Справа № 953/15554/20
н/п 2/953/678/21
14 липня 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Божко В.В.,
за участю секретаря судових засідань Чубенко А.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Ващенко Т.Д. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (м. Харків, вул. Мефодіївська, 11), Комунального підприємства «Жилкомсервис» (м. Харків, вул. Конторська, 35) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-
Позивач ОСОБА_1 25.09.2020 року звернулася до суду із позовом до КП «Харківські теплові мережі», КП «Жилкомсервіс», в обґрунтування якого посилається на те, що він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 13.05.1993 р.. 12.08.2020 року квартиру було затоплено через прорив трубопроводу центрального опалення на горищі вказаного будинку. Факт залиття зафіксовано актом б/н комісії дільниці № 64 КП «Жилкомсервіс» від 21.08.2020 року, згідно якого залиття трапилось в горищному приміщенні на ділянці трубопроводу (Ф 76) системи ЦО.
12.08.2020 р. повернувшись до квартири, позивач побачив, що зі стелі ллється рідина брудного коліру, яка заполонила житлову та ванну кімнати. Оскількі він проживає на останньому поверсі, піднявшись на горіще, побачив, що в трубі центрального опалення опір від того, що трубу проїла ржа та з цього отвору лилась якась рідина брудно-білого коліра. Він зателефонував в аварійну службу, де була прийнята його заявка № 37 від 12.08.2020 р. Після того, як робітники КП «Харківські теплові мережи» злили рідину з системи опалення, то теча з труби центрального опалення припинилася. В результаті аварії у нього в квартирі замкнула електрична проводка, були пошкоджені меблі, стіни та стеля в житловій та ванній кімнатах. Після отримання акту обстеження про залиття квартири від 21.08.2020 р., він звернувся до фахівця-оцінювача, який зробив огляд квартири та надав звіт з визначення вартості матеріального збитку, пошкоджених внаслідок залиття водою станом на 15.09.2020 р. Ним сплачена вартість за виконання робіт в розмірі 4000 грн. Згідно до зазначеного акту, матеріальний (майновий збиток) пошкодженого в результаті залиття майна його квартири, становить 55253 грн.
Внаслідок залиття квартири позивачу було завдано матеріальну та моральну шкоду. Позивач зазначив, що балансоутримувачем будинку, де знаходиться його квартира є КП «Жилкомсервіс» на підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 р. №1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова», отже, даним рішенням визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «ХТМ» - як виконавця послуг з їх утримання. 13.02.2012 р. між КП «Жилкомсервіс» та КП «ХТМ» було укладено договір №15/1, відповідно до умов якого КП «Жилкомсервіс» доручило, а КП «ХТМ» зобов'язалось виконувати на свій ризик роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням внутрішньо будинкових систем теплопостачання, гарячого водопостачання та бойлерів житлових будинків, які належать до комунальної власності м. Харкова, а КП «Жилкомсервіс» зобов'язалось прийняти ці роботи та оплатити їх вартість. Крім того, 01.03.2007 року між КП «Жилкомсервіс» та КП «ХТМ» було укладено договір на надання послуг аварійно-диспечерського обслуговування, за умови якого КП «ХТМ» прийняло на себе обов'язок з надання послуг, пов'язаних з локалізаціє аварійних ушкоджень систем водопостачання, централізованого опалення та водовідведення житлових будинків комунальної власності м. Харкова. Таким чином, діяльність з утримання, обслуговування і використання мереж опалення у будинках комунальної власності на території м. Харкова здійснюється КП «Жилкомсервіс» та КП «ХТМ», які зобов'язані підтримувати мережу з централізованого опалення у належному та безпечному стані. Відповідачі не виконали свої обов'язки з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, усунення аварійних ушкоджень.
Крім того, позивач посилається на те, що внаслідок залиття квартири йому було завдано тяжкої моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях. Тому, у зв'язку з викладеним, позивач був змушений звернутися позовом до суду, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь 59253 грн. - в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири (з урахування 4000 грн. вартості дослідження); 59253,00 грн. - в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди; 1681 грн. - в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору.
Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача КП «Харківські теплові мережі» в судовому засіданні позов не визнала, в його задоволені просила відмовити. У відзиві на позовну заяву посилалась на те, що залиття житлових приміщень, що належать позивачу на праві приватної власності відбулось внаслідок прориву на трубопроводі внутрішньобудинкової системи центрального опалення на горищі житлового будинку АДРЕСА_3 . Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 р. № 1186 КП «ХТМ» визначений виконавцем послуг з утримання будинків і, споруд та прибудинкових територій у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова в обсязі укладеного з КП «Жилкомсервіс» договору, в якому КП «Жилкомсервіс» - власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд. КП «Харківські теплові мережі» на підставі укладеного з КП «Жилкомсервіс» договору №15/1 від 13.02.2012 р. здійснює технічне обслуговування внутрішньобудитнкових систем опалення та гарячого водопостачання та роботи з локалізації аварій в цих системах. Тому, 06.05.2020 р. у будинку № 20 а майдані Конституції були виконані роботи з технічного обслуговування та підготовки до опалювального сезону. А порив трубопроводу центрального опалення відбувся 12.08.2020. Представник КП «Харківські теплові мережі» зазначив окрему думку у акті про залиття вказавши, що під час промивання та гідравлічного випробування внутрішньобудинкової системи під тиском (тобто проведення регламентних робіт) дефектів виявлено не було.
Також, представник відповідача зазначила, що обов'язок по проведенню поточного та капітального ремонту внутршньобудинкових мереж покладений на балансоутримувача житлового будинку.
Відзив на позовну заяву по справі долучено до матеріалів справи (а.с. 57-64).
Представник відповідача КП «Жилкомсервіс» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. До матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву (а.с. 228-244), згідно до якого представник КП «Жилкомсервіс» проти позову заперечував, в частині позовних вимог до КП «Жилкомсервіс» просив відмовити. Посилався на те, що КП «Жилкомсервіс» є не належним відповідачем по даній справі, оскільки винним у протиправній діяльності, яка спричинила залиття квартири позивача є КП «Харківські теплові мережі». КП «Жилкомсервіс» не має необхідних ліцензій та сертифікатів необхідних для здійснення діяльності повязаної з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, а також проектуванням, ремонтом та експлуатацією обєктів трубопровідного транспорту. Необхідні ліцензій та сертифікати має тільки КП «Харківські теплові мережі». Відповідно до рішення Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 «Харківські теплові мережі» визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. З метою виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо забезпечення належної експлуатації майна, що перебуває на балансі КП «Жилкомсервіс» підприємство уклало з КП «Харківські теплові мережі» договір №15/1 від 13.02.2012 року на технічне обслуговування систем теплопостачання, гарячого водопостачання та бойлерів житлових будинків. Відповідно до п. 1.1. договору КП «Жилкомсервіс» доручає, а КП «Харківські теплові мережі» приймає на себе обов'язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них, прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньо будинкових системах, а КП «Жилкомсервіс» зобов'язується прийняти та оплатити КП «Харківські теплові мережі» надані послуги. Таким чином, КП «Харківські теплові мережі», яке має у своєму штаті відповідно підготовлений та атестований персонал, зобов'язано було проводити планові та позапланові огляди, профілактичні обстеження. КП «Харківські теплові мережі» не надавало КП «Жилкомсервіс» опис несправностей систем опалення або гарячого водопостачання. Відповідно до статутних завдань, Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про трубопровідний транспорт», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил надання послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення», рішення Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 КП «Харківські теплові мережі» є теплотранспортною, теплопостачальною, експлуатаційною організацією теплових мереж, об'єктом трубопровідного транспорту, виконавцем послуг і несе відповідальність перед споживачами за заподіяні збитки їхньому майну.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника КП «ХТМ», дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, приходить до наступного.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Пунктами 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Судом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_4 є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду від 13.05.1993 року (а.с.7).
Факт залиття квартири позивача встановлено актом б/н від 21.08.2020 р., затвердженого начальником дільниці № 64 КП «Жилкомсервіс», про обстеження житлового будинку АДРЕСА_3 у складі комісії: інженера дільниці № 64 В'юник С.В., начальника Т/Р 1 КП «ХТМ» Київської філії Ундарова О.О. Як зазначено в акті, комісією встановлено, що житловий будинок побудований у 1956 р., цегляний, 6-ти поверховий, 4-х під'їздний. Дах шатровий, металевий. Будинок обладнано центральним системами опалення, водопостачання, каналізацією, електро- та газозабезпечення, ліфтом. Квартира АДРЕСА_2 розташована в 1 під'їзді на останньому 6-му поверсі, 4-кімнатна, ізольована, загальна площа- 108,5 кв. м, житлова 65.6 кв. м, власник квартири ОСОБА_1 . З виходом на місце 21.08.2020 р. при обстеженні кв. АДРЕСА_2 було встановлено сліди залиття в ванній кімнаті на стелі в місці розташування світильників. На прохання власника ввімкнути світло заявник відмовився посилаючись на непрацюючу електропроводку. В одній із житлових кімнат на стелі зі сторони вікна було встановлено сліди залиття приблизною площею 5 кв. м. Зі слів заявника внаслідок залиття, що трапилось 12.08.2020 р., також було пошкоджено оббивку крісел, розташованих в даній житловій кімнаті. Дане залиття трапилось 12.08.2020 р. в горищному приміщенні на ділянці трубопровода (Ф76) системи ЦО (а.с. 8). На зазначеному акті мається запис, виконана Начальником КП «ХТМ» Київської філії ОСОБА_3 наступного змісту: залиття виникло після проведення регламентних робіт до ОЗП 2020- 21 р.р. При виконання робіт з промивання та гідравлічних випробувань дефектів виявлено не було.
Даний акт від 21.08.2020 року сторонами не оскаржено, будь-яких доказів на спростування даних, викладених в ньому або заявлених клопотань з приводу спростування даних або підтвердження, суду під час розгляду справи не надано.
Вартість відновлюючого ремонту внаслідок залиття визначена відповідно до висновку фахівця-оцінювача ФОП ОСОБА_4 від 15.09.2020 р., проведеного за заявою позивача ОСОБА_1 , та складає 55253, 00 грн., вартість про надання послуг з оцінки матеріального збитку від наслідків залиття квартири складає 4000 грн. (а.с. 9-43).
Відповідно до частин другої, четвертої, шостої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2016 року № 1186 № «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «ХТМ» - як виконавця послуг з їх утримання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передане на його баланс.
Підпунктом 8 частини другої статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов'язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Положеннями частин першої-третьої статті 23ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно із роз'ясненнями, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, та врахувавши обставини, за яких сталося залиття квартири, а також умови укладеного між відповідачами договору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на КП «ХТМ» обов'язку з відшкодування заподіяної позивачу майнової та моральної шкоди.
Зазначений висновок узгоджується із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 640/20533/16-ц (провадження № 61-27366св18) та від 28 травня 2020 року у справі № 640/419/17 (провадження № 61-32844св18) щодо застосування вказаних норм права.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вимогами ст.ст. 901-902 ЦК УКраїни передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Оскільки вищевказаним рішенням органу місцевого самоврядування та умовами укладеного між КП «Жилкомсервіс», як управителем будинків, з КП «Харківські теплові мережі», як виконавцем послуг з утримання будинків, обов'язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж та вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій покладено на КП «Харківські теплові мережі», не вбачаються підстави для виникнення солідарного обов'язку КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі» з відшкодування завданої позивачеві шкоди.
Представником КП «Харківські теплові мережі» в судовому засіданні під час розгляду справи не надано доказів виконання укладеного з КП «Жилкомсервіс» договору в частині надання останньому, відповідно до п.п. 3.2., 3.5. Договору, п. 38 Додатку 1 Договору, опису несправностей систем опалення або гарячого водопостачання за адресою: м. Харків, вул. Майдан Конституції, 20. Посилання представника КП «Харківські теплові мережі» на те, що відповідальною особою за заподіяну позивачу шкоду є КП «Жилкомсервіс» не знайшло підтвердження в ході судового розгляду.
Таким чином, заподіяна позивачу майнова та моральна шкода внаслідок залиття підлягає стягненню з відповідача КП «Харківські теплові мережі», а в задовленні позовних вимог до КП «Жилкомсервіс» суд відмовляє за недоведеністю.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім*ї чи близьких родичів.
При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої позивачеві, суд виходить із вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, характеру правопорушення та вимог розумності і справедливості, та вважає за необхідне стягнути з КП «Харківські теплові мережі» на користь позивача у відшкодування спричиненої моральної шкоди суму в розмірі 5000 грн.
Доводи КП «ХТМ» про те, що залиття квартири позивача відбулося внаслідок експлуатації трубопроводу понад встановлений строк експлуатації, у зв'язку з чим через внутрішню корозію відбувся прорив трубопроводу та спростовуються матеріалами справи.
Клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з метою доведення зазначених обставин КП «ХТМ» не заявило, а отже не скористалося наданою процесуальним законом можливістю доведення перед судом відсутності своєї вини у заподіянні шкоди позивачу.
Акт від 06.05.2020 щодо готовності до опального періоду 2020-2021 року, на який посилається відповідач в обґрунтування заперечень щодо відсутності підстав для стягнення шкоди, не є беззаперечним доказом відсутності вини КП «ХТМ» у залитті кватири, оскільки його складено 6 травня 2020 року, а залиття мало місце 12 вересня 2020 року, тобто, з певним проміжком часу. Також, суд враховує, що відповідно до п. 38 додатку № 1 до Договору 15/1 «Перелік послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання» до закінчення опалювального сезону складати опис несправностей системи опалення або гарячого водопостачання, що підлягають усуненню в неопалювальний сезон. Доказів, що КП «ХТМ» надавало КП «Жилкомсервіс» опис несправностей системи опалення або гарячого водопостачання, які необхідно усунути у зв'язку зі значним часом експлуатації трубопроводу пропозиції щодо необхідності заміни труб, тощо матеріали справи не містять.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі ст. 141 ЦПК УКраїни, на користь позивача підлягє стягненню з відповідача КП «ХТМ» витрати по оплаті судового збору у розмірі 1681,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 79-81, 141, 258-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальних збитків в розмірі 59253 (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят три) грн., у відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн., понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.
В задоволені інших позовних вимог відмовити.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , м. Харків, майдан Конституції, 7.
Відповідач: КП «Харківські теплові мережі», м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.
Відповідач: КП «Жилкомсервис», м. Харків, вул. Конторська, 35.
Повний текст рішення виготовлено 26.07.2021.
Суддя В.В. Божко