Рівненський апеляційний суд
Іменем України
27 липня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 08 липня 2021 року, якою продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, у кримінальному провадженні №12018180180001253,
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 08 липня 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів до 05 вересня 2021 року.
Мотивував своє рішення суд тим, що обставини, які були підставами для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, на даний час не зменшились та продовжують існувати, в тому числі встановлені ризики.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 просить суд вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування цих вимог апелянт зазначив, що прокурором на обґрунтування ризиків не було долучено копій матеріалів, які б підтвердили клопотання про продовження строку тримання під вартою,
Доводить, що рішення про продовження строку тримання під вартою постановлено без документального підтвердження обґрунтованості клопотання прокурора, про цьому не досліджено докази його винуватості чи невинуваті у скоєному злочині.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно вимог ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ч.1, 2 ст.331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. При цьому, як передбачено ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів цієї судової справи, у провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження №12018180180001253 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Прокурором, у відповідності до вимог КПК, і зокрема ст.199 цього Кодексу, було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою на 60 днів, оскільки існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Перевіривши матеріали судової справи, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, встановленні при обранні ОСОБА_5 даного виду запобіжного заходу.
Судом першої інстанції вірно враховано те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який у відповідності до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Також суддею враховано що раніше ОСОБА_5 був неодноразова судимий за вчинення тяжких злочинів, а діяння у вчинені якого його обвинувачують вчинене ОСОБА_5 під час іспитового строку, встановленого вироком суду відповідно до ст.75 КК України.
Як вбачається з клопотання про продовження строку тримання під вартою, обґрунтуванням ризику:
- переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду - є те, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше судимий за вчинення тяжких злочинів, та на даний час відбуває покарання з іспитовим строком, за місцем проживання характеризується негативно, ніде не навчається та не працює, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, його злочинні дії являють підвищену суспільну небезпеку;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні - є те, що свідками вчинення даного злочину є особи з якими обвинувачений ОСОБА_7 знайомий, проживає в одному та сусідньому населених пунктах, анкетні дані цих свідків відомі ОСОБА_5 ;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, - є те, що ОСОБА_5 будучи судимим 01 листопада 2016 року Рівненським районним судом Рівненської області за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, вчинив новий умисний злочин проти життя та здоров'я.
За наведеного суд прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження строку виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів, буде достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 та виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Доказів на спростування висновків судді в апеляційних скаргах не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Наведені в апеляційній скарзі обвинуваченим ОСОБА_5 доводи стосовно того, що слідчий суддя виніс рішення про продовження строку тримання під вартою без документального підтвердження обґрунтованості клопотання прокурора не дослідивши про цьому докази його винуватості у скоєному злочині не заслуговують на увагу і позбавлені підстав.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування вказаного рішення, судом не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 08 липня 2021 року відносно ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3