Рівненський апеляційний суд
Іменем України
27 липня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
засудженого - ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 18 січня 2021 року у справі за поданням ДУ «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» та спостережної комісії при Сарненській РДА про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , засудженого вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2013 року за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років 6 місяців з конфіскацією майна (початок строку покарання 21.03.2013 року, кінець строку покарання 05.08.2022 року), ?
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 18 січня 2021 року у задоволенні подання ДУ «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» та спостережної комісії при Сарненській РДА про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_6 відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції засудженим ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу.
Звертає увагу, що позитивно характеризується за місцем відбування покарання, є працевлаштованим, заохочувався за сумлінне ставлення до праці, що на його думку вказує, що він став на шлях виправлення і заслуговує на застосування до нього положень ст. 81 КК України щодо умовно-дострокового звільнення.
Вказує, що судом не враховано, що він особисто відмовився у застосуванні до нього положень ст. 82 КК України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Просить застосувати до нього умовно-дострокове звільнення в порядку ст. 81 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги засудженого, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи за даним клопотанням вбачається, що судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, засуджений вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2013 року за ч.1 ст.309 КК України на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років 6 місяців з конфіскацією майна, відбув 3/4 частини призначеного покарання.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
За вимогами ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, тобто однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст.50 КК України.
Судом першої інстанції встановлено, що засуджений ОСОБА_6 характеризується позитивно, оскільки є працевлаштованим, заохочувався за сумлінне ставлення до праці, що доводиться наданими суду характеристикою, довідкою про виконання норм виробітку та довідкою про наявність у засудженого стягнень та заохочень, із якої судом встановлено, що засуджений мав протягом 2020 року два заохочення за зразкову поведінку та добросовісне ставлення до праці (до цього останній мав два заохочення у 2010 році та у 2018 році).
Крім цього, із наданої суду довідки про наявність стягнень та заохочень встановлено, що на засудженого протягом 2008 - 2018 років було накладено 17 дисциплінарних стягнень за порушення вимог режиму утримання, характер яких свідчить про те, що засуджений, згідно із вимогами ст.133 КВК України є злісним порушником установленого порядку відбування покарання.
Не залишено без оцінки суду і того, що за наслідками розгляду адміністративною комісією питання щодо можливості застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення - було зроблено висновок, що засуджений не довів виправлення, а тому у направленні до суду відповідного подання було відмовлено, що доводиться опитувальним листом та витягом з протоколу засідання комісії №18 від 27 вересня 2019 року. У вказаний період, згідно із наявною в матеріалах особової справи характеристикою, засуджений характеризується посередньо, як такий, що не виявляє позитивних намірів на майбутнє.
Судом прийнято до уваги і те, що ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 25 травня 2020 року засудженому було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, як такому, що не став на шлях виправлення.
За таких обставин, враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання має бути стабільним і послідовним, на думку колегії суддів, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що поведінка ОСОБА_6 не є бездоганною, а те, що засуджений не мав стягнень, працевлаштований та характеризується позитивно протягом нетривалого періоду часу не свідчить, що останній довів своє виправлення, що є необхідною умовою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, у зв'язку з чим подання є передчасним, оскільки відсутні підстави вважати, що засуджений остаточно став на шлях виправлення.
Доводи апеляційної скарги засудженого, на які покликався останній і в судовому засіданні при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, про наявність підстав, на його думку, для задоволення подання про умовно-дострокове звільнення, посилаючись на те, що він позитивно характеризується за місцем відбування покарання, є працевлаштованим, заохочувався за сумлінне ставлення до праці не заслуговують на увагу, оскільки таким даним суд першої інстанції дав повну і всебічну оцінку при розгляді подання з наведенням відповідних мотивів в оскаржуваній ухвалі, з чим погоджується і апеляційна інстанція.
Дотримання порядку і умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання, відповідно до ст. 9 КВК України є обов'язком засудженого.
З огляду на викладене та враховуючи те, щоОСОБА_6 неодноразово судимий, раніше звільнявся від відбування покарання з випробуванням, однак належних висновків для себе не зробив та знову вчиняв, зокрема, і особливо тяжкі злочини, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів та небажання стати на шлях виправлення, колегія суддів вважає, що обставини, на які покликається засуджений в обґрунтування наявності, на його думку, підстав для задоволення подання, не є у даному випадку безумовною підставою для застосування стосовно останнього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
За наведеного, на думку колегії суддів, ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, ?
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 18 січня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні подання ДУ «Катеринівська виправна колонія (№ 46)» та спостережної комісії при Сарненській РДА про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу засудженогоОСОБА_6 ? без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3