справа №619/3774/21
провадження №1-кс/619/881/21
30 липня 2021 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі клопотання слідчого СВ ВП №3 ХРУП №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджено з прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню за №12021221230000343 від 25.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.246 ч 1 КК України,-
28.07.2021 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №3 ХРУП №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджено з прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню за №12021221230000343 від 25.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.246 ч 1 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в провадженні СВ ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221230000343 від 25.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.246 ч 1 КК України, тобто в незаконній порубці дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Під час огляду місця події від 24.07.2021 року проведеного за адресою: Харківська область, Харківський район (колишній Дергачівський), смт. Мала Данилівка, на «т» образному перехресті вулиці Весняної та Української було виявлено та вилучено транспортний засіб «Форд Транзіт» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , 2007 року випуску, з номером кузова НОМЕР_2 , бензопилу «STIHL MS271» помаранчевого кольору, пляшку з маслянистою чорною речовиною, змив на марлевий тампон з поверхні спилу деревини - вказаний транспортний засіб разом з бензопилою «STIHL MS271» та пляшкою з маслянистою чорною речовиною, - є тимчасово вилученим майном.
В ході досудового розслідування встановлено, що 24.07.2021 до ВП № 3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що інспектором СРПП ВП № 3 ХРУП №3 Бараннік, у смт. Мала Данилівка, вул. Українська було виявлено незаконну порубку лісосмуги за участю авто Форд Транзит НОМЕР_1 .
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення слідчим СВ ВП №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області внесено до ЄРДР за №12021221230000343 від 25.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.246 ч. 1 КК України, тобто в незаконній порубці дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та необхідно провести ряд експертиз. З метою збереження речових доказів необхідно накласти арешт на вище вказане майно.
Всі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив клопотання розглядати у його відсутність та без застосування технічних засобів.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України суд вважає за можливе слухати справу без фіксування технічними засобами.
Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторони обвинувачення, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з наступних мотивів.
Як вбачається з клопотання відомості про вчинене кримінальне правопорушення слідчим ВП №3 ХРУП №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області внесено до ЄРДР за №12021221230000343 від 25.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.246 ч 1 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до п.п. 1,3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Отже, у разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про арешт майна, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.
В статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Частиною 1 ст. 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Слідчий суддя вважає, що слідчий не довів необхідність арешту транспортного засобу «Форд Транзіт» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , 2007 року випуску, з номером кузова НОМЕР_2 , що належить власнику автомобіля ОСОБА_5 , оскільки суду не надано доказів, що є достатні підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч. 2 ст. 289 КК України.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Крім того суд вважає, що арешт накладений на автомобіль ОСОБА_5 , у даному кримінальному провадженні, спричинить йому шкоду, порушить його конституційне право на володіння, користування та розпорядження майном.
Відповідно до ч.3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Слідчий не позбавлений можливості виконати всі необхідні слідчі дії, відносно вказаного майна, визнати речовим доказом, передавши майно на відповідальне зберігання власнику, без накладення арешту.
Відповідно до положень ст.64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Так, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником вилученого автомобіля марки «Форд Транзіт» з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 є ОСОБА_5 , який у даному кримінальному провадженні є третьою особою, щодо майна якого вирішується питання про арешт.
Відповідно матеріалів справи, на час скоєння ДТП автомобілем керував ОСОБА_6 , який не є власником вказаного транспортного засобу.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №3 ХРУП №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , оскільки клопотання подано слідчим, а не прокурором, що суперечить положенням ч.2 ст.64-2 КПК України.
Крім того, згідно витягу з ЄРДР кримінальне провадження зареєстроване 25.07.2021 за ч.1 ст. 246 КК України, тобто незаконна порубка лісосмуги.
Відповідно наданих суду матеріалів досудового слідства/ витяг з Державного земельного кадастру на право власності на земельну ділянку/, власником земельної ділянки, на якій знаходиться вказана лісосмуга, є ОСОБА_7 , яка не є заявником по справі і не зверталась органи поліції про порушення її права власності на вказану земельну ділянку.
Частиною 3 ст. 173 КПК України передбачено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 310, 395 КПК України слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №3 ХРУП №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджено з прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню за №12021221230000343 від 25.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.246 ч 1 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасове вилучене майно, яке було вилучене 24.07.2021 року, в ході огляду місця події проведеного за адресою: Харківська область, Харківський район (колишній Дергачівський), смт. Мала Данилівка, на «т» образному перехресті вулиці Весняної та Української, а саме: бензопилу «STIHL MS271» помаранчевого кольору, пляшку з маслянистою чорною речовиною, змив на марлевий тампон з поверхні спилу деревини.
В іншій частині клопотання відмовити.
Роз'яснити положення, які закріплені в ч.1 ст.174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1