іменем України
Справа № 210/4061/21
Провадження № 1-кс/210/1823/21
"29" липня 2021 р. м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12021041710000390 від 27 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, а саме, останній раз: 27.11.2017 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, із застосуванням до ст. 75КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком терміном на 1 рік,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, -
29 липня 2021 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, із вказаним клопотанням звернувся слідчий СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Клопотання слідчий мотивує тим, що у провадженні СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12021041710000390, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово засудженим, зокрема 07.12.2016 Довгинцівським р.с. м. Кривого Рогу ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України із покаранням у вигляді позбавлення волі на 4 роки 2 місяці і звільнившись з місць позбавлення волі під заставу у червні 2021 року, належних висновків для себе не зробив на шлях виправлення не став та маючи не зняту і не погашену в законному порядку судимість знову повторно вчинив новий, умисний, корисливий злочин за наступних встановлених під час досудового розслідування обставинах.
Так ОСОБА_4 27 липня 2021 року, у вечірній час, діючи повторно, маючи прямий умисел спрямований на проникнення у житло з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з використанням не встановленого слідством спеціально приготовленого предмету, який ОСОБА_4 приніс із собою з метою вчинення злочину, відчинив замок на дверях квартири АДРЕСА_2 та проник у її приміщення.
Надалі ОСОБА_4 , знаходячись в квартирі, почав огляд її приміщення з метою пошуку речей для подальшого їх викрадення. Так, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 ,реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання потерпілому майнової шкоди, демонтував з місця розташування та приготував до викрадення наступне, належне потерпілій ОСОБА_7 майно, а саме: керамічний унітаз, з керамічним бачком, вартістю 500 грн.; електричний бойлер марки «Hotlex», вартістю 6000 грн.; дзеркало для ванної вартістю 500 грн.
Але ОСОБА_4 , перебуваючи в квартирі, був викритий потерпілою ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_8 , та в подальшому затриманий поліцейськими взводу №2 роти №1 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, та ким чином не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, з причин, що не залежали від волі особи, яка не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, вчинена повторно, у зв'язку з чим 28.07.2021 останнього було затримано в порядку ст.208 КПК України о 01.05 годин та 28.07.2021 було повідомлено про підозру.
Підставами для пред'явлення підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення є наявність достатніх доказів зібраних в ході досудового розслідування, а саме:
-Протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне право рушення відносно ОСОБА_7 ;
-протоколом огляду місця події за участю ОСОБА_7 ;
-показаннями потерпілої ОСОБА_7 ;
-показаннями свідка ОСОБА_8 ;
-показаннями свідка ОСОБА_9 ;
-протоколом огляду місця події, в ході якого вилучено автомобіль.
Речовими доказами у кримінальному провадженні є: автомобіль марки ВАЗ 2107, р. н. НОМЕР_1 ; сумку чоловічу з коричневого шкірозамінника, з ремінцем; паспорт громадянина України на (ID-картка) № НОМЕР_2 , на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; металеві ключі від замків у кількості 4-х шт., та два ключа для електронних замків у одній зв'язці; два флакони пробника з ароматами; крем у круглому флаконі; протокол про адміністративне правопорушення на аркуші паперу; картка банку «ПУМБ» № НОМЕР_3 ; ручку кулькову; олівець тіней AVON; гаманець на застібці; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 , на автомобіль ВАЗ 2107, р. н. НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_10 ; поліс №АО/ 2427765; мобільний телефон марки Xiaomi 4 А, Imei-1: НОМЕР_5 , Imei-2: НОМЕР_6 , у чорному пластиковому корпусі, з сім карткою: НОМЕР_7 - вказане майно знаходиться на зберіганні у ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Бойлер марки «Хотлекс», дзеркало навісне, унітаз білого кольору - залишено на зберіганні в потерпілої ОСОБА_7 .
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта вища, не одружений, не працевлаштований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1. 22.08.2014 Довгинцівським р.с. м. Кривого Рогу ч.1 ст.289, 76 КК України із покаранням у вигляді позбавлення 3 роки, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 2. 16.12.2014 Довгинцівським р.с. м. Кривого Рогу ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України із покаранням у вигляді позбавлення волі на 3 роки. На підставі ст.ст.71,72 КК України до призначеного покарання приєднано покарання за вироком Довгинцівського р.с. м. Кривого Рогу від 22.08.2014 та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця; 3. 07.12.2016 Довгинцівським р.с. м. Кривого Рогу ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України із покаранням у вигляді позбавлення волі на 4 роки без конфіскації майна. На підставі ст.74 КК України за сукупністю раніше призначених покарань, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна; 4. 27.11.2017 Дзержинським р.с. м. Кривого Рогу за ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України із покаранням у вигляді позбавлення волі на 1 рік, на підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік. Обвинувальні акти направлені на розгляд: 1. 20.02.2018 до Саксаганського р.с. м. Кривого Рогу к.п. 12017040750003024 від 20.12.2017 за ч.2 ст.289 КК України з обвинувальним актом; 2. 31.01.2018 до Саксаганського р.с. м. Кривого Рогу к.п. 12017040750002793 від 22.11.2017 за ч.3 ст.185 КК України з обвинувальним актом; 3. 12.03.2018 до Дзержинського р.с. м. Кривого Рогу к.п. №12018040710000082 від 11.01.2018 за ч.3 ст.185 КК України з обвинувальним актом, 4. 31.10.2018 до Саксаганського р.с. м. Кривого Рогу к.п. №12018040750002053 від 25.09.2018 за ч.3 ст.186 КК України з обвинувальним актом; 5. 05.10.2020 до Довгинцівського р.с. м. Кривого Рогу к.п. 12018040720001142 від 10.07.2018 за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України з обвинувальним актом; 6. 30.10.2018 до Довгинцівського р.с. м. Кривого Рогу к.п. №12018040720000733 від 27.04.2018 за ч.2 ст.289, ч.3 ст.185 КК України з обвинувальним актом. 7. 30.03.2018 до Довгинцівського р.с. м. Кривого Рогу к.п. 1201804072000304 від 15.02.2018 за ч.2 ст.289, ч.1 ст.162, ч.3 ст.185 КК України з обвинувальним актом.
Відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому, судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри останнього у вчиненні інкримінованого тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, відповідно до яких ОСОБА_4 , залишаючись на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено лише у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі та достатності зібраних органом досудового розслідування доказів вчинення ним кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. В свою чергу, втеча підозрюваного ОСОБА_4 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин Кримінального провадження та подальшому його судовому розгляді згідно розумних строків КПК.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, є те ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, дізнавшись анкетні дані потерпілого та свідків може незаконно на них впливати, що буде перешкоджати досудовому розслідуванню.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, є те, що ОСОБА_4 офіційно не працює, тобто не має засобів для існування, не одружений, що свідчить про слабкість соціальних зв'язків підозрюваного, та відсутність стримуючих факторів для вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того підозрюваний ОСОБА_4 раніше неодноразово засуджений за вчинення тяжких злочинів, та звільнившись у червні 2021 року з місць позбавлення волі під заставу, знову повторно вчинив новий, умисний, корисливий злочин, що свідчить про його схильність до вчинення нових злочинів та існує необхідність в ізоляції від суспільства.
Підозрюваному ОСОБА_4 не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, так як він знаходячись на свободі, буде мати можливість продовжувати свою злочинну діяльність.
Застава як основний запобіжний захід не може бути застосована до ОСОБА_4 у зв'язку із тим, що останній ніде не працює, не має джерела доходу та вчинив тяжке кримінальне правопорушення.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного ОСОБА_4 у зв'язку із відсутністю осіб, які заслуговують на довіру. Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного ОСОБА_4 на волі не сприятиме виконанню ним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, орган досудового розслідування приходить до висновку, що у даному випадку відсутні будь-які обставини, що могли б виступити стримуючими факторами для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не може запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу, оскільки, ОСОБА_4 неодноразово судимий, на розгляді в Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу та інших судах перебувають сім кримінальних проваджень відносно нього, немає постійного місця роботи та місця проживання, тому просив суд клопотання слідчого задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав, але заперечував проти обрання вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник-адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні, також заперечував щодо задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника (кожного окремо), дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Згідно ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, розмір застав визначається у межах - щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25. 04. 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Клопотання слідчого вмотивоване тим, що наразі наявні ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення (п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України).
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію, майновий стан; наявність судимостей.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що окрім визнання ОСОБА_4 своєї вини, його причетність до вчинення даного злочину, повністю підтверджується обґрунтованого підозрою у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявними у провадженні доказами, а саме: протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне право рушення відносно ОСОБА_7 , протоколом огляду місця події за участю ОСОБА_7 , показаннями потерпілої ОСОБА_7 , показаннями свідка ОСОБА_8 , показаннями свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події, в ході якого вилучено автомобіль.
Аналізуючи дані про особу ОСОБА_4 суд бере до уваги, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, міцних соціальних стосунків не має, не зареєстрований, підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до тяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до шести років, що збільшує ризик втечі. Раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, останній раз 27.11.2017 року вироком Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу, за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст.185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік. Таким чином, усвідомлення ОСОБА_4 що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, схилятиме його до уникнення кримінальної відповідальності по даному кримінальному провадженню та переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що свідчить про можливість зміни ним місцезнаходження з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, і тим самим ухилення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки був затриманий на місці вчинення злочину, в присутності очевидців, які в подальшому допитані в якості свідків та потерпілого.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиев проти Молдови).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховано і інші дані щодо особи ОСОБА_4 та враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому саме такий запобіжний захід є співмірним у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя приходить до висновку про те, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 є особою раніше неодноразово судимою, тому до підозрюваного слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою виключення в майбутньому існування ризиків, переховування від органів досудового розслідування та суду, запобігання можливості впливати на потерпілого та свідків по зазначеному кримінальному провадженню, а також з метою запобігання вчинення інших кримінальних правопорушень. У свою чергу, такі запобіжні заходи, як особисте зобов'язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м'якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначених ризиків, а з особистою порукою до суду ніхто не звертався.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Враховуючи обставини кримінального провадження вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу у 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 142 740 гривень, оскільки внесення застави саме в такому (максимальному) розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Виходячи з вищевикладеного та на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №12021041710000390 від 27 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою з 22 годин 00 хвилин 27 липня 2021 року до 22 години 00 хвилин 24 вересня 2021 року.
Визначити розмір застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 142 740 (сто сорок дві тисячі сімсот сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області. .
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 на строк до 24 вересня 2021 року наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;
- утримуватись від спілкування зі свідками або іншими підозрюваними по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Термін дії ухвали становить 60 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 30 липня 2021 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1