Справа № 346/3506/21
Провадження № 2/346/1507/21
30 липня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
27.07.2021 року позивач звернулася до Коломийського міськрайонного суду із вказаною позовною заявою, яку подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України. Так, позивач просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Т.В. від 01.04.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 5579, таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем судовий збір не сплачено, при цьому вона посилається на те, що згідно зі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до пункту 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Таким чином, виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов'язань боржника.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відтак, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норма Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється, а тому посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.
Крім того, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, як споживачів.
З системного аналізу положень цих законів вбачається, що Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.
Посилання позивача на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» потребують обґрунтованості, оскільки, вирішити спір позивач просить на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат», а не Закону України «Про захист прав споживачів».
При вирішенні питання, щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі, необхідні обґрунтовані доводи або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимогст.175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Розмір та порядок сплати судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір». Так, згідно зі ст. 4 цього Закону, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем при визначенні суб'єктного складу осіб, які беруть участь у справі, не вказано приватного нотаріуса, виконавчий напис якого оскаржується позивачем до суду, а також приватного виконавця, яким здійснюється виконання вказаного виконавчого напису.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та, керуючись ст.185 ЦПК України,-
позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишити без руху, про що повідомити позивача і надати їй строк для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині даної ухвали, шляхом подачі належно оформленої позовної заяви, а також долучення документу про сплату судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 908,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
Населений пункт: Коломийська міська отг Отримувач Колом.УК/ОТГ м. Коломия/22030101 Код отримувача (ЄДРПОУ) 37904227 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN) UA488999980313191206000009616 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Вказаний строк не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Інакше позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://kmm.if.court.gov.ua/sud0909/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Яремин М. П.