Справа № 635/1578/20
Провадження 2/635/711/2021
Іменем України
09 липня 2021 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
секретар судового засідання - Савченко В.В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Фурманов Євген Вікторович,
відповідач - Пісочинська селищна об'єднана територіальна громада Харківської області,
третя особа - Державний нотаріус Харківської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Міністерства юстиції України Радіонова Тетяна Іванівна,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пісочинської селищної об'єднаної територіальної громади Харківської області, Треті особи: Державний нотаріус Харківської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Міністерства юстиції України Радіонова Т.І., ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Пісочинської селищної об'єднаної територіальної громади Харківської області, Треті особи: Державний нотаріус Харківської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Міністерства юстиції України Радіонова Т.І., ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності, в якій просить:
встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 квітня 1975 року до дня смерті ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 3/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний брат позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло 3/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . На протязі всього спільного життя позивач та спадкодавець вели спільне господарство (утримували домашніх тварин), допомагали одне одному, спільно сплачували комунальні послуги. Останні 6-10 років, через похилий вік без допомоги одне одному їм би важко було б впоратись з утриманням будинку. В роки війни було втрачено документи, що підтверджували б родинний зв'язок позивача та померлого ОСОБА_3 . Після смерті спадкодавця будь які особи, які б мали право на спадщину та претендували на неї, не звертались до нотаріальної контори з відповідними заявами про прийняття спадщини, чи щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому позивач є єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 . Позивач звернулась до Харківської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але постановою від 22.02.2020 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували родинний зв'язок спадкодавця і позивача.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, повідомлялись своєчасно і належним чином, представник позивача надав суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Представник відповідача Пісочинської селищної об'єднаної територіальної громади Харківської області в судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно та належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що з позивачкою знайома приблизно з 2010 року, підтримує дружні стосунки, також була знайома з ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_5 . ОСОБА_1 завжди допомагала ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які дуже хворіли. Чоловік позивачки був двоюрідним братом ОСОБА_6 . ОСОБА_6 дуже хворів, тому позивачка допомагала йому з ліками, допомагала платити комунальні платежі. ОСОБА_2 батькам не допомагав, бував у них нечасто. Бувало, що за ОСОБА_6 позивач сплачувала комунальні послуги.
В судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що є сусідом позивачки, у якої з ОСОБА_3 були дуже добрі відносини. ОСОБА_3 з чоловіком позивачки були дальніми родичами. Будинок утримували в основному ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ремонтом не займались. ОСОБА_2 не часто бував у батьків, комунальні послуги за будинок сплачувала ОСОБА_1 , кожен утримув свою половину. Після інсульта, приблизно в 2013 році, ОСОБА_3 в основному мешкав у Харкові.
Третя особа - Державний нотаріус Харківської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Міністерства юстиції України Радіонова Тетяна Іванівна в судове засідання не з'явилась, повідомлялась своєчасно і належним чином, від завідувача нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без участі представника нотаріальної контори, проти задоволення позову не заперечувала.
Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, надав суду заяву, в якій зазначив, що ОСОБА_3 є його батьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті батька залишилась спадщина, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Заповіту батько не залишив, інших дітей не мав, а тому ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем. ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті батька, але до нотаріальних органів у встановлені шість місяців не звернувся.13.05.2020 ОСОБА_2 звернувся до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька. ОСОБА_2 зауважив, що позивач вводить суд в оману, оскільки вона не є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 .
Суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі учасників справи, оскільки справа перебуває в провадженні суду тривалий час. Крім того, на думку суду, представник позивача не надав суду належних доказів поважності неприбуття в судове засідання, та неодноразово судові засідання відкладались за його ініціативи.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13.03.2020 провадження у справі відкрито. Суд вирішив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.04.2020 витребувано докази.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.05.2020 У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07.08.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.10.2017.
За життя ОСОБА_6 належало 3/8 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Також 1/8 часток вказаного домоволодіння належать ОСОБА_12 , а Ѕ частка ОСОБА_1 . Викладені обставини підтверджуються довідкою КП «ХРБТІ» від 02.10.2019 вих.№С-263.
Відповідно до акту депутата Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 з 2006 року постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_3 , який помер у 2018 році, вели з останнім спільне господарство.
Згідно з домовою книгою за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою з 01.04.1975р., а ОСОБА_3 з 16.02.2006.
22.02.2020 ОСОБА_1 звернулась до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 . Постановою державного нотаріуса Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 22.02.2020 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували факт родинних стосунків зі спадкодавцем.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_6 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19.05.2020 р.
Відповідно до відомостей, наданих Харківською районною державною нотаріальною конторою від 02.06.2020 вих.№412/01-16/П, після смерті ОСОБА_3 з заявами про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 , якій відмовлено постановою від 22.02.2020, у зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження родинних стосунків з спадкодавцем. Також до нотаріальної контори звертався 13.05.2020 син спадкодавця - ОСОБА_2 , якому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском встановленого законом строк для прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Про утворення особами сім'ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім'ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчать положення статті 74 СК України.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статтею 1218 ЦК України).
Частиною п'ятою статті 1268 ЦК України визначено, що спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_6 належало 3/8 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками домоволодіння є ОСОБА_1 та ОСОБА_12 .
При зверненні до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нотаріус не зміг встановити родинні відносини з спадкодавцем.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_6 , який звернувся 13.05.2020 до Харківської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька та отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з пропуском встановленого законом строк для прийняття спадщини.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Оцінивши представлені докази, суд зауважає, що самих показань свідків для встановлення вищевказаного факту недостатньо, ці показання повинні прийматися судом у сукупності з іншими письмовими доказами по справі та узгоджуватися з ними.
На думку суду, матеріалами справи, наданими позивачем доказами, показаннями свідків не доведено, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 квітня 1975 року до дня смерті ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом цього часу вони були пов'язані спільним побутом, між ними існували взаємні права та обов'язки, спільний бюджет, вони приймали участь у спільних витратах на утримання житла.
Також позивачем не доведено, ні наданими доказами, ні показаннями свідків, що вона з померлим проживала однією сім'єю понад 5 років, а тому вона має право на спадкування у четверту чергу. Крім того, свідки загалом жодним чином не підтвердили факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зазначили лише про добрі, дружні стосунки між ними.
В судовому засіданні також не підтверджено твердження позивача, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 .
Крім того, суд зауважує, що реєстрація позивача за однією адресою з ОСОБА_3 обумовлена перебуванням домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , у спільній частковій власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , та не може с підтверджувати їх сімейні стосунки.
Суд критично відноситься до акту депутата Пісочинської селищної ради Харківського району щодо ведення спільного господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки акт складено зі слів сусідів, які не були допитані в судовому засіданні.
Оцінюючі докази у сукупності, суд вважає, що в задоволенні вимог позивача про встановлення факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 квітня 1975 року до дня смерті ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити.
Оскільки вимоги про визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 3/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є похідними від вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю, в задоволення вимог про визнання права власності слід відмовити.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати залишаються за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Пісочинської селищної об'єднаної територіальної громади Харківської області, Треті особи: Державний нотаріус Харківської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Міністерства юстиції України Радіонова Т.І., ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності - відмовити.
Судові витрати залишити за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Пісочинська селищна об'єднана територіальна громада Харківської області, місце реєстрації: Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, пров.Транспортний, б.2, код ЄДРПОУ 04396727.
Третя особа: Державний нотаріус Харківської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Міністерства юстиції України Радіонова Т.І., місце реєстрації: Харківська область, м.Люботин, вул.Слобожанська, 24/1, код ЄДРПОУ 02900742.
Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 02.08.2021.
Суддя Д.М. Савченко