Справа № 361/4421/21
Провадження № 2/361/2874/21
16.07.21 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Гридасової А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Скрипець А.Р.,
розглянувши в порядку позовного (загального) провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,
встановив:
У травні 2021 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
В обгрунутвання заявлених вимог вказувала, що вона та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі з 2006 року. Під час проживіання разом у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя подружжя не склалося, сторони мають спільний бюджет, шлюбні відносини фактично припинені, однак у шлюбі набуои спільне майно, а саме: автомобіль марки "Toyota" номер шассі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2011 року випуску, який зареєстровано на ОСОБА_1 - позивача та двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 61,5 кв.м. У зв'язку з тим, що шлюбні відносини фактично припинені і між подружжям виникає питання розірвання шлюбу, на підставі 69, 70 СК України позивач просила здійснити розподіл майна подружжя.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2021 року відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадежння.
Позивачка в підготовче засідання не з"явилася, подала клопотання про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач в підготовче засідання не з'явився, направив на адресу суду клопотання в яому просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд, за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст. 200 ЦПК України, суд ухвалює в підготовчому засіданні судове рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посилання на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 повністю визнав позовні вимоги, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 70, ч. 1 ст. 71 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором; при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення; майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
З огляду на викладене вище, враховуючи повне визнання вимог ОСОБА_1 , позов підлягає повному задоволенню.
Щодо судових витрат, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 142 ЦПК України разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на повне визнання позову відповідачем у цій справі до початку розгляду справи по суті відповідно до ч. 1 ст. 141 та ч.1 ст. 142 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору 50 відсотків судового збору, а саме - 5 675 грн., сплаченого при поданні позову та повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - 5 675 грн.
На підставі викладеного, керуючись, СК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 200, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - задовольнити.
В порядку поділу спільного майна подружжя, припинити право спільної власності, та визнати за:
ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право власності на 5/9 частин квартири АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) право власності на 4/9 частину квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) право власності на автомобіль марки "Toyota" номер шассі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2011 року випуску.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судовий збір на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) у розмірі 5 675 грн.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сплачений за квитанцією № 61210307 від 20 травня 2021 року судовий збір у розмірі 5 675 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
Суддя А.М. Гридасова