Рівненський апеляційний суд
Іменем України
29 липня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
За участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2021 року в кримінальному провадженні № 12020180130000093, -
Рівненським міським судом Рівненської області здійснюється розгляд кримінального провадження № 12020180130000093 від 07.02.2020 року стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
15 липня 2021 року ухвалою цього ж суду задоволено клопотання прокурора і продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 до 13 вересня 2021 року.
У поданій апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 , покликаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , практику Європейського суду з прав людини щодо доцільності тримання особи під вартою, доводить, що стороною обвинувачення, на його думку, не надано достатніх доказів, які б підтверджували існування ризиків, на які вказує прокурор у клопотанні. Зазначає, що в даному випадку запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, можливо і шляхом застосування щодо ОСОБА_5 , який проживає разом із своєю матір'ю, має стійкі соціальні зв'язки, більш м'якого запобіжного заходу, беручи до уваги презумпцію невинуватості та відсутність доведених підстав для його утримання під вартою.
Просить скасувати ухвалу суду і ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Розгляд апеляційної скарги проводиться у відповідності з положеннями ч. 4 ст. 422-1 КПК України, якою визначено порядок перевірки ухвал суду про обрання і продовження запобіжного заходу, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, та передбачено здійснення розгляду скарги без участі сторін провадження за відсутності відповідного клопотання.
Клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін провадження суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно наданих виділених матеріалів кримінального провадження та клопотання про продовження строку тримання під вартою, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисних особливо тяжких кримінальних правопорушень, наслідком яких є смерть двох людей, за один з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, ніде офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки із суспільством.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 судом, як того вимагає закон, перевірено наявність обґрунтованих підстав вважати, що існують ризики, на які вказує прокурор в клопотанні, зважаючи на той факт, що ОСОБА_5 , який раніше двічі засуджений за розбій, обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких кримінальних правопорушень, наслідком яких є смерть двох людей, через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання за тяжкий злочин, і є ризик недотримання ним своїх процесуальних обов'язків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 - 1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 15 липня 2021 року щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 до 13 вересня 2021 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3