Справа № 953/13975/21
н/п 1-кс/953/7186/21
"28" липня 2021 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м.Харкові клопотання слідчої відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000817 від 02 червня 2021 року, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залиман Балаклійського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, -
21 липня 2021 року слідча відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 звернулася до слідчої судді з клопотанням по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000817 від 02.06.2021, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідча вказує, що слідчим управлінням ГУ Національної поліції України в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 02.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000000817 за ч.3 ст.286-1, ч.3 ст.135 КК України.
Слідча зазначає, що 02.06.2021 приблизно о 15-10 годині, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем «ВАЗ-2107», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , на якому рухався по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» зі сторони м. Балаклія в напрямку м. Ізюм.
Слідча вказує, що під час руху по вказаній автодорозі, в районі 608 км + 600 м, на території Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_5 , діючи необережно, проявив неуважність, грубо порушив вимоги п.п.2.9 а), 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з п.п. 2.9 - водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, та скоїв зіткнення з автомобілем «RENAULT DUSTER», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який в цей час зупинився на проїжджій частині попереду нього, даючи змогу автомобілю «MAN», р.н. НОМЕР_3 , з причепом «ТАD», р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_10 , який рухався попереду нього, виконати маневр повороту ліворуч.
Крім того, слідча зазначає, що внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-2107», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці ДТП. Причиною смерті ОСОБА_11 став перелом шийного відділу хребта.
Таким чином, орган досудового розслідування підозрює, що порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 , які знаходяться у причинному зв'язку з подією та її наслідками, виразилося в тому, що він керуючи транспортним засобом, діючи необережно, не врахував дорожню обстановку, та при виникненні небезпеки у вигляді автомобілю «RENAULT DUSTER», р.н. НОМЕР_2 , який в цей час зупинився на проїжджій частині, яких він міг об'єктивно виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та скоїв зіткнення з вказаним автомобілем, що спричинило тяжкі наслідки.
У зв'язку з чим, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 .
Слідча зазначила, що 04.06.2021 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 59 днів - до 01 серпня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Орган досудового розслідування вважає, що підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долученні до клопотання.
Крім того, слідча вказала, що 16.06.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12021220000000880 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135 КК України за фактом завідомого залишення водієм ОСОБА_5 без допомоги потерпілого, який перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок дорожньо-транспортної події.
16.06.2021 постановою прокурора зазначені кримінальні провадження об'єднані в одне провадження під №12021220000000817.
Також, слідча зазначає, що 19.07.2021 строки досудового розслідування по кримінальному провадженню №12021220000000817 від 02.06.2021 продовжено першим заступником керівника Харківської обласної прокуратури до трьох місяців, а саме до 03.09.2021 внаслідок складності провадження, обумовленої проведенням значного обсягу слідчих (розшукових) дій, а також необхідності завершення призначених судових експертиз: судово-медичної експертизи щодо встановлення причин смерті ОСОБА_11 транспортно-трасологічної, авто технічної експертизи технічного стану автомобіля «ВАЗ-2107», р.н. НОМЕР_1 та авто технічної експертизи по механізму ДТП.
Слідча вказує, що для закінчення досудового розслідування необхідно з урахуванням висновків призначених експертиз вирішити питання щодо остаточної кваліфікації дій підозрюваного, виконати інші слідчі дії та розшукові дії, необхідність яких може виникнути в ході досудового розслідування; повідомити підозрюваного та його захисника про завершення досудового розслідування та надання сторонам кримінального провадження доступу до матеріалів досудового розслідування; виконати вимоги ст.290 КПК України, а саме: ознайомити підозрюваного та його захисника, з матеріалами кримінального провадження в порядку відкриття матеріалів іншій стороні; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Слідчий вважає, що проведення зазначених процесуальних дій, зокрема, проведення експертниз, потребує значного часу, а результати цих процесуальних дій матимуть доказове значення для судового розгляду. Проведення перелічених процесуальних дій дозволить отримати додаткові докази для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні. Вказані факти об'єктивно свідчать про неможливість проведення повного комплексу дій, необхідних для встановлення істини у кримінальному провадженні у двомісячний строк досудового розслідування.
Крім того, слідча в обгрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, є достатні підстави вважати, що при застосуванні більш м'якого заходу, ніж тримання під вартою, в подальшому він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки кримінальне провадження не завершено, що свідчить про продовження існуввання ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Сторона обвинувачення в судовому засіданні підтримала клопотання з підстав, зазначених у його змісті, просила його задовольнити.
Сторона захисту в судовому засіданні не заперечувала обгрунтованість повідомленої підозри у вчинені інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, прохала застосувати відносно півдозрюваного більш м'який запобіжний захід, у зв'язку з недоведеністю стороною обвинувачення ісчнування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, захисник прохав слідчого суддю врахувати дані, що характеризують особу підозрюваного, а саме те, що він має постійне місце проживання, працює та отримує дохід, до кримінальної відповідальності не притягувався, родичі підозрюваного в добровільному порядку відшкодовують потерпілому матеріальну шкоду.
Слідча суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та докази, прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з Витягу з ЄРДР, в провадженні Головного управління Національної поліції України в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000817 від 02 червня 2021 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.3 ст.135 КК України.
03 червня 2021 року о 16 годині 15 хвилин ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
03 червня 2021 року о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
04 червня 2021 року о 10 годині 45 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.06.2021 застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 59 днів - до 01.08.2021 включно, без визначення розміру застави.
19.07.2021 постановою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_12 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021220000000817 від 02 червня 2021 року продовжено до 3-х місяців, тобто до 03 вересня 2021 року.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п.1 ч.3 ст. 199 КПК України);
- наявність підств, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (п.2 ч.3 ст.199 КПК України).
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч.4 ст. 199 КПК України). Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч.5 ст.199 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
За результатами розгляду даного клопотання слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: даними, які містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.06.2021; показаннями свідка ОСОБА_13 , які містяться в протоколі допиту від 02.06.2021; показаннями свідка ОСОБА_9 , які містяться в протоколі допиту від 02.06.2021; показаннями свідка ОСОБА_14 , які містяться в протоколі допиту від 02.06.2021; показаннями свідка ОСОБА_15 , які містяться в протоколі допиту від 03.06.2021; показаннями свідка ОСОБА_16 , які містяться в протоколі допиту від 02.06.2021; показаннями свідка ОСОБА_17 , які містяться в протоколі допиту від 03.06.2021; показаннями потерпілої ОСОБА_18 , які містяться в протоколі допиту від 03.06.2021; даними, які містяться в лікарському свідоцтві про смерть ОСОБА_11 № 169 від 04.06.2021; даними, які містяться в протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.06.2021; показаннями підозрюваного ОСОБА_5 , які містяться в протоколі допиту від 03.06.2021; показаннями підозрюваного ОСОБА_5 , які містяться в протоколі допиту від 04.06.2021; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 04.06.2021.
Повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідча суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Крім того, питання наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 перевірялось слідчим суддею під час застосування відносо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 04.06.2021.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Поряд з цим у клопотанні слідчої про продовження строку тримання під вартою наведено підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04.06.2021 тобто до 01.08.2021, зокрема: необхідність завершення призначених судових експертиз: судово-медичної експертизи щодо встановлення причин смерті ОСОБА_11 транспортно-трасологічної, авто технічної експертизи технічного стану автомобіля «ВАЗ-2107», р.н. НОМЕР_1 та авто технічної експертизи по механізму ДТП; необхідність з урахуванням висновків призначених експертиз вирішити питання щодо остаточної кваліфікації дій підозрюваного; виконати інші слідчі дії та розшукові дії, необхідність яких може виникнути в ході досудового розслідування; повідомити підозрюваного та його захисника про завершення досудового розслідування та надання сторонам кримінального провадження доступу до матеріалів досудового розслідування; виконати вимоги ст.290 КПК України, а саме: ознайомити підозрюваного та його захисника, з матеріалами кримінального провадження в порядку відкриття матеріалів іншій стороні; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
За твердженням сторони обвинувачення провести вказані слідчі (розшукові) дії у передбачений законом строк не представилось можливим, у зв'язку з проведенням значної кількості слідчих (розшукових) дій для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
У зв'язку з чим, 19.07.2021 першим заступником керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_12 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021220000000817 від 02 червня 2021 року, продовжено до трьох місяців, тобто до 03 вересня 2021 року.
Щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваним переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів може вдатися до відповідних дій.
Крім того, наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності такого документу можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності нього. Вказане дає підстави слідчому судді вважати про те, що в ході подальшого досудового розслідування або судового розгляду справи, розуміючи невідворотність покарання за вчинені злочини, підозрюваний може дійти висновку про доцільність переховування від органів досудового розслідування чи суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілої та свідків та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або інших зацікавлених осіб, як на потерпілу та свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб, з метою не надання ними свідчень, зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Крім того, слідча суддя враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та був вчинені у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілого, а також дані щодо особи підозрюваного, який раніше не судимий, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, та виявляє підвищену соціальну небезпеку. Доказів щодо відшкодування підозрюваним або його родичами потірпілій матеріальної шкоди в добровільному порядку, слідчій судді не надано.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість щодо застосування більш м'якого запобіжного заходу обраного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова 04.06.2021.
Однак, оцінюючи сукупність обставин: вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваному,зокрема, вчинення у станні алкогольного опяніння, їх наслідків вчинення- загибель людини, даних про особу підозрюваного, наявності суспільного інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, так і потерпілого, враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя приходить до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому вважає доведеним стороною обвинувачення обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
За змістом ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
За таких обставин клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , при продовженні строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання слідчої відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП Національної поліції в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000817 від 02.06.2021 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, у кримінальному провадженні за №12021220000000817 від 02.06.2021 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 36 (тридцять шість) днів, тобто до 01 вересня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Зобов'язати слідчу відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому.
Встановити строк дії ухвали до 01 вересня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 30 липня 2021 року.
Слідча суддя ОСОБА_1