Справа № 639/4371/21
Провадження № 2/639/1890/21
02 серпня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Безбородько І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 639/4371/21 за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У червні 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив суд розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачем.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 23 червня 2015 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис.
Від шлюбу подружжя має малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що спільне життя у сторін не склалося, у зв'язку з тим, що сторони мають різні погляди на життя. Подружні стосунки припинені, спільне господарство не ведуть, шлюб існує формально.
Викладені обставини вимусили позивача звернутися до суду з даним позовом.
Сторони надали суду заяви, відповідно до яких просили суд шлюб, укладений між ними, розірвати, відповідач позов визнав.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що сторони уклали шлюб, який був зареєстрований 23 червня 2015 року Виконавчим комітетом Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області, актовий запис № 10. ( а.с. 4)
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім*ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23 червня 2015 року, від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя сторін не склалося, сторони не підтримують сімейно шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, не живуть однією сім'єю.
Суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача по справі.
За ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 200, 247, 259, 265 ЦПК України, ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 23 червня 2015 року Виконавчим комітетом Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області, актовий запис № 10.
Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище відповідача ОСОБА_2 залишити без змін « ОСОБА_2 ».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Харкова апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.08.2021 року.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя В. В. Труханович