справа №619/1552/21
провадження №2-а/619/150/21
іменем України
02 серпня 2021 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Кононихіна Н.Ю., розглянув матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора з паркування Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради Козак Сергія Олександровича, третя особа Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора з паркування Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради Козак Сергія Олександровича, третя особа Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати повідомлення №АБ048030 про притягнення до адміністративної відповідальності (сплати штрафу в сфері зупинки, стоянки) ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).
Зазначена позовна заява подана з порушенням ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При зверненні до суду позивач судовий збір не сплатив, посилаючись на те, що у відповідності вимог ст. 288 КУпАП звільнений від його сплати.
Однак, відповідно до положень ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17.
У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає, так як чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Отже, суд роз'яснює позивачу, що за подання до суду позовної заяви про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень йому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн, які необхідно сплатити та надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору.
Також частинами 1, 2, 4 ст. 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Вищевказані вимоги норм КАС України Попадченком А.Л. виконані не були, копії доданих письмових доказів не підтверджені підписом позивача із зазначенням дати такого засвідчення.
Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 25 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надавався строк для усунення недоліків позову, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Копія ухвали направлена позивачу за адресою, зазначеною як адреса проживання: АДРЕСА_1 Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, позивачем копія ухвали отримана 13 липня 2021 року, однак, недоліки позовної заяви не виправлені, у зв'язку з чим, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 161, 169 КАС України, суддя,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора з паркування Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради Козак Сергія Олександровича, третя особа Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 КАС України.
Суддя Н. Ю. Кононихіна