02.08.2021
Справа № 642/4936/21
1кп/642/693/21
Іменем України
30 липня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_3 , захисників - адвоката ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021221200000707 від 05.06.2021 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження № 12021221200000707 від 05.06.2021 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 03.08.2021.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_4 заперечували проти клопотання прокурора, захисник просив суд змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_5 також підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника.
Суд, вислухавши учасників процесу, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Суд також звертає увагу, що підготовче судове засідання відбувається згідно з правилами, передбаченими для судового розгляду (частина 2 статті 314 КПК). Статтею 331 КПК передбачені повноваження суду під час судового розгляду вирішувати питання про продовження запобіжного заходу. Отже, дія статті 331 КПК поширюється й на стадію підготовчого провадження.
У зв'язку із викладеним, запобіжний захід, який уже обраний під час досудового розслідування, та за наявності до того підстав правильно продовжувати, а не обирати знову. Тобто продовження запобіжного заходу під час підготовчого судового засідання є можливим.
Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочинну діяльність.
Суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Одночасно, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
ОСОБА_6 неодружений, дітей не має, офіційно не працює, раніше не судимий, зареєстрований у Вінницькій області, останній час за місцем реєстрації не проживав, тимчасово проживав у м. Харкові, стійких соціальних зв'язків у суспільстві не має.
Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я суду не надано.
У суду відсутні об'єктивні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обгрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Враховуючи те, що з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, характер та обставини інкриміновано злочину, суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв'язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, продовживши строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до 27 вересня 2021 року.
На підставі викладеного, керуючись 314-316, 331, 334, 369, 376 КПК України, суд, -
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 27 вересня 2021 року.
Ухвала щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1