Справа № 645/7067/20
Провадження № 2/645/613/21
Іменем України
30 липня 2021 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Федорової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Синьогуб А.Ю.
учасники справи:
представник позивач - адвокат Пчолкіна Л.В.
представник відповідача - адвокат Князєв В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №645/7067/20 за позовом:
Акціонерного товариства "ОТП Банк"
до ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Позивач Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк») звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором № ML-704/075/2008 від 18.06.2008 року в розмірі 53852,86 доларів США заборгованості по сплаті кредиту, 33365,24 доларів США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ML-704/075/2008 від 18.06.2008 року в загальному розмірі 87218,10 доларів США, в тому числі: 53852,86 доларів США заборгованість по сплаті кредиту, 33365,24 доларів США заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом на користь АТ "ОТП Банк" звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєсєда Т.Д. 16.12.2000 року, за реєстровим № 1-4177, зареєстровано в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 25.12.2002 року та записано в реєстрову книгу за реєстровим номером 50146, рішення виконавчого комітету Фрунзенської районної ради м. Харкова від 21.10.2003 року № 232/7 про узаконення самовільних прибудов та гаража по АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів.
Позовна заява мотивована тим, що 18.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ML-704/075/2008, згідно з умовами якого ОСОБА_2 надано кредит в розмірі 65000,00 доларів США за умови сплати 5,49 % річних та щомісячного погашення кредиту рівними частинами протягом всього строку дії Кредитного договору та кінцевим терміном повернення кредиту до 19 червня 2023 року. Відповідач зобов'язався повернути кредит у строки встановлені договором. У зв'язку із простроченням відповідачем строків оплати, передбачених кредитним договором, у відповідача станом на 22.05.2019 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в сумі 53852,86 доларів США та заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 33365,24 доларів США. Крім того 18.06.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № SR-704/075/2008, за умовами якого ОСОБА_3 (Поручитель) прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання Божником ОСОБА_2 зобов'язань перед Кредитором ЗАТ «ОТП Банк» за Кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань. У зв'язку з невиконанням Поручителем своїх договірних зобов'язань, за умовами договору останній несе солідарну відповідальність перед позивачем. Крім того, 18.06.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № PML-704/075/2008, відповідно до умов якого остання зобов'язалася відповідати перед Кредитором за повне та своєчасне виконання за Кредитним договором. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань, позивач вважає, що є всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності, з метою задоволення вимоги позивача за основним зобов'язанням за рахунок предмета іпотеки.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального провадження і призначено підготовче судове засідання у справі. Також, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_2 адвоката Князєва В.О. до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про повернення майна, набутого без належних підстав (у порядку ст. 1212 ЦК України) повернуто заявнику та роз'яснено позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом в загальному порядку.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 5 березня 2021 року закрито підготовче засідання по даній цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 квітня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Князєва В.О. про витребування доказів, та витребувано у позивача виписку з позичкового рахунку, який згідно з договором кредиту № ML-704/075/2008 від 18.06.2008 року був відкритий відповідачу ОСОБА_2 .
Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, за клопотаннями представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Князєва В.О..
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, відзив на позов не надав.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Князєв В.О. відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що надані позивачем докази в обґрунтування позову не відповідають встановленій діючим законодавством формі та містять завідомо неправдиву інформацію, у зв'язку з чим є неналежними доказами по справі. Крім того представник наголосив, що діючим законодавством України, зокрема Інструкцією «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах», не передбачено зарахування на поточний рахунок клієнта Банку - фізичної особи кредитних коштів в іноземній валюті. Також представник зазначив, що за умовами Кредитного договору Банк зобов'язався надати ОСОБА_2 кредитні кошти в іноземній валюті, та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили, що позивач надав відповідачеві ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 65000 доларів США. Крім того представник наголосив, що наданий до матеріалів справи валютний меморіальний ордер № 1 від 18 червня 2008 року свідчить про здійснення Банком касової операції, та не є доказом проведення банківської операції в безготівковій формі, у зв'язку з чим не є належним доказом по справі.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, відзив на позовну заяву у встановлені судом строки не надала, причини неявки суду не повідомили.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника другого відповідача, суд встановив наступне.
18.06.2008 року між ОСОБА_2 (далі - Позичальник) та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» укладено Кредитний Договір № ML-704/075/2008, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у розмірі 65000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався повернути Банку суму отриманого кредиту, та оплатити відповідну плату за користування кредитними коштами у строки, передбачені Кредитним договором.
Акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк». З метою приведення Статуту у відповідність до вимог ЗУ «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року та згідно з рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 23.04.2009 року Банк змінив своє найменування із Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» на Публічне акціонерного товариства «ОТП Банк». З метою приведення Статуту у відповідність до вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» від 16.11.2017 року та згідно з Рішенням Акціонера № 77 від 05.04.2018 року Банк змінив своє найменування із Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на Акціонерне товариство «ОТП Банк».
Так, згідно з п. 1.1. частини № 2 Кредитного договору Банк в порядку, передбаченому цим Договором, надає Позичальнику Кредит у Розмірі та Валюті, визначених у Частині № 1 цього Договору, а Позичальник приймає Кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому Договорі.
Відповідно до п.п. 1.7.2. п. 1.7. Кредитного договору № ML-704/075/2008 від 18.06.2008 року Банк здійснює видачу кредиту Позичальнику однією сумою чи Траншами згідно з кредитною/ними заявкою/ами Позичальника. Кредит надається однією сумою чи Траншами шляхом дебетування позичкового рахунку Позичальника та перерахування кредитних коштів за реквізитами, вказаними в кредитній/их заявці/ках Позичальника, зменшених на утриману комісію Банку у відповідності до Тарифів та умов цього договору.
Для отримання кредитних коштів відповідач ОСОБА_2 звертався до ЗАТ «ОТП Банк» з Кредитною заявкою від 18.06.2008 року, в якій просив Банк видати Кредит в розмірі 65000 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з Кредитного рахунку на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ЗАТ «ОТП Банк» на його ім'я.
Відповідно до п.п. 1.4.1.2. ст. 1.4. Частини № 2 кредитного договору закріплено, що проценти нараховуються щомісяця у день сплати процентів, але не пізніше дати повернення кредиту, визначеної у графіку платежів (Додаток №1), на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до умов ст. 1.5. цього Договору.
Відповідно до п.п. 1.11.1., 1.11.1.1. ст.1.11. Частини № 2 Кредитного договору усі платежі для повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом повинні здійснюватися позичальником у валюті кредиту, в строки та на умовах встановлених договором. Інші платежі згідно з цим договором розраховуються у валюті кредиту і підлягають сплаті у валюті України виходячи з валютного курсу НБУ на день сплати.
В подальшому між Банком та Позичальником були укладені додаткові договори до Кредитного договору № ML-704/075/2008 від 18.06.2008 року, відповідно до умов яких, зокрема, внесені зміни щодо Графіку Платежів та внесені зміни і доповнення в частині прядку та строку оформлення у власність земельної ділянки, на якій розташований Предмет іпотеки, у власність Позичальника чи/та Майнового поручителя та передати її в іпотеку Банку, шляхом укладення додаткового договору до Договору іпотеки чи нового договору іпотеки.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо повернення кредитних коштів утворилась заборгованість, яка станом на 22.05.2019 року складає 87218,10 доларів США, в тому числі: заборгованість по сплаті кредиту в сумі 58852,86 доларів США та заборгованість по сплаті відсотків в сумі 33365,24 доларів США.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14, суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").
Крім того 18.06.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору було укладено Договір поруки № SR-704/075/2008 (далі - Договір поруки) між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Представником другого відповідача адвокатом Князєвим В.О. до матеріалів справи долучено роздруківку з офіційного сайту Єдиного реєстру судових рішень від 21.12.2020 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 червня 2018 року по справі № 644/10373/15-ц, провадження № 2/644/5/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним, яким у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті https://reyestr.court.gov.ua/Review/75159077, вказане рішення набрало законної сили.
Зі змісту цього рішенням суду вбачається, що позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без задоволення у зв'язку з його недоведеністю, що не позбавляє позивача права при наданні необхідних доказів звернутися до суду. Крім того у задоволенні позовної вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3 було відмовлено, оскільки порука за договором № SR-704/075/2008 припинилася.
Так, відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 червня 2018 року по справі № 644/10373/15-ц, провадження № 2/644/5/18, 17 жовтня 2014 року банк, скориставшись передбаченим пунктом 1.9 кредитного договору правом дострокового виконання боргових зобов'язань, звернувся до ОСОБА_2 з досудовою вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі; а саме: впродовж 30 календарних днів із дати відправлення банком цієї вимоги. Однак останній кредитні кошти у строки, передбачені вимогою, не повернув. 21 жовтня 2015 року банк звернувся до суду із зазначеним позовом. Оскільки 17 жовтня 2014 року банк надіслав на адресу позичальника вимогу про дострокове повернення кредитних коштів у повному обсязі, то відповідно банк змінив строк виконання основного зобов'язання, який згідно пункту 2.4 кредитного договору та змісту вимоги настав 18 листопада 2014 року.
Отже, строк виконання основного зобов'язання для поручителя настав 18 лютого 2014 року, до суду із зазначеним позовом банк звернувся 21 жовтня 2015 року, тобто з пропуском шестимісячного строку з дня настання строку виконання основного зобов'язання, а тому порука згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України припинилася.
За таких обставин Орджонікідзевським районним судом м. Харкова відмовлено у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 , оскільки порука за договором № SR-704/075/2008 - припинилась.
Слід зазначити, що у суду відсутні підстави для закриття провадження у справі № 645/7067/20 в частині заявленого позову АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки у справі, що розглядається, інший склад сторін та більш ширші предмет та підстави позову.
Разом з тим, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.
Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
Суб'єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об'єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені в резолютивній частині рішення.
Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_3 ..
Крім того, аналізуючи доводи представника відповідача адвоката Князєва В.О., наведені в ході розгляду справи на обґрунтування заперечень проти заявленого Банком позову до ОСОБА_2 , суд бере до уваги встановлені Орджонікідзевським районним судом м. Харкова по справі № 644/10373/15-ц обставини в ході розгляду зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним, в задоволенні якого судом було відмовлено.
Так, зокрема, посилання відповідачем на порушення Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої Постановою правління НБУ № 492 від 12.11.2003 року не підтверджує порушення банку при відкритті поточного рахунку № НОМЕР_1 , оскільки п. 6.1 розділу 6 зазначеної Інструкції, в редакції, що діяла на час відкриття рахунку від 02.02.2008 року, не містить положення про відкриття рахунку в іноземній валюті, лише за умови попереднього відкриття Клієнтом у Банку поточного рахунку в національній валюті.
Вказані обставини є також приюдиційними та, відповідно, обов'язковими для суду в ході розгляду цієї справи.
Інші доводи представника другого відповідача адвоката Князєва В.О. про те, що надані позивачем первинні документи щодо наявності заборгованості у відповідача ОСОБА_2 не відповідають встановленій діючим законодавством формі, а наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитним договором не може вважатися доказом наявності заборгованості у ОСОБА_2 за Кредитним договором, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до положень статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» розрахунок заборгованості за кредитними договорами є первинним документом. При цьому розрахунок кредитної заборгованості перевірено судом, він відповідає вимогам закону та умовам кредитного договору.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що в ході судового розгляду цієї справи знайшли своє підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами обставини, на які позивач посилалася в обґрунтування своєї позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором № ML-704/075/2008 від 18.06.2008 року в розмірі 53852,86 доларів США заборгованості по сплаті кредиту, 33365,24 доларів США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.
Стосовно позовної вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ML-704/075/2008 від 18.06.2008 року в загальному розмірі 87218,10 доларів США, в тому числі: 53852,86 доларів США заборгованість по сплаті кредиту, 33365,24 доларів США заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" , суд вважає необхідним зазначити наступне.
18.06.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором, між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № PML-704/075/2008, відповідно до умов якого остання зобов'язалася відповідати перед Кредитором за повне та своєчасне виконання за Кредитним договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору іпотеки, предметом іпотеки є - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим Беседа Т.Д. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 16.12.2000 року, за реєстровим № 1-4177, зареєстровано в Комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 25.12.2002 року та записано в реєстрову книгу за реєстровим № 50146; рішення виконавчого комітету Фрунзенської районної ради м. Харкові від 21.10.2003 року № 232/7 про узаконення самовільних прибудов та гаража по АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 3.1 Договору іпотеки, предмет іпотеки складається з житлового будинку літ. А-1 та житлового будинку літ. Д-1, житловою площею 98,5 кв. м, а також надвірних будівель: сараю літ. Б, вбиральні літ. Г, льохів літ. П та ПІ, гаража літ. Е, душу літ. Ж, огорожі № 1-2, 4-5, зливної ями № 6. Фактична площа земельної ділянки складає 697 кв. м.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (стаття 12 Закону).
Статтею 39 Закону встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.
При цьому суд бере до уваги, що за змістом припису частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку» визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору. Крім того, не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, провадження № 14-112цс19).
Позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, просив звернути стягнення на предмет іпотеку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 87218,10 доларів США, в тому числі: 53852,86 доларів США заборгованість по сплаті кредиту, 33365,24 доларів США заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.
На підставі оцінених доказів, поданих сторонами, суд дійшов висновку про те, що позивач - іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за Кредитним договором № ML-704/075/2008 від 18.06.2008 року в спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову Банку в цій частині.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 263-265, 273, 354ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № ML-704/075/2008 від 18.06.2008 року в розмірі: 53852,86 доларів США - заборгованості по сплаті кредиту, 33365,24 доларів США - заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ML-704/075/2008 від 18.06.2008 року в загальному розмірі 87218,10 доларів США, в тому числі: 53852,86 доларів США - заборгованість по сплаті кредиту, 33365,24 доларів США - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк", звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бєсєда Т.Д. 16.12.2000 року, за реєстровим № 1-4177, зареєстровано в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 25.12.2002 року та записано в реєстрову книгу за реєстровим номером 50146, рішення виконавчого комітету Фрунзенської районної ради м. Харкова від 21.10.2003 року № 232/7 про узаконення самовільних прибудов та гаража по АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судовий збір у розмірі 34162,17 грн., а саме по 17081,08 грн. з кожного.
В задоволенні позовної вимоги Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "ОТП Банк", МФО 300528, ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: м. Харків, пров. Банний, 1.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія та номер паспорту, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія та номер паспорту не відомі, РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія та номер паспорту не відомі, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 02 серпня 2021 року.
Суддя О.В. Федорова