Справа№ 953/11110/21
н/п 3/953/2795/21
"19" липня 2021 р. суддя Київського районного суду м. Харкова БожкоВ.В., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головний бухгалтер КП «Харківводоканал», мешкає: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 163-2 КУпАП,
встановив:
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, при проведенні камеральної перевірки КП «Харківводоканал», головним бухгалтером якого є ОСОБА_1 , встановлене несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування узгоджених сум грошових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню «Ш» № 0126501200, що встановлено актом камеральної перевірки №171/35-00-04-05-06/03361715 від 21.05.2021.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до судового засідання не з'явилася, подала заяву, в якій вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, посилаючись на сплив строку накладення адміністративного стягнення, просила справу розглянути за своєї відсутності.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти:
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1ст. 163-2 КУпАП передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ, організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Як вбачається з висновку акту перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства та протоколу про адміністративне правопорушення від 02.06.2021 № 193, здійснювалася перевірка щодо не своєчасного подання платіжних доручень на перерахування узгоджених сум грошових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню «Ш» № 0126501200 від 15.09.2017, складеного на підставі акту камеральної перевірки від 29.08.2017 № 1016/28-10-50-12-07/03361715 строк сплати по якому припадає на 11.12.2017 включно (згідно мотивувальної частини акту перевірки).
При розгляді справ, які віднесені до компетенції суду, точкою відліку строку давності притягнення до адміністративної відповідальності є день вчинення правопорушення, тобто, на момент розгляду даної справи судом, строки накладення адміністративного стягнення сплинули 11.03.2018, таким чином, на момент розгляду даної справи судом, строки накладення адміністративного стягнення вже сплинули.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що на теперішній час процедура адміністративного оскарження акту перевірки №171/35-00-04-05-06/03361715 від 21.05.2021 триває, і вказані у протоколі №193 від 02.06.2021 податкові зобов'язання з податку на додану вартість не узгоджені, вважаю, що матеріали справи не містять доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-2 КУпАП.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи строки, встановлені ст. 38 КУпАП, закінчились.
Керуючись ч. 2 ст. 38, ст.ст. 247, 280284, 285 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головного бухгалтера КП «Харківводоканал», що мешкає: АДРЕСА_1 закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням строку встановленого ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Божко В.В.