Справа № 621/1999/20
Пр. № 1-кп/621/74/21
Вирок
Іменем України
02 серпня 2021 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Таранівка Зміївського району Харківської області, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, із середньо-спеціальною освітою, раніше судимого:
22.07.2009 вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч.2 ст.301 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
27.05.2013 вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, із застосуванням ст.70, ст.71 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці;
28.03.2014 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до позбавлення волі на строк 5 роки;
02.07.2020 вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 будучи раніше засудженим за вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі корисливих злочинів проти власності, на шлях перевиховання та виправлення не став та знову вчинив аналогічне кримінальне правопорушення.
Так, 16 березня 2020 року, близько 20:00 год, ОСОБА_4 знаходячись в с. Таранівка Зміївського району Харківської області виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
З метою реалізації свого умислу, ОСОБА_4 , в той же день, близько 21:00 год., більш точного часу встановити не надалося за можливе, прийшов до торговельного павільйону з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , де цеглиною пошкодив навісний замок захисного ролету вказаного павільйону, та піднявши його, цеглиною пошкодив скло вхідних дверей, і через утворений отвір проник до приміщення вказаного павільйону. Після цього, скориставшись тим, що його дії ніким помічені не будуть, з корисливих мотивів, таємно, протиправно, повторно, з метою наживи, ОСОБА_4 викрав: пляшку горілки ТМ «Nemiroff» оригінал, об'ємом 0,5 літра, вартістю 92 грн.; упаковку пельменів «Сатурн» ТМ «Лепота», об'ємом 3 кг, вартістю 184,50 грн.; упаковку пельменів «Матусині» ТМ «Лепота», об'ємом 3 кг, вартістю 120 грн.; упаковку крабових паличок ТМ «Водный мир», вагою 100 гр, вартістю 19,50 грн.; качалку ковбаси «Сорочинська» Безлюдівський МК, 1 ґатунку, вартістю 80 грн.; качалку ковбаси «Социальная» Безлюдівський МК, 1 ґатунку, вартістю, 70 грн.; качалку ковбаси «Селянская» Безлюдівський МК, II ґатунку, вартістю 60,50 грн.; упаковку з жувальною гумкою «Миксы», в кількості 150 шт., вартістю 150 грн.; грошові кошти у сумі 570 грн., що належать потерпілій ОСОБА_6 .
Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 , матеріальну шкоду на загальну суму 1 346,50 грн.
Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи, на підставі яких йому пред'явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи як викладено вище у вироку.
Враховуючи, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення, вчиненому повторно.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 є рецидив злочинів.
Відповідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 відноситься до тяжкого злочину.
Вивченням особи ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше судимий, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, неодружений, не працює, за місцем проживання характеризується негативно.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України враховує, що ним скоєно тяжкий злочин, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
При цьому, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 02.07.2020 року був засуджений до 3 років позбавлення волі за ч.3 ст.185 КК України.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 скоїв злочин за цим вироком 16 березня 2020 року, тобто до постановлення вироку Жовтневим районним судом м.Харкова від 02.07.2020 року, в зв'язку з чим, при визначенні остаточного покарання обвинуваченому суд застосовує правила ч. 4 ст. 70 КК України.
На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, суд враховує те, що він засуджується до покарання у виді позбавлення волі реально за тяжкий злочин. Тому, враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить запобігання спробам ОСОБА_4 переховуватись від суду, суд застосовує до останнього до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За правилами ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_4 в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст.174 КПК України, накладений ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 31.03.2020 арешт на майно, після набрання вироком законної сили слід скасувати.
Долю речових доказів за цим кримінальним провадженням вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
Процесуальні витрати за цим кримінальним провадженням підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років 5 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 02.07.2020 року, більш суворим покаранням за даним вироком, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 5 (п'ять) місяців.
Обрати ОСОБА_4 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 12.06.2020 року згідно вироку Жовтневого районного суду м.Харкова від 02.07.2020 року.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Накладений ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 31.03.2020 арешт на майно - скасувати.
Речові докази: сліди схожі на відбитки пальців рук, що були скопійовані на клійку стрічку у кількості 8 фрагментів, шматок цеглини, два фрагменти з нашаруванням на поверхні речовини бурого кольору, паперовий фіскальний чек від 17.03.2020 року з нашаруванням речовини бурого кольору на поверхні, змив речовини бурого кольору поміщенний на бинт, які знаходяться в камері схову речових доказів Зміївського ВП ГУНП в Харківській області - знищити, грошову купюру номіналом 200 грн (серія УЛ №8277407) з нашаруванням на поверхні речовини бурого кольору, яка знаходиться в камері схову речових доказів Зміївського ВП ГУНП в Харківській області повернути законному володільцю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь експерта ОСОБА_7 процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведену судово-товарознавчу експертизу №1225/20 від 30.03.2020 на суму 400 грн. (чотириста).
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий: