Провадження № 33/803/1208/21 Справа № 214/3618/21 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
23 липня 2021 року м. Дніпро
Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Бляхарського А.А. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.04.2021 року о 02-34 годині, в Саксаганському районі м. Кривого рогу Дніпропетровської області по вул. Володимира Великого, біля буд.34-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням технічного засобу «Драгер» Alcotest 6820 прилад ARНK 0052, тест №609. Результат тесту - 1,74 проміле. Зафіксовано на бодікамери 00091, 00033, 00230. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Бляхарський А.А. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі зазначає про те, що судове рішення є необґрунтованим,та таким що підлягає скасуванню. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує, що суд не звернув уваги на те, що в викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають дійсності.
Зазначає, що працівниками поліції не було надано ОСОБА_1 направлення до медичного закладу для проходження огляду у встановленому законом порядку.
Вказує, що пояснення свідків не можуть бути прийнятті в якості доказу, оскільки вони є шаблонними.
Судом безпосередньо у судовому засіданні не було допитано свідків.
В суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з'явились, про час та дату апеляційного розгляду повідомленні належним чином, про причини неявки суд не повідомили та не подали заяв про відкладення судового засідання, що не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду за їх відсутності.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду незаконна - є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 вбачається, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
Зокрема, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Так, положеннями статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, підтверджується наявними в справі доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №100929 від 30.04.2021 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 30.04.2021 року, які підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» для визначення стану сп'яніння, результат огляду 1,74 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30.04.2021 року, відповідно до якого огляд водія ОСОБА_1 проведений за допомогою приладу «Драгер 6820», у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння. Результат тесту 1,74 проміле. Огляд проведений у присутності двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4139683 від 30.04.2021 року, відповідно до якої водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.; довідкою з технічного засобу «Драгер» Alcotest 6820 прилад ARНK 0052, за результатами тестування на алкоголь до протоколу ААБ №100929 щодо ОСОБА_1 , результат тесту 1,74 проміле (а.с.6).
Крім того, належним та об'єктивним доказом винуватості ОСОБА_1 є відеозапис, який містить фіксацію обставин зупинення працівниками поліції транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. На зазначеному відеозаписі зафіксовано обставини, за яких він проходив огляд за допомогою приладу «Драгер», під час якого встановлено перебування його у стані алкогольного сп'яніння.
Перевіряючи оцінку вищевказаних доказів, апеляційний суд дійшов висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника зводяться до того, що у справі відсутнє направлення на проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, що на думку захисника свідчить про порушення порядку проведення огляду, передбаченого ст. 266 КУпАП та відповідної інструкції.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» Alcotest 6820 і погодився з його результатом в 1,74 ‰ про що поставив власноручний підпис в акті огляду та роздруківки з "Драгеру" у зв'язку з чим працівники поліції не забезпечували його доставку до найближчого закладу охорони здоров'я та, відповідно, не складали таке направлення.
Окрім цього, нормативні положення ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року та Інструкції не містять вимоги щодо складання працівниками поліції такого направлення на проходження медичного огляду на стан сп'яніння у випадку відмови водія від його проходження або погодженням з результатом огляду на місці.
При цьому, захисник не навів достатнього обґрунтування, яким чином відсутність направлення на проходження медичного огляду, виключає винуватість ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП та спростовує результат алкотеста в в 1,74 ‰.
Доводи апеляційної скарги про недопустимість як доказів письмових пояснень свідків, оскільки суд не допитав їх безпосередньо в судовому засіданні, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вони можуть бути доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, а їх зміст узгоджується з іншими доказами по справі, зокрема відеозаписом.
Всі обставини, які є мають значення для даної категорії справи зафіксовані на відеозаписі, у зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правової оцінки цього доказу, який є достовірним, належним та допустимим.
Під час дослідження матеріалів справи, зокрема відеозаписів події правопорушення, апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року та Інструкцій, затверджених спільним наказом МОЗ і МВС № 1452/735 від 09.11.2015 року та наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, які мали б наслідок закриття провадження у справі.
Отже, при розгляді справи порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу адвоката Бляхарського А.А. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко