Справа № 643/13936/21
Провадження № 2-о/643/621/21
30.07.2021
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Тимош О.М.,
присяжних - Гордієнко Т.В., Полякової С.А.,
за участю секретаря судового засідання - Холод К.В.,
за участю:
прокурора - Шокоть А.В.,
представника заявника лікаря-психіатра Логвиненко Л.О.,
адвоката - Какосян Т.М.,
заінтересованої особи - ОСОБА_1 ,
особи, відносно якої розглядається заява - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження, в режимі відеоконференції, в залі суду в м. Харкові заяву представника комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» - заступника генерального директора Черкасової А.О. про застосування примусової госпіталізації у психіатричний стаціонар стосовно ОСОБА_2 ,
Представник комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» звернувся до Московського районного суду м.Харкова із заявою про застосування примусової госпіталізації відносно ОСОБА_2 на підставі ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Заява обґрунтована тим, що 28.07.2021 о 22 годині 40 хвилин в КПН ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» була госпіталізована ОСОБА_2 , оскільки направлена на госпіталізацію бригадою БШД №204 лікарем-психіатром ОСОБА_3 , яка після огляду ОСОБА_2 зробила висновок про необхідність її госпіталізації у психіатричний стаціонар для обстеження або лікування у зв'язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу, який обумовлює її небезпеку для себе і оточуючих та суттєву шкоду її здоров'ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога. Підставою для висновку про необхідність госпіталізації є відомості про поведінку ОСОБА_2 , які надійшли від її сина ОСОБА_1 . ОСОБА_2 була оглянута лікарем-психіатром у прийомному відділенні о 22-40 28.07.2021, яка підтвердила висновок про необхідність госпіталізації. 29.07.2021 ОСОБА_2 була оглянута комісією лікарів-психіатрів КНП ХОР «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» у складі заступника генерального директора Черкасової О.А., завідувача відділення Логвиненка Л., лікаря відділення Юрченко О., яка підтвердила обґрунтованість рішення про госпіталізацію згідно рішення про госпіталізацію згідно зі ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу». Також комісія лікарів-психіатрів КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» дійшла висновку, що ОСОБА_2 страждає на делірійний (шизофреноподібний) розлад органічного ґенезу, внаслідок чого становить небезпеку для себе та оточуючих: виявляє гостру галюцінаторно-маячну симптоматику, поводиться невпорядковано, проявляє агресію до оточуючих, вдома кидається в бійку з матір'ю, конфліктує з сусідами, поливає двері їх квартир водою, категорично відмовляється від прийому ліків. Внаслідок захворювання дана особа має потребу в примусовому лікуванні в умовах психіатричного стаціонару, згоду на яке хвора дати не може.
У судовому засіданні представник заявника лікар-психіатр Логвиненко Л.О. пояснила про обставини, викладені у заяві комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» та зазначив, що ОСОБА_2 хворіє на психічне захворювання з 2006 року, неодноразово проходила лікування Вперше на примусове лікування до лікарні потрапила у січні 2010 року. Три місяці була на лікуванні, після чого стан покращився і була виписана . Місяць тому погіршився стан, відмовлялася від прийому ліків, конфліктує з сусідами, кидається в бійку до матері, наявні маячні ідеї. На сьогодні ОСОБА_2 представляє небезпеку для себе і оточуючих та потребує лікуванні в умовах психіатричного стаціонару, згоду на яке не надає.
Зацікавлена особа - син ОСОБА_1 пояснив, що його мати ОСОБА_2 з ранку до вечора говорить якусь маячню, постійно всіх критикує, агресивно відноситься да бабусі, штовхає її, конфліктує із сусідами. Тому зацікавлена особа підтримала заяву лікарні та просила її задовольнити.
Прокурор підтримав заяву лікарні та вважав її такою, що підлягає задоволенню.
Особа, щодо якої вирішується питання про примусову госпіталізацію до психіатричного стаціонару, ОСОБА_2 у судовому засіданні погодилася, що буде лікуватися, проте зазначила, що готова пройти лікування амбулаторно, на стаціонарне лікування не погодилася.
Представник особи, щодо якої вирішується питання про примусову госпіталізацію до психіатричного стаціонару, адвокат Какосян Т.М. підтримала позицію ОСОБА_2 .
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, вважає заяву комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до супровідного листка №1649/204 КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та талону до нього 28.07.2021 о 22 годині 37 хвилин ОСОБА_2 була доставлена з квартири у ЛПЗ КНП ХОР ОКПЛ №3 з попереднім діагнозом шизофренія параноїдна безперервний тип перебігу (а.с.8).
Із заяви ОСОБА_1 , сина особи щодо якої розглядається питання, вбачається, що він просив пролікувати його матір ОСОБА_2 у зв'язку з погіршенням стану здоров'я: проявляє агресію до нього та похилої бабусі, штовхає, кидається в бійку з бабусею, відмовляється від прийому лікарських препаратів та від нагляду в диспансері, конфліктує з сусідами (а.с.10).
З виписного епікризу хворої ОСОБА_2 , яка проходила лікування в 7-му відділенні ХОКПЛ №3 з 26.01.2010 до 30.04.2010 має діагноз гострий поліморфний психічний розлад з симптомами шизофренії, призначені ліки (а.с.11-12).
Із запису лікаря приймального відділення від 28.07.2021 вбачається, що ОСОБА_2 скарг не висловлює. Хворіє на психічне захворювання з 2019 року, поступає вдруге до психічного стаціонару із загостренням галюцинаторно-маячної симптоматики. Дана госпіталізація у зв'язку із погіршенням стану: перестала спати, чує «голоси», почала закриватися у кімнаті, розмовляє сама з собою, агресивна до сина, побила матір. Діагноз при госпіталізації: F06.2 делірійний (шизофреноподібний) розлад органічного ґенезу (а.с.9).
Відповідно до акту психіатричного огляду від 29 липня 2021 року ОСОБА_2 встановлений діагноз - делірійний (шизофреноподібний) розлад органічного ґенезу, внаслідок чого становить небезпеку для себе і оточуючих (виявляє гостру галюцінаторно-маячну симптоматику, поводиться невпорядковано, проявляє агресію до оточуючих, вдома кидається в бійку з матір'ю, конфліктує з сусідами, поливає двері їх квартир водою, категорично відмовляється від прийому ліків), якщо їй не буде надана психіатрична допомога, тому потребує примусової госпіталізації в психіатричний стаціонар згідно із ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Відповідно до ст.3 Конституції України людина її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Підпунктом «е» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожному гарантується право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім законного затримання осіб, серед іншого, для законного затримання психічнохворих, відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно з практикою ЄСПЛ щодо застосування підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції особа не може бути позбавлена свободи як «психічно хвора», якщо не дотримано трьох мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад повинен бути такого виду або ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості відповідного захворювання.
Недотримання вимог норм матеріального чи процесуального права при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку призводить до порушення підпункту «е» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (п. 79, 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07).
У параграфі 39 рішення у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» від 24 жовтня 1979 року Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що за виключенням випадків крайньої необхідності, людина не повинна позбавлятися свободи до тих пір, доки не буде переконливо доведено, що вона дійсно є душевнохворою. Сама сутність того, в чому потрібно переконати компетентні державні органи - наявність психічного розладу, - вимагає об'єктивної медичної експертизи.
З огляду на вимоги процесуального закону та відповідно до ст. 14 - 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» рішення про надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку приймається виключно судом.
Статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» закріплено презумпцію психічного здоров'я, відповідно до якої кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Презумпція психічного здоров'я є неспростовною, тобто вважається юридичним фактом, допоки не буде спростованою на підставах та в порядку, передбачених Законами України. До настання такого спростування вказана презумпція діє, оскільки вона передбачена Законом, і не потребує встановлення судом.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:
вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або
неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Згідно вимог ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів закладу з надання психіатричної допомоги для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в закладі з надання психіатричної допомоги, ця особа підлягає негайній виписці.
У випадках, коли госпіталізація особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку визнається доцільною, представник закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, протягом 24 годин з часу госпіталізації направляє до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про психіатричну допомогу» тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.
Згідно ч.2 - 5 ст.27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.
При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом.
Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону.
Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.
У заяві про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку зазначено, що у ОСОБА_2 наявний тяжкий психічний розлад, який обумовлює його небезпеку для себе і оточуючих та суттєву шкоду її здоров'ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога, її обстеження і лікування можливе тільки в умовах психіатричного стаціонару.
Оскільки хвора становить небезпеку для себе, згоду на лікування не дала, їй рекомендовано примусову госпіталізацію в психіатричний стаціонар згідно із ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Отже, зважаючи на досліджені судом обставини справи, а саме те, що компетентною комісією лікарів-психіатрів у ОСОБА_2 виявлено важкий психічний розлад у формі делірійного (шизофреноподібного) розладу органічного ґенезу, а також встановлення фактів про те, що хвора становить небезпеку для себе і оточуючих та суттєву шкоду її здоров'ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога, пояснень інших учасників, суд доходить остаточного висновку, що наявні обов'язкові з огляду на ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» підстави для ухвалення рішення про надання особі психіатричної допомоги без її усвідомленої згоди, така госпіталізація є доцільною та відповідає її інтересам, тому заяву представника комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», слід задовольнити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 263, 265, 273, 293, 294, 341, 342, 430 ЦПК України, Законом України «Про психіатричну допомогу», суд -
Заяву представника комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» - заступника генерального директора Черкасової Алесі Олександрівни про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 до психіатричного стаціонару без його згоди - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусову госпіталізацію в умовах психіатричного стаціонару.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Заявник - комунальне некомерційне підприємств Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», код ЄДРПОУ № 02003675, місцезнаходження: м.Харків, вул.Академіка Павлова, 46.
Особа, у відношенні якої розглядається питання, пов'язане з наданням психіатричної допомоги у примусовому порядку - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 02 серпня 2021 року.
Суддя О.М.Тимош
Присяжні Т.В.Гордієнко
С.А.Полякова