Справа № 279/2611/21
Номер рядка звіту 140
номер провадження 2-а/279/25/21
"30" липня 2021 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Давиденко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Коростень адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення серії БАА № 150990 від 10.05.2021 року, зазначивши, що 10.05.2021 року інспектором поліції була винесена постанова про накладення на нього штрафу за ст.122 ч.1 КУпАП в розмірі 1700 гривень за вчинення правопорушення, а саме за перевищення швидкості руху на 51 км/год в населеному пункті. Вказану постанову вважає незаконною, яка не містить доказів порушення ним ПДР, швидкість вимірювалась приладом, який має похипку, що не було враховано інспектором при винесенні постанови, його дії невірно кваліфіковано та накладено стягнення в розмірі 1700 грн., що не відповідає санкції статті 122 ч.1 КУпАП, і є значно більшою.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, зазначивши, що твердження позивача не відповідають дійсності, ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, стягнення накладено відповідно до санкції вказаної частини статті у розмірі 1700,00 грн., порушення ПДР зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості, вказаний прилад пройшов повірку, є придатним до застосування. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Позивачем подано відповідь на відзив із запереченнями щодо доводів відповідача, в якому зазначив, що перевищив швидкість руху лише на 20 км/г, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що 10.05.2021 року відносно ОСОБА_1 винесено постанова серії БАА № 150990 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.4 КУпАП, а саме за порушення вимог п.12.4 ПДР, керування транспортним засобом в населеному пункті Поташня, позначеному дорожнім знаком 5.45, з перевищенням швидкості руху на 51 км/ год. (рухався зі швидкістю 101 км/г).
Особою, яка винесла вказану постанову зазначено інспектора поліції Мишко А.О ..
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.1,2 ст.62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Відповідно п.п.8,11 частині 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію», що набув чинності 07.11.2015 року, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 122 ч.4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правила дорожнього руху (надалі-Правила) відповідно до Закону України "Про дорожній рух" установлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до пункту 1.9 Правил особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Вимогами п.12.4 Правил дорожнього руху України визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/г.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначив позивач у відповіді на відзив під час керування транспортним засобом він перевищив швидкість руху лише на 20 км/г, тобто фактично визнав допущення ним ПДР, не погоджуючись лише з кваліфікацією його дій.
Однак факт вчинення адміністративного правопорушення був зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів ТruСАМ LТІ 20/20 № ТС001135 та підтверджується фото з вказаного пристрою.
Згідно Свідоцтва про повірку даний пристрій є придатний для застосування.
Твердження позивача про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП є хибними, оскільки з постанови серії БАА № 150990 від 10.05.2021 року чітко вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності саме за частиною 4 статті 122 КУпАП, про що свідчить й розмір накладеного на нього стягнення.
Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення суду не надано, а ті обставини, на які посилається позивач як на підставу скасування постанови в частині притягнення до відповідальності за допущене правопорушення, наведені ним з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що відповідачем відповідно до ч.2 статті 77 КАС України належними та допустимими доказами доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке встановлена адміністративна відповідальність за ч.4 ст.122 КУпАП, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена у відповідності до вимог закону, адміністративне стягнення накладене в межах санкції статті закону, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в суді та будь-якими доказами не спростовано, тому підстав для її скасування не має,відтак суд не знаходить підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5,9,77,90,121,242-246,286 КАС України, ст.ст.7,9,122,251,280,284,293 КУпАП, Правилами дорожнього руху (Затв. постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306) зі змінами, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Київській області, місце знаходження: м.Київ вул. Академіка Туполєва, 19.
Третя особа: інспектор роти 2 взводу батальйону ПП в с.Чайки УПП в Київській області ДПП НПУ Мишко Андрій Олександрович, місце перебування: м.Київ вул. Академіка Туполєва, 19.
Суддя: Невмержицька О.А.