Рівненський апеляційний суд
Іменем України
27 липня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Сарненської окружної (місцевої) прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2020 року у справі за клопотанням ДУ «Катеринівська ВК (№ 46)» про приведення вироку відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , засудженого вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2019 року за ч.1 ст.185, на підставі ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, -
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2020 року клопотання ДУ «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» про приведення у відповідність до закону вироку стосовно ОСОБА_6 - задоволено.
Приведено у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22 листопада 2018 року вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2019 року відносно ОСОБА_6 в частині призначеного покарання за ч.1 ст.185 КК України, визначивши покарання за цей злочин у виді 5 років обмеження волі; визначено остаточну міру покарання за вказаним вироком на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді 5 років позбавлення волі.
В поданій апеляційній скарзі прокурор покликається на незаконність ухвали суду першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Вказує, що Закон України від 22.11.2018 року за № 2617- VIII, яким внесено зміни до санкції ч.1 ст. 185 КК України шляхом виключення за вчинені дії покарання у виді позбавлення волі, поліпшив становище осіб, які вчинили ці кримінальні правопорушення до набрання Законом чинності.
Сарненським районним судом при ухваленні рішення від 27.11.2020 року призначене ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі змінено покаранням у виді 5 років обмеження волі.
Звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, тобто замість зміни судом покарання ОСОБА_6 за ч.1 ст. 185 КК України з 1 року позбавлення волі на 2 роки обмеження волі, судом визначено покарання у виді 5 років обмеження волі, що фактично становить 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
На думку прокурора, суд першої інстанції, призначивши ОСОБА_6 за ч.1 ст. 185 КК України покарання більш тяжке, ніж призначене вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 07.10.2019 року, фактично обтяжив становище засудженого та допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Просить ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 27.11.2020 року стосовно ОСОБА_6 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання ДУ «Катеринівська ВК (№ 46)», привести вирок Рівненського міського суду від 07.10.2019 року стосовно ОСОБА_6 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточну міру покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі.
У решті вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, засудженого ОСОБА_6 , який не заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно положень ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим, згідно норм матеріального права з дотриманням процесуальних вимог, передбачених цим Кодексом.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції належним чином не дотримався.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-8 від 22.11.2018 року, який вступив у дію з 01 липня 2020 року, визначено поняття кримінального проступку, кримінально-правові наслідки, пов'язані з вчиненням таких правопорушень, особливості їх досудового розслідування та судового розгляду.
Вказаним Законом України від 22.11.2018 № 2617-8 внесено зміни до санкції ч. 1 ст. 185 КК України.
Так, відповідно до санкції частини 1 статті 185 КК України, за вказаною нормою передбачено покарання у виді : штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Тобто, із санкції вказаної статті виключено покарання у виді позбавлення волі, натомість введено покарання у виді обмеження волі, яке відповідно до градації покарань, передбачених ст. 51 КК України, є менш тяжким покаранням.
За загальним правилом, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України).
Відповідно до ч. 1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, згідно ч.3 і ч.4 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність, або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2000 від 19.04.2000 року (справа № 1-3/2000 про зворотну дію кримінального закону в часі), кримінально-правова норма має зворотну дію в часі в тій її частині, в якій вона пом'якшує або скасовує відповідальність особи. Це стосується випадків, коли в диспозиції норми зменшено коло предметів посягання; виключено із складу злочину якісь альтернативні суспільно небезпечні наслідки; обмежено відповідальність особи шляхом конкретизації в бік звуження способу вчинення злочину; звужено зміст кваліфікуючих ознак, тощо.
Таким чином, Закон України від 22.11.2018 року за № 2617-VIII, яким внесено зміни до санкції ч.1 ст. 185 КК України шляхом виключення за вчинені дії покарання у виді позбавлення волі, поліпшив становище осіб, які вчинили ці кримінальні правопорушення до набрання Законом чинності.
Відтак, згідно положень ст. 5 КК України, він має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ст. 74 КК України, призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі, якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КК України.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 72 КК України, встановлені в частині першій цієї статті правила співвідношення видів покарань можуть застосовуватися і в інших випадках, передбачених Загальною частиною КК України.
Згідно ч. 1 ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_6 вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2019 року засуджений за ч.1 ст.185 на 1 рік позбавлення волі, з визначенням остаточного покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Враховуючи положення Закону України від 22.11.2018 за № 2617-VIII, яким частково пом'якшено кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 підлягав зміні, з визначенням покарання відповідно до ст. ст. 72, 74 КК України.
А саме, покарання, призначене ОСОБА_6 вироком суду першої інстанції, підлягало зарахуванню з перерахуванням за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КК України, згідно якої одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
Тобто, суд першої інстанції, приводячи вирок суду у відповідність до Закону України від 22.11.2018 за № 2617-VIII, повинен був визначити покарання ОСОБА_6 згідно положень ст. 72 КК України у виді 2 років обмеження волі.
Таким чином, суд, визнавши ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 5 років обмеження волі, допустив порушення вимог ч. 1 ст. 72 КК України, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Окрім цього, суд першої інстанції, фактично збільшивши засудженому покарання ніж призначено вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 07.10.2019 року, оскільки визначене судом покарання у виді 5 років обмеження волі становить 2 роки 6 місяців позбавлення волі, обтяжив становище засудженого, вийшовши за межі своїх повноважень щодо приведення вироку у відповідність до Закону України від 22.11.2018 за № 2617-VIII.
Відповідно до вимог ст. 409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 27 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_6 скасувати.
Клопотання ДУ «Катеринівська ВК (№ 46)» про приведення вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2019 року стосовно ОСОБА_6 за ч.1 ст.185 КК Україниу відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII задовольнити.
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2019 року стосовно ОСОБА_6 за ч.1 ст.185 КК України змінити.
Призначити ОСОБА_6 за ч.1 ст. 185 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за попереднім вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 06.05.2019 року, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У решті вирок суду стосовно ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3