Справа №175/1769/20
Провадження №1-кс/175/712/21
29 липня 2021 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд
Дніпропетровської області у складі:
головуючого -судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконеренції),
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020040440000670 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України,
23 липня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 на 60 днів строку тримання під вартою, який спливає 05.08.2021 року.
Клопотання, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справах «Бакланов проти Росії», «Фрізен проти Росії» та «Ізмайлов проти Росії» обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який на його думку, з урахуванням характеру і фактичних обставин інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, перешкоджає застосувати альтернативні види запобіжних заходів. Зазначає, що ОСОБА_6 раніше судимий та обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, на час вчинення інкримінованих злочинів офіційно не працював, не одружений, дітей або родичів похилого віку на утримані не має, зареєстрований у Миколаївській області.
Вирішуючи це клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 611 від 16.06.2021 року) на території України встановлений та продовжений карантин до 31.08.2021 року.
У пункті 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України встановлені особливості контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження у період дії карантину.
Так, відповідно до абзацу 5 цього пункту у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально…
Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснюється одноособово суддею ОСОБА_7 .
Встановлено, що у зв'язку із хворобою головуючого судді ОСОБА_7 , неможливо у судовому засіданні 29 липня 2021 року розглянути клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, а тому клопотання прокурора розглядається іншим суддею, якого визначено в порядку, встановленому частиною третьою статті 35КПК України.
Захисник заперечував проти клопотання зазначивши, що відсутні ризики на які посилається прокурор у своєму клопотанні, та просив змінити його підзахисному запобіжний захід на домашній арешт, який на його думку зможе забезпечити належне виконання ОСОБА_8 , не маючого наміру переховуватися від суду і впливати на потерпілого, також зазначив, що овинувачений має постійне місце проживання та відшкодував шкоду потерпілому.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Обсудивши клопотання у нарадчій кімнаті, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За приписом ч.3 цієї статті… до спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час судового провадження обвинуваченому ОСОБА_9 обрано та неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній раз строком до 05.08.2021 року.
Враховуючи, що чергове судове засідання з об'єктивних причин не може бути призначено до спливу цього строку, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, про який зазначено у ухвалі суду від 07 червня 2021 року і на який також послався прокурор у клопотанні, до цього часу не змінився, є реальним і достатнім для продовження обвинуваченому строку тримання під вартою ще на 60 днів.
Цей ризик і обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_9 тяжких злочинів, з урахуванням його особи, не дозволяють застосувати до нього альтернативні (інші) види запобіжних заходів, у тому числі домашній арешт, які, на думку суду, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку і не будуть сприяти укріпленню довіри суспільства до суду як органу судової влади в Україні.
Також при ухвалені судового рішення суд враховує практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілойков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З вказаних підстав клопотання прокурора є обґрунтованим.
З тих же підстав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на альтернативний не підлягає задоволенню, а наведені доводи на його обґрунтування, не свідчать про зменшення ризику, на який послався прокурор у клопотанні, та не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії строку тримання ОСОБА_8 під вартою.
Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком до 05.08.2021 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 26.09.2021 року.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд.
Слідчий суддя: ОСОБА_1