Справа № 182/4036/21
Провадження № 3/0182/1747/2021
Іменем України
29.07.2021 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Борисова Н.А. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВРПП Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія серія НОМЕР_1 , непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
В провадження судді Нікопольського міськрайонного суду надійшла справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006. у справі «Білуга проти України» та рішення від 28.10.1998. у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.
Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
Враховуючи, що в КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала самовідвід судді, однак діючі КПК України, ЦПК України та КАС України, мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому слід застосувати аналогію права.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Як вбачається з заяви правопорушника ОСОБА_1 , останній звернувся за юридичною консультацією до адвоката Коваленка М.І., який є знайомим судді.
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що самовідвід гарантує неупередженість та об'єктивність здійснення правосуддя, з метою уникнення можливих суджень учасників судового процесу про неупередженість судді Борисової Н.А., недопущення в подальшому невірного сприйняття сторонами рішення суду, суддя задовольняє заяву про самовідвід, та передає справу на повторний автоматизований розподіл.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.221,280 КУпАП, суддя, -
Самовідвід судді Борисової Н.А. по розгляду справи про адмністратвине правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - задовольнити.
Справу №182/4036/21 провадження 3/0182/1747/2021 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , передати до канцелярії Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розподілу відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Н. А. Борисова