Провадження № 2/641/1205/2021 Справа № 642/6451/19
м. Харків
30 липня 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Богдан М.В.,
за участю секретаря судового засідання - Архипової А.А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача несплачену суму боргу за Договором позики у розмірі 341 667,10 грн., що складається: з 248 000,00 грн. - основного боргу, 89 510,00 грн. - як 5% за кожен місяць користування грошима та 4 157,10 грн. - 3% річних; також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 500,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 416.67 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.04.2019 року він надав грошові кошти в борг ОСОБА_4 грошові кошти в сумі еквівалентній 10 000 дол. США до курсу НБУ на день складення розписки.
Курс НБУ станом на 01.04.2019 року становить 27.20 UAH за 1 USD, отже основна сума позики складала 272 000.00 грн. Таким чином, сума позики, що підлягає поверненню на момент подання позовної заяви складає 248000,00 грн. (еквівалент 10000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 06.11.2019 року).
Відповідач отримала кошти та зобов'язалась у місячний термін укласти та нотаріально посвідчити договір іпотеки на однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням щомісячних 5% від суми іпотеки або повернути кошти з урахуванням відсотків. На час подання позову Відповідач свої зобов'язання не виконала: не уклала договір іпотеки, грошові кошти не повернула. З огляду на порушення зобов'язання з повернення позики як грошового зобов'язання позивач має право вимагати, а відповідач зобов'язана сплатити 3% річних.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 січня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 248000,00 грн., 5% за кожен місяць користування грошовими коштами в розмірі 89510,00 грн. та 3 % річних в розмірі 4157,10 грн., а також судовий сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3416,67 грн., а всього 345083 (триста сорок п'ять тисяч вісімдесят три) гривні 77 коп.
Відповідач, не погоджуючись із сумою стягнутою рішенням суду від 20.01.2020 року, звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив заочне рішення скасувати в частині стягнення 89 510,00 грн. - як 5 % за кожен місяць користування грошима. В обґрунтування своєї заяви зазначив, що сторони підписавши розписку погодили, що ОСОБА_4 отримала у рахунок майбутньої іпотеки на квартиру від ОСОБА_3 10 000,00 доларів США, додатково з урахуванням 5 % від суми іпотеки на місяць, та зобов'язалася у місячний термін нотаріально зареєструвати договір іпотеки або повернути кошти з урахуванням відсотків. Вважав, так, які договір іпотеки укладений не був, сума іпотеки не була оговорена сторонами, то 5 % від суми іпотеки не підлягають стягненню із відповідача.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлявся у встановленому законом порядку, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Предствник позивача - адвокат Стець М.Л. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про судове засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення із відповідача 89 510,00 грн. - як 5 % за кожен місяць користування грошима, просив рішення в цій частині скасувати.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено, що згідно розписки ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Комінтернівським РВ у м. Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області 14.01.2014 року отримала у рахунок майбутньої іпотеки на однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_3 суму в еквіваленті десять тисяч доларів США (за курсом НБУ), додаткова з урахуванням 5 % від суми іпотеки за місяць. Зобов'язується у місячний термін нотаріально зареєструвати договір іпотеки або повернути кошти з урахуванням відсотків. Розписка складена 01.04.2019 року.
Положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Приписами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Як вбачається з розписки відповідач ОСОБА_4 зобов'язалась у місячний термін виконати взяте на себе грошове зобов'язання починаючи з 01.04.2019 року, тобто до 01.05.2019 року.
З огляду на вищезазначені норми цивільного законодавства за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як факт його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Тобто, розписка - це документ, що засвідчує в письмовій формі факт одержання особою у власність, користування чи розпорядження грошей від іншої особи. Крім того, розписка має також містити дату отримання коштів.
Для того, щоб договір позики набрав чинності, необхідне підтвердження одержання позичальником позики.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11.11.2015 у справі № 6-1967цс 15. В цій постанові зазначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми та дату отримання коштів.
Розписка, як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 02.07.2014 у справі № 6-79цс14, договір позики є укладеним з моменту передання грошей; складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг. Факт передання коштів повинен бути підтверджений розпискою.
З оглянутої судом наданої позивачем розписки від 01.04.2019 вбачається, що сторони в належній формі уклали договір позики, за яким відповідач взяв на себе зобов'язання повернути позичені кошти у сумі еквівалентній десять тисяч доларів США в строк до 01.05.2019 року.
Таким чином стягненню підлягає сума боргу в розмірі еквівалентній 10 000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.11.2019 року складає 248 000,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 10 000,00 доларів США, додатково з урахуванням 5 % від суми іпотеки на місяць, зобов'язуючись в місячний термін нотаріально зареєструвати договір іпотеки на однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , або повернути кошти з урахуванням відсотків.
Так, згідно положень Закону України «Про іпотеку», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей об'єкт. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Згідно п. 7 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.
Враховуючи, що між сторонами договір іпотеки, оформлений відповідно до вимог закону, укладений не був, сума іпотеки не встановлена, а сторони фактично уклали договір позики, тому 5 % від суми іпотеки стягненню із відповідача не підлягають.
Крім того, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3 відсотків річних: починаючи з дня невиконання зобов'язання 01.05.2019 р. до 06.11.2019 року з сумою у розмірі 266 200.00 грн. еквівалентної 10000,00 дол. США до курсу НБУ станом на 01.05.2019 року: (Сума боргу ? Процентна ставка0 / 365 днів ? Кількість днів), тобто ((266200?3%)/365)?190) = 4157.10 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення суми боргу та 3 % річних від простроченої суми.
Стосовно стягнення судових витрат суд приходить до наступного.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача, тому вимоги стосовно стягнення сплаченого судовго збору, які підтверджується квитанціями про його оплату, підлягають задоволенню.
Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та доведеним.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Оскільки до суду не надано договір про надання правничої допомоги, акту приймання-передачі послуг, а також не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо), суд не вбачає підстав для стягнення вказаних витрат, а тому відмовляє в задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 273, 280, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, 526,530,625,1046,1047,1049 ЦК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 248 000,00 грн. та 3 % річних в розмірі 4 157,10 грн., а всього 252 157 (двісті п'ятдесят дві тисячі сто п'ятдесят сім) гривень 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 521,50 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце мешкання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце мешкання: АДРЕСА_1 .
Суддя: М. В. Богдан