноважень у представника МОУ Дідуха С.П. на підписання заяви про зміну підстав позову, зазначив про необхідність перевірки довіреності від 03.12.2018р. № 220/526/д, оскільки дійсна підстава спору в цій справі суттєво впливає на результат його вирішення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2020р. прийнято справу до провадження.
02.10.2020р. ФОП Хутак С.І. подала суду відзив на позов, в якому зазначила, що пункт 7.3 Договору від 01.08.2016р. не містить ані підстав розірвання договору чи припинення ним дії (за виключенням закінчення строку, на який він був укладений), ані посилання на можливість вчинення певних дій в односторонньому порядку, ані положень щодо можливості відхилення від загального порядку розірвання господарських договорів, встановленого статтею 188 ГК України. У свою чергу, ініціатива однієї зі сторін договору щодо припинення його дії без отримання згоди на це іншої сторони в контексті наведених положень законодавства не тягне за собою таких правових наслідків, як дострокове припинення дії договору. Протягом одного місяця після закінчення строку Договору від 01.08.2016, тобто з 01.06.2019 по 01.07.2019 від МОУ та його уповноважених представників на адресу ФОП Хутак С.О. не надходили заяви про припинення або зміну умов договору. Протягом місця Відповідач продовжував користуватися правом платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнера № 4974, сплатив орендну плату, та будь-яких заперечень щодо цього з боку Позивача не було. ФОП Хутак С.О. окремо зазначає, що вона разом з іншими підприємцями 17.02.2020 звернулися до Департаменту фінансів МОУ з колективним запитом на отримання інформації з приводу спеціального реєстраційного рахунку МОУ, відкритого в Казначействі України (ЕАП), для перерахунку коштів, як сплати за договором оренди, у зв'язку з тим, що вони були змінені. У відповіді на цей запит від 19.02.2020 № 0290/93(3)/63 надано інформацію щодо реквізитів МОУ для перерахунку коштів для фізичних осіб-підприємців за право платного користування місцями для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок». Ця обставина, на думку відповідача, додатково підтверджує те, що МОУ визнає та не заперечує проти договору укладеного з ФОП Хутак С.О.
З огляду на відсутність будь-яких письмових заперечень МОУ протягом місяця після закінчення строку Договору від 01.08.2016р., продовження користування ним місцем для встановлення 20-футового контейнера № 4974 та сплату орендної плати, договір продовжив свою дію на наступний термін, визначений його умовами, а у Позивача відсутні підстави вимагати повернення об'єкта оренди у зв'язку із закінченням строку дії договору. Окрім того, відповідач вказує на наявність другого договору з позивачем, який також надає право ФОП Хутак С.О. на користування майновим правом на торгове місце № 4974- Договору від 09.02.2009р. №5/2009 термін дії якого встановлений до 09.02.2029 (пункт 6.1 договору). Укладаючи Договір від 01.08.2016, сторони не укладали жодних угод про розірвання Договору від 09.02.2009 №5/2009. Отже відповідач користується торгівельним місцем №4974 на підставі двох договорів. А за наявності чинного Договору від 09.02.2009р. № 5/2009 позовні вимоги не підлягають задоволенню.
26.10.2020р. позивач подав суду відповідь на відзив, у якій, зокрема, зазначив, що він не заперечує укладення між МОУ, від імені якого діяло Державне підприємство Міністерства оборони України «Південь» відповідно до Договору доручення від 27.11.2008р. та довіреності від 27.11.2008р. № 220/1031/д, і ФОП Хутак С.О. Договору про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» від 09.02.2009р. № 5/2009, згідно із яким відповідачу також було надано право на користування майновим правом на торгове місце №4974. Однак, згідно із розпорядженням Кабінету міністрів України «Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства «Південь» до сфери управління Держкомпідприємництва» від 17.06.2009р. №683-р прийнято пропозицію Держкомпідприємництва щодо передачі цілісного майнового комплексу ДП «Південь» із сфери управління Міноборони до сфери управління Держкомпідприємництва. В подальшому наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 12.10.2010р. №315 ДП «Південь» було перейменоване в Державне підприємство «ТВК». Отже, ДП Міністерства оборони України «Південь» вибуло з управління МОУ у 2009 році і підстави для того, щоб вважати Договір від 09.02.2009р. №5/2009 діючим, відсутні. Відповідачем не надано жодних доказів, які можна розцінити як наступне схвалення правочину позивачем. Крім того, листом начальника філії «Одеського управління військової торгівлі» концерну «Військторгсервіс» від 22.02.2019р. № 228/24, який діяв від імені Міноборони України, відповідача було повідомлено також й про відсутність наміру про продовження Договору від 09.02.2009 № 5/2009.
26.10.2020р. третя особа подала суду пояснення, в яких підтримала правову позицію позивача.
12.11.2020р. відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких додатково зазначив, що жодні повідомлення від позивача або уповноважених ним осіб про припинення укладених з ним договорів з приводу користування майновим правом на торгове місце № 4974 до ФОП Хутак С.О. не надходили, від отримання листів-повідомлень від вказаних осіб вона не відмовлялася.
12.11.2020р. третя особа подала суду заяву, в якій уточнила назву третьої особи - Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс».
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2021р. (суддя Ю.А. Шаратов) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ст.ст.1000, 1001-1003, 651, 764 ЦК України, ст.ст.284, 291, 42 ГК України та вмотивовано наступним.
Суд розглядає первісно заявлені позовні вимоги, без урахування Заяви про зміну підстав позову від 10.07.2019р. (вхід. № 2-3258/19), оскільки довіреність на ім'я Дідуха С.П. (який підписав заяву) від 03.12.2018р. №220/526/д, містить застереження щодо обмеження повноважень представника Міноборони України, зокрема, відсутність права змінювати підставу та предмет позову; одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається в силу приписів ч.3 ст.46 ГПК України; заборона такої дії не потребує спеціального застереження у довіреності, виданій представнику.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що між Міністерством оборони України (Сторона 1), від імені якого діяло Державне підприємство Міністерства оборони України «Південь», відповідно до Договору доручення від 27.11.2008р. та довіреності №220/1031/д від 27.11.2008р., в особі директора Алєксеенко О.М., що діяв на підставі Статуту, і Хутак Світланою Олександрівною (Сторона-2) укладено Договір про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій від 09.02.2009р. №5/2009. Пунктом 1.1, підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Договору від 09.02.2009 № 5/2009 передбачено, що Сторона1 надає Стороні2 право платного користування торговим місцем № 4974 на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій для встановлення 20-футових контейнерів, що належать Стороні2. Зміст умов Договору від 09.02.2009 № 5/2009 свідчить про те, що за своєю правовою природою він є договором найму (оренди) майна, за яким МОУ, якому належать майнові права, передало їх у платне користування Відповідачу у цій справі. 01.08.2016р. між Міністерством оборони України (Сторона1) та ФОП Хутак С.О. (Сторона2) був укладений Договір № ВКС-1250 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів, торгове місце № 4974. Суд не приймає в якості доказу на підтвердження отримання ФОП Хутак С.О. 09.04.2018р. листа від 29.03.2018р. № 406/46, надану позивачем роздруківку з веб-сайту оператора «Нова пошта» з відомостями про відстеження відправлення, оскільки ці відомості не дозволяють достеменно встановити зміст вкладення у відправлення та отримання його саме відповідачем. Також, з огляду на відсутність опису вкладення, суд не приймає як доказ на підтвердження надіслання на адресу ФОП Хутак С.О. листа від 29.03.2018р. № 406/46, й надані позивачем конверт з довідкою оператора зв'язку АТ «Укрпошта» із зазначенням причини повернення кореспонденції «за закінченням встановленого терміну зберігання» і Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставини того, що ФОП Хутак С.О. у відповідь на ініціативу МОУ щодо припинення дії договору надала на це згоду, або ж того, що Міністерство з приводу розірвання (припинення дії) Договору від 01.08.2016р. № ВКС-1250 зверталося до суду в установленому законом порядку. За таких обставин, на момент звернення Міноборони України із позовом Договір від 01.08.2016р. №ВКС-1250 не був припинений у зв'язку із його розірванням в односторонньому порядку за ініціативою МОУ відповідно до пунктів 7.3 цих Договорів.
На момент звернення позивача із позовом ФОП Хутак С.О. користувалася торговим місцем правомірно, та у позивача були відсутні правові підстави вимагати його звільнення, адже його право не було порушено. З огляду на наведене, і те, що судом розглянуто позов заявлений з первісних підстав, вказаних у позовній заяві від 08.08.2018р. (вхід. від 10.09.2018 № 1819/18), без урахування заяви про зміну підстав позову від 10.07.2019р. (вхід. № 2-3258/19), суд дійшов висновку про відмову в позові. Судом під час розгляду справи встановлено, що 22.02.2019р. Філією «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» було складено лист за вихідним № 228/24 на адресу ФОП Хутак С.О., із зазначенням адреси: 65017, м. Одеса, вул. Кристловського, буд. 4. У вказаному листі відповідача повідомлено, що з 31.05.2019р. закінчується термін дії Договору від 01.08.2016р. № ВКС-1250, після закінчення терміну дії якого Міністерство оборони України не має наміру продовжувати з ФОП Хутак С.О. договірні відносини пов'язані з наданням права платного користування торгівельним місцем, у тому числі продовжувати дію попереднього Договору № 5/2009від 09.02.2009 який припинив свою дію. Вказаний лист надісланий 26.02.2019р. на адресу відповідача, зазначену у Договорі від 01.08.2016р. № ВКС-1250, а саме: 65017, м. Одеса, вул. Кристловського, буд. 4. Вказана обставина підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною № 6505809798859. Судом було досліджено зміст поштового конверту наданого представником Позивача про що складено протокол вчинення окремої процесуальної дії від 03.03.2021р. Отже позивач виконав свій обов'язок щодо доведення інформації про припинення дії договору до ФОП Хутак С.О., надіславши йому заяву листом з повідомленням про вручення відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністру України від 05.03.2009 № 270. Незначний недолік в оформленні оператором зв'язку поштової накладної із зазначенням Хутак як юридичної особи, за наявності правильної вказівки адресата - Хутак Світлани Олександрівни на самому поштовому конверті, описі вкладення та Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, не вплинув на належність виконання вказаного обов'язку позивачем.
З огляду на встановлені обставини повідомлення ФОП Хутак С.О. листом від 22.02.2019р. № 228/24 про відсутність намірів у МОУ продовжувати відносини за Договором від 01.08.2016р., суд дійшов висновку про припинення цього договору з 01.06.2019р. внаслідок закінчення терміну, на який він був укладений.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази дострокового розірвання чи припинення Договору від 09.02.2009р. №5/2009, укладеного до 09.02.2029р.. Укладаючи Договір від 01.08.2016р № ВКС-1250, сторони не укладали жодних угод про розірвання Договору від 09.02.2000р. №5/2009. Сам Договір від 01.08.2016р. № ВКС-1250 таких застережень не містить. З огляду на наведене, на момент розгляду справи та ухвалення рішення правовідносини між Міноборони України та ФОП Хутак С.О. врегульовані саме Договором від 09.02.2009р. №5/2009. Наявність між сторонами чинного Договору від 09.02.2009р. виключає можливість застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права у вигляді усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування торговельним місцем відповідно до норм ст.391 ЦК України. Міноборони України не є володіючим власником, адже торгівельне місце займає інша особа. Неволодіючий власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння відповідно до ст.387 ЦК України, тобто звернутися з віндикаційним, а не негаторним позовом.
30.04.2021р. безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Міністерства оборони України на рішення від 17.03.2021р. (подана нарочно 30.04.2021р.), в якій скаржник просить суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення підлягає скасуванню з огляду наступного:
- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що договір №5/2009 від 09.02.2009р. про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових, контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій є діючим та не припиненим, а тому відповідач на правових підставах користується торгівельним місцем № 4974;
- Верховний Суд у постанові від 03.03.2020р. у п.36 зазначає: «якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється», з даного висновку вбачається, що заперечення про поновлення договору можуть бути направлені і на дату його закінчення, а не лише протягом 1 місяця після закінчення. З матеріалів справи вбачається, що на дату закінчення терміну дії договору №ВКС-1250 (станом на 01.06.2019) Міноборони в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» неодноразово повідомляло ФОП Хутак С.О. про те, що заперечує щодо подальших договірних відносив з відповідачем;
- судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою пункти 6.1 та 7.4 Договору №ВКС-1250, відповідно до яких всі зміни та доповнення до Договору повинні бути оформленні письмово в двосторонньому порядку та ФОП Хутак С.О. (Сторона-2) за умови належного виконання умов договору, має переважне право на укладення нового договору чи внесення змін про продовження терміну дії даного договору згідно вимог чинного законодавства. Таким чином право відповідача передбачене ст.ст.764, 777 ЦК України закріплене в умовах Договору №ВКС-1250, але відповідачем проігнорований порядок передбачений у Договорі;
- якщо на дату закінчення строку договору оренди та протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові 03.06.2020р. при розгляді касаційної скарги ФОП Канигіної Л.Ф. у справі № 916/1666/18;
- суд першої інстанції відмовляючи у позові, не надав оцінку тому факту, що ФОП Хутак С.О. не здійснює платежів за Договором ВКС-1250 з червня 2019 року;
- не взята до уваги заява позивача від 10.07.2019р., якою з огляду на тривалий час розгляду справи виникла необхідність уточнення фактичних обставин справи та відповідно потреба уточнення позовних вимог;
- не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі №924/1473/15);
- договір №ВКС-1250 припинив свою дію 01.06.2019р., а висновки суду першої інстанції щодо продовження дії договору №5/2009 від 09.02.2009 року є помилковими;
- відповідачем при подання відзиву на позов 28.09.2018р. та інших заяв по суті спору, як і при поданні апеляційної та касаційної скарг, не вказувалось на існування Договору №5/2009 від 09.02.2009р., не зазначалось про існування вказаного Договору і у зустрічній заяві від 28.09.2018р.;
- відповідач зловживаючи своїми процесуальними правами протягом тривалого часу, жодного разу не заявляв про наявність Договору №5/2009 від 09.02.2009р;
- судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що Договір №5/2009 від 09.02.2009р., укладений громадянкою Хутак С.О., а не фізичною особою-підприємцем Хутак С.O. з якою укладено Договір №1250 від 01.06.2016р.
- договір від 01.08.2016р. №ВКС- 1250 припинив свою дію з 01.06.2019р., а висновки суду першої інстанції щодо продовження дії договору №5/2009 від 09.02.2009р. є помилковими.
Також в апеляційній скарзі містилися заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та про відстрочення надання доказів сплати судового збору;
Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:
- від 13.05.2021р. витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/1686/18; відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Міноборони України до надходження матеріалів справи з Господарського суду Одеської області;
- від 20.05.2021р. апеляційну скаргу залишено без руху;
- від 31.05.2021р. поновлено Міністерству оборони України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2021р. у справі №916/1686/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2021р. у справі №916/1686/18; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 22.06.2021р.; призначено справу до розгляду у судовому засіданні 29.06.2021р. з повідомленням учасників справи; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2021р. у справі №916/1986/18.
У судовому засіданні 29.06.2021р. оголошено перерву до 27.07.2021р.
У судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.
ФОП Хутак С.О. свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направила; суд апеляційної інстанції ухвалив розглянути справу у судовому засіданні 27.07.2021р. з огляду закінчення 29.07.2021р. строку розгляду апеляційної скарги, встановленого нормами ч.1 ст.273 ГПК України, та тієї обставини, що явка учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась, справа перебуває у провадженні господарських судів різних інстанції з 2018 року, відповідач обізнана щодо нового розгляду справи згідно постанови Верховного Суду від 27.05.2020р. та мала усі підстави виявляти зацікавленість у отриманні інформації щодо її подальшого руху, зокрема, й після ухвалення оскаржуваного рішення та отримання апеляційної скарги Міністерства оборони України.
15.04.2021р. на сайті Південно-західного апеляційного господарського суду опубліковано повідомлення за посиланням (https://swag.court.gov.ua/sud4872/pres-centr/news/1106396/) про зупинення відправки судової кореспонденції, у зв'язку з відсутністю асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції та надсилання учасникам судових проваджень процесуальних документів виключно засобами електронного зв'язку.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у ФОП Хутак С.О. електронної адреси.
ФОП Хутак С.О була повідомлена про судові засідання 29.06.2021р. та 27.07.2021р. шляхом розміщення на офіційному сайті «Судова влада» оголошення про час, місце проведення та дату судового засідання.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2016р. між Міністерством оборони України та Концерном «Військторгсервіс» укладено договір доручення №1, відповідно до умов п.1.1. якого Міністерство доручає, а Концерн приймає на себе доручення та зобов'язується вчиняти від імені Міністерства юридичні дії, пов'язані з укладанням та розірванням договорів з фізичними та/або юридичними особами про надання права платного користування місцями для встановлення 20-футових контейнерів (загальна кількість - 50 місць) на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул.Рожевій, отриманням і обліком грошових коштів, стягненням штрафних санкцій та представництвом інтересів сторін у судах та інших юрисдикційних органах з питань, пов'язаних з виконанням цього договору. Схема розташування 20-футових контейнерів на земельній ділянці на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вулиці Рожевій наведена у додатку № 1 до цього договору (т., а.с.25-26).
06.03.2018р. до Договору Доручення №1 від 14.06.2016р. було укладено Додаткову угоду №1 (а.с.27-28).
Згідно із п.2.1. Договору доручення №1 від 14.06.16р. (в редакції додаткової угоди №1 від 06.03.18р.) мінімальний розмір плати за надання права платного користування одним місцем для встановлення 20-футових контейнерів згідно з цим договором, з урахуванням Звіту про оцінку майна від 12.01.18 р, станом на 31.12.17 р. складає 16 925,40грн. (з ПДВ). Розмір плати за перший місяць за надання права платного користування одним місцем для встановлення 20-футового контейнеру на території ТОВ «Промтоварний ринок» чи після перегляду мінімального розміру плати за одне місце відповідно до п.2.8. цього договору визначається як добуток місячної ринкової вартості права користування земельною ділянкою під 20-футовим контейнером, визначеної за результатами проведення відповідним суб'єктом оціночної діяльності, та щомісячних індексів інфляції (що перевищують 100%) за період з дати проведення оцінки до дати укладення договору (укладення додаткової угоди, застосування підвищеного розміру плати) та є підставою для внесення змін до укладених фізичними та/або юридичними особами договорів про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ "Промтоварний ринок". В подальшому щомісячно розмір плати за надання права платного користування місцями індексується у поточному місяці (у випадку перевищення 100%) на величину індексу інфляції за попередній місяць. У випадку, якщо за результатами перегляду мінімального розміру розмір плати за перший місяць буде меншим ніж розмір плати за попередній місяць, плата встановлюється у розмірі попереднього місяця".
Пунктом 2.8. Договору доручення №1 (в редакції додаткової угоди № 1 від 06.03.18р.) передбачено, що Міністерство (орган військового управління, на який покладено завдання з функціонального управління Концерном) станом на 31 грудня календарного року (в разі необхідності в будь-який час протягом дії договору), організовує проведення відповідним суб'єктом оціночної діяльності оцінки права користування 50 місцями для встановлення 20-футових контейнерів з рецензуванням Звіту про оцінку майна відповідно до вимог ст.13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Рецензований Звіт про оцінку майна використовується сторонами для встановлення мінімального розміру плати та внесення відповідних змін до укладених з фізичними та/або юридичними особами договорів про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок». Підвищення розміру плати за надання права платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнеру на території ТОВ «Промтоварний ринок» Концерн здійснює шляхом внесення відповідних змін до укладених з фізичними та/або юридичними особами договорів про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» та застосовується з дати проведення оцінки, за виключенням 2018 року, в якому підвищений розмір плати застосовується з дати підписання договорів (у редакції додатку 6 до цього договору), укладених між концерном і фізичними та/або юридичними особами, а також актів приймання-передачі права платного користування місцями для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій, але не пізніше трьох місяців з дати укладення сторонами додаткової угоди № 1 до цього договору.
Згідно п. 5.1. договору доручення №1 від 14.06.2016р. цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.05.2019р. Договір вважається автоматично продовженим на таких самих умовах, якщо жодна зі сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої дії договору у письмовій формі не пізніше ніж за один календарний місяць до закінчення терміну його дії.
01.08.2016р. між Міністерством оборони України, від імені якого діє Концерн «Військторгсервіс» (сторона-1), відповідно до договору доручення від 14.06.2016 року, та фізичною особою-підприємцем Хутак Світланою Олександрівною (сторона-2) укладено договір № ВКС-1250 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів (надалі - Договір від 01.12.2016р.), згідно п.п. 1.1, 1.2 якого сторона-1 надає стороні-2 право платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнера, надалі - майна, на спеціально визначеній для цієї мети відкритій території, а сторона-2 зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги по розміщенню майна згідно з умовами цього договору. Для встановлення майна сторона-1 виділяє відкриту територію, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, територія ТОВ Промтоварний ринок, вул. Рожева, торгове місце №4974, згідно з планом розташування, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1) (т.1, а.с.16-18).
Згідно із п.п.2.2.1., 2.2.2. Договору від 01.12.2016р. сторона-1 зобов'язується виділити та надати стороні-2 відкриту територію для встановлення майна, а саме торгове місце №4974; не вчиняти дій, які б перешкоджали стороні-2 використовувати виділену територію на умовах даного договору.
Відповідно до п. п. 2.4.2., 2.4.5. Договору від 01.12.2016р. сторона-2 зобов'язується здійснювати оплату за користування місцем для встановлення майна та інші платежі, передбачені умовами даного договору вчасно і в повному обсязі. В термін 2-х робочих днів з дня отримання акту виконаних робіт (наданих послуг), що вказані в п. 3.1. цього договору направити стороні-1 підписаний акт або мотивовану відмову від його приймання. У разі не повернення оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) у вказаний термін, послуги вважаються прийняті стороною-2 та підлягають оплаті в повному обсязі.
Згідно із п.3.1 Договору від 01.12.2016р. сторона-2 щомісяця сплачує платіж шляхом перерахування відповідної суми, вказаної в п. 3.2 цього договору на розрахунковий рахунок сторони-1 на підставі рахунків сторони-1 у період з 10-го по 20-те число поточного місяця. У разі якщо сторона-2 здійснює оплату наданих послуг шляхом внесення коштів у касу сторони-1, то сума, яку він повинен сплатити стороні-1 збільшується на 1% (один відсоток). Сторона-2 зобов'язана самостійно отримувати рахунок та акт виконаних робіт.
Відповідно до п.3.2 Договору від 01.12.2016р. загальна вартість наданих послуг по розміщенню 1 (одного) 20-тифутового контейнеру на виділеній території за цим договором в місяць складає з урахуванням ПДВ - 2680грн. Вартість послуг по цьому договору може бути переглянута у випадках, передбачених законодавством України. У разі зміни розміру оплати сторона-1 повинна попередити про це сторону-2 в десятиденний строк до початку місяця, в якому змінюється розмір оплати. Зміна розміру оплати оформлюється додатковою угодою сторін.
Згідно із п.7.1-7.4 Договору від 01.08.2016р. договір набуває чинності з 01.08.2016р. та діє до 31.05.2019р. включно. Договір розривається в односторонньому порядку при заборгованості по оплаті більше ніж 2 місяці Дія договору припиняється у випадках: закінчення терміну, на який він був укладений; за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення дії договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці. Сторона-2, за умови належного виконання умов договору, має переважне право на укладання нового договору чи внесення змін про продовження терміну дії даного договору згідно вимог законодавства України.
29.03.2018р. Філією «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» було складено лист за вихідним № 406/46 на адресу ФОП Хутак С.О., у якому, із посиланням на Додаткову угоду №1 до Договору Доручення №1 від 14.06.2016р., відповідачу пропонувалось з'явитися до Філії з метою врегулювання питання щодо подальших договірних відносин, які передбачають надання права платного користування торговельним місцем №4974. Також повідомлялось, що у разі не з'явлення до Філії у п'ятнадцятиденний термін з дня отримання цього повідомлення, Філією буде припинено дію укладеного Договору №ВКС-1250 від 01.08.2016р. в порядку виконання пункту 7.3. (т.1 а.с. 33).
На підтвердження отримання 09.04.2018р. цього листа відповідачем позивачем надано роздруківку з веб-сайту оператора «Нова пошта» з відомостями про відстеження відправлення/т.1 а.с.34).
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вищезазначена роздруківка відомості, зазначені у вищезазначеній накладній не дозволяють достеменно встановити зміст вкладення у відправлення та отримання його саме Відповідачем.
Також, з огляду на відсутність опису вкладення, не є належним доказом на підтвердження надіслання на відповідачу листа від 29.03.2018р., й надані позивачем конверт з довідкою оператора зв'язку АТ «Укрпошта» із зазначенням причини повернення кореспонденції «за закінченням встановленого терміну зберігання» та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (т.1 а.с. 35).
05.06.2018р. Філія «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» надіслано відповідачу лист №747/31 від 04.06.2018р., у якому повторно повідомило про припинення з 06.08.2018р. дії Договору №ВКС-1250 за ініціативою Міністерства оборони України в порядку пункту 7.3 договору. Також повідомлялося, що у разі наявності у Відповідача бажання користуватися торгівельним місцем, то за умови, якщо воно буде вільне, ФОП Хутак С.О. може звернутися до Філії у термін до 06.08.2018 із заявою про намір укласти договір у новій редакції, за яким мінімальна вартість за користування торговельним місцем становитиме 16 925,40 грн. (з ПДВ) в місяць (т.1, а.с.36).
Вказаний лист прийнято до пересилання оператором зв'язку АТ «Укрпошта» 05.06.2018р., що підтверджується відповідним відтиском штемпеля на описі вкладення до цінного листа. (т.1, а.с.36 зворот).
У газеті «Одеські вісті» (випуск від 09.06.2018р. №44(5068)) на сторінці 11 розміщено оголошення наступного змісту: «За ініціативою Міністерства оборони України (МОУ) з 06.08.2018р. припиняється дія договорів про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул.Рожевій, а саме: припиняється дія договору №ВКС-1250 від 01.08.2016р. укладеного з МОУ та ФОП Хутак С.О. на користування торговельним місцем №4974, на підставі повідомлення від 04.06.2018р. №747/31» (т.1,а.с.38).
Повідомлення аналогічного змісту було розміщено на веб-сайті ТОВ «Промтоварний ринок» (т.1, а.с.39).
Вищезазначені способи повідомлення про припинення договору (розміщення оголошення в газеті та на вебсайті) не передбачені його умовами; у пункті 7.3 визначено необхідність саме письмового повідомлення іншої сторони про припинення дії договору за два місяці.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ст.651 ЦК України).
Таким чином, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18.
У пункті 7.3 Договору від 01.08.2016р. сторони визначили випадки припинення цього договору, а саме: закінчення терміну, на який його укладено, та за ініціативою однієї із сторін (сторона, яка виступає з ініціативою про припинення дії договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці).
Цей не містить ані підстав розірвання договору чи припинення ним дії (за виключенням закінчення строку, на який він був укладений), ані посилання на можливість вчинення певних дій в односторонньому порядку, ані положень щодо можливості відхилення від загального порядку розірвання господарських договорів, встановленого статтею 188 ГК України.
Ініціатива однієї зі сторін договору щодо припинення його дії без отримання згоди на це іншої сторони в контексті наведених положень законодавства не тягне за собою таких правових наслідків, як дострокове припинення дії договору.
Оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач у відповідь на ініціативу позивача щодо припинення дії договору надала на це згоду, або ж того, що Міноборони України з приводу розірвання (припинення дії) Договору від 01.08.2016 зверталося до суду в установленому законом порядку, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що на момент звернення Міноборони України у даній справ Договір від 01.08.2016 не був припинений у зв'язку із його розірванням в односторонньому порядку за ініціативою позивача відповідно до пунктів 7.3 цих Договорів. Отже на момент звернення Міністерством оборони України з позовом до суду (10.08.2018р.) відповідач користувалася торговим місцем правомірно та у позивача були відсутні правові підстави вимагати його звільнення.
Разом з цим, Верховний Суд у пунктах 6.9, 6.10 постанови від 27.05.2020р. у даній справі, скасовуючи постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019р. та рішення Господарського суду Одеської області від 19.08.2019р. вказав на необхідність з'ясування обставин припинення чи поновлення дії Договору від 01.08.2016 після закінчення його строку. Зокрема, продовження користування ФОП Хутак С.О. торгівельним місцем після закінчення строку дії цього договору, сплати нею орендної плати, а також наявність чи відсутність заперечень орендодавця щодо продовження дії договору на новий строк.
Згідно із ст.316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
22.02.2019р. Філія «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» надіслала відповідачу лист №228/24, яким повідомила відповідача, що з 31.05.2019р. закінчується термін дії договору від 01.08.2016р., після закінчення терміну дії якого Міністерство оборони України не має наміру продовжувати договірні відносини, пов'язані з наданням права платного користування торгівельним місцем. У листі повідомлено, що у зв'язку із припиненням дії договору, відповідач не має права користуватися торгівельним місцем; зазначено про необхідність звільнити торгівельне місце №4974 від наявного майна та не вчиняти будь-яких перешкод Міністерству оборони України у користуванні торгівельним місцем №4974 (т.2, а.с.22).
Також повідомлено, що у Міністерства оборони України відсутній намір продовжувати дію попереднього договору №19/2009 від 25.03.2009р., який припинив свою дію.
26.02.2019р. лист від 22.02.2019р. № 228/24 надісланий на адресу ФОП Хутак С.О., зазначену у Договорі від 01.08.2016р., а саме: 65017, м. Одеса, вул. Кристловського, буд. 4. Вказана обставина підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною № 6505809798859. (т.2, а.с. 40а-41).
Лист повернувся на адресу відправника із зазначенням причин повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Судом першої інстанції під час розгляду справи було досліджено зміст поштового конверту наданого представником позивача (т.4, а.с.75-78). Судом під час огляду та відкриття конверту встановлено, що на конверті вказаний відправник «Вий Торгов» адреса: 65058, м. Одеса, вул. Армійська, 10, а також адресат: Хутак Світлана Олександрівна адреса: АДРЕСА_1 , дата оформлення відправлення 26.02.2019. На зовнішній частині поштового конверту прикріплена довідка АТ «Укрпошта» з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання». На конверті вказаний номер накладної 6505809798859. Також до конверту прикріплено накладну, яка містить відомості про відправника і адресата, зокрема, щодо останнього зазначено: Юридична особа Хутак адреса: 65017, м. Одеса, вул. Кристаловського, 4. Після відкриття вказаного конверту в ньому виявлено 2 документи: лист Філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» на адресу Фізичної особи-підприємця Хутак Світлани Олександрівни від 22.02.2019р. №228/24 та опис вкладення. Судом перевірено відповідність листа, що міститься в поштовому конверті наданому представником Позивача із копією, що міститься у другому томі на 39-40 аркушах матеріалів справи. Відмінностей не виявлено, відповідність копії вказаного листа оригіналу перевірено судом.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами Договір №ВКС-1250 за своєю правовою природою є договором найму (оренди) майна, за яким відповідач набув право платного користування місцем для встановлення контейнеру.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно із ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.
Згідно зі статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Згідно із ч.4 ст.284 ГПК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Наведені норми визначають можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
Відсутність такого заперечення в силу статті 764 ЦК України може мати прояв у "мовчазній згоді" і в такому випадку орендар саме в силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов'язальних правовідносин.
Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди та протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Разом з цим, чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час його дії.
Істотне значення у даному випадку має факт направлення такого повідомлення в межах відповідного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов'язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.
Договір від 01.08.2016р. відповідно до його умов, а саме - пункту 7.1, набуває чинності з 01.08.2016р. та діє до 31.05.2019р.
Дія договору припиняється у випадках: закінчення терміну, на який він був укладений, за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення дії Договору, повинна письмово повідомити про це іншу Сторону за два місяці (п.7.3 Договору №ВКС-1250).
Законодавством не встановлено конкретної форми заяви про припинення договору оренди, така вимога може бути викладена однією із сторін у листі, телеграмі, факсограмі тощо. При цьому істотне значення у такому випадку має факт направлення відповідного повідомлення в межах певного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов'язково має бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.
Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №906/742/18, №906/743/18, №906/746/18, від 16.07.2019р. у справі №906/744/18, від 03.08.2019р. у справі № 916/707/18, від 21.10.2019р. №902/862/15, від 22.10.2019р. у справі № 910/3705/19.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що отримання/неотримання ФОП Хутак С.О. листа (повідомлення) від 22.02.2019р. за адресою її місцезнаходження залежить виключно від волі відповідача і не може бути підставою вважати, що відправником не вчинено у встановлений строк дій, визначених чинним законодавством, направлених на повідомлення відповідача про відсутність наміру продовжувати договір.
Такий правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020р. у справі №910/719/19, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, викладеного у постанові від 23.04.2019р. у справі №904/2997/18, зазначивши, що негативні наслідки неодержання орендарем (у тому числі фізичною особою-підприємцем) звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря (у тому числі на фізичну особу-підприємця), а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.
Оскільки Філія «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» від імені Міністерства оборони України відповідно до вимог законодавства та положень договору завчасно (22.02.2019р.) та належним чином вчинила дії щодо повідомлення відповідача про припинення терміну дії договору та відмову від продовження його дії, укладений 01.08.2016р. між позивачем та відповідачем Договір №ВКС-1250 є припиненим з 31.05.2019р., внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено, про що правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду того, що між відповідачем та Міністерством оборони України (від імені якого діяло ДП МОУ «Південь») 09.02.2009р. був укладений договір №5/2009 оренди торгового місця №4974 строком на 25 років, який є чинним, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 09.02.2009р. між Міністерством оборони України (Сторона 1), від імені якого діяло Державне підприємство Міністерства оборони України «Південь», відповідно до Договору доручення від 27.11.2008р. та довіреності № 220/1031/д від 27.11.2008р., в особі директора Алєксеенко О.М., що діяв на підставі Статуту, і Хутак Світланою Олександрівною (Сторона 2) укладено Договір про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій від 09.02.2009р. № 5/2009 (т.3, а.с.188).
Згідно із п.1.1, п.п.2.1.1 Договору від 09.02.2009р. передбачено, що Сторона 1 надає Стороні 2 право платного користування торговим місцем №4974 на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул. Рожевій для встановлення 20-футових контейнерів, що належать Стороні 2.
Згідно із п.п.6.1, 6.2 Договору від 09.02.2009р. він набуває чинності з 09.02.2009р. і діє до 09.02.2029р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору або внесення змін до нього, після закінчення терміну його дії він автоматично продовжується на три календарні місяці на тих самих умовах, протягом яких сторони повинні укласти договір на новий термін. Після закінчення трьох місяців і не укладення нового договору, договір припиняє свою дію.
Відповідно до п.п. 6.3, 6.4 Договору від 09.02.2009р. він розривається в односторонньому порядку при заборгованості по оплаті більше, ніж 2 місяці. Дія договору припиняється у випадках: закінчення терміну, на який він був укладений; за ініціативою однієї із сторін. Сторона, яка виступає з ініціативою про припинення дії договору, повинна письмово повідомити про це іншу сторону за два місяці.
Відповідно до ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.164 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно із ч.1, п.п.4,5 ч.2 ст.162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом позову у даній справі є усунення перешкод перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення торговельного місця №4974 від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) по вулиці Рожевій на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтоварний ринок» за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20; підставою - (за поданий у 2018 році позовом) - розірвання Договору від 01.08.2016р. (за яким вищезазначене торговельне місце було передане відповідачу в оренду).
Отже Договір №5/2009 від 05.02.2009р. не є підставою позову у справі №916/1686/18 та не стосується предмету доказування.
Обставина чинності наразі Договору від 05.02.2019р. №5/2009 жодним чином не впливає на обов'язок ФОП Хутак С.О. не чинити перешкоди у користуванні торговельним місцем №4974 у зв'язку із закінченням дії Договору від 31.08.2016р. №ВКС-1250.
Обов'язок ФОП Хутак С.О. припинити користування торговельним місцем №4974 випливає із змісту п.2.4.7. Договору №ВКС-1250 - при припиненні дії договору або його розірванні відповідач зобов'язана звільнити виділену територію від майна, розміщеному на ній.
Поряд із цим висновок суду першої інстанції щодо того, що відповідає має право користуватися торговельним місцем №4974 на підставі договору №5/2009 до 2029р. не узгоджується із фактичними обставинами даної справи та вимогами чинного законодавства, адже фактично суд встановив одночасну дію двох договорів щодо торговельного місця №4974 протягом 2016-2019р.р., укладених від імені Міністерства оборони України.
Відповідне обґрунтування чинності договору, укладеного у 2009 році, після закінчення дії іншого, укладеного у 2016 році, колегія суддів вважає недоречними, помилковим, констатуючи, що дія договору №5/2009 припинилася у зв'язку із укладанням Міністерством оборони України в особі Концерну «Військторгсервіс» нового договору №ВКС-1250 стосовно торговельного місця №4974.
Суд першої інстанції безпідставно погодився із позицією відповідача в цій частині, не врахувавши її нелогічний характер, адже будь-яких доречних аргументів стосовно мотивів для укладення у 2016 році з Міноборони України нового договору стосовно того ж самого майна при наявності діючого (за твердженням ФОП) договору 2009р. відповідачем не було наведено.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об'єктивно порушували його права і були протиправними. Як і віндикаційний, негаторний позов є речово-правовим і може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов'язальних відносин та бути поданим щодо індивідуально-визначеного майна.
Згідно із ст.765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно із п.2.4.7. Договору №ВКС-1250 при припиненні дії договору або його розірванні відповідач зобов'язана звільнити виділену територію від майна, розміщеному на ній.
Матеріалами справи підтверджується (та не спростовано відповідачем), що ФОП Хутак С.О. торговельне місце №4974 не звільнила, чим чиняться перешкоди у користуванні належним позивачу майном.
Оскільки Договір №ВКС-1250 припинив свою дію 31.05.2019р., у відповідача наразі відсутні будь-які правові підстави для користування торговельним місцем №4974, позовні вимоги Міністерства оборони України про усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов) підлягають задоволенню у повному обсязі, а висновок суду щодо відсутності підстав для задоволення позову зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно із ч.ч.1, 4 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Колегія суддів зазначає, що відповідачка не оскаржила рішення суду першої інстанції з підстав незгоди з його мотивувальною частиною, правильністю висновку щодо закінчення дії договору №ВКС-1250 31.05.2019р. та повідомлення Міністерством щодо заперечення продовження його дії після цієї дати листом від 22.02.2019р.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції при перегляді справи в межах доводів апеляційної скарги Міністерства оборони України дійшов до висновку, що апеляційна скарга Міністерства оборони України на рішення від 17.03.2021р. підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2021р. - скасуванню, із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог Міністерства оборони України - зобов'язання ФОП Хутак С.О. усунути перешкоди Міністерству оборони України у користуванні торговельним місцем, шляхом звільнення торговельного місця №4974 від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) по вул.Рожевій на території ТОВ «Промтоварний ринок» за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Базова, 20.
Позовні вимоги про зобов'язання будь-яких інших третіх осіб усунути перешкоди у користуванні майном задоволенню не підлягають, оскільки ця позовна вимога не відповідає приписам п.4 ч.3 ст.162 ГПК України, тому що спрямована до осіб, коло яких не визначено, не конкретизовано та не зазначено позивачем в якості відповідачів за його позовом.
Відповідно до п.п.«б», «в» п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Витрати, понесені у зв'язку із поданням до суду позовної заяви, переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги) покладаються на відповідача з їх відшкодуванням позивачу відповідно до норм ст.129 ГПК України (част.1).
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 235, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2021р. у справі №916/1686/18 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ФОП Хутак Світлану Олександрівну усунути перешкоди Міністерству оборони України у користуванні торговельним місцем, шляхом звільнення торговельного місця №4974 від розміщених на ньому двох 20-футових контейнерів (шляхом демонтажу) по вул.Рожевій на території ТОВ «Промтоварний ринок» за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Базова, 20.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хутак Світлани Олександрівни на користь Міністерства оборони України 1762грн. судового збору за подання позовної заяви та 2643грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Одеської області видати накази із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складений 02 серпня 2021 року.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Л.В. Лавриненко