Справа № 161/12960/21 Провадження №11-сс/802/347/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
30 липня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.07.2021 в кримінальному провадженні № 12021030000000225 щодо ОСОБА_8 ,
Старший слідчий в ОВС - криміналіст СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 , звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ставки Турійського району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, пенсіонера, III групи інвалідності, раніше судимого.
Клопотання умотивоване тим, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021030000000225 від 20.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України.
20.07.2021 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.07.2021 клопотання слідчого задоволено.
Обрано щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 17.09.2021 включно.
Строк тримання під вартою визначено обчислювати з 07 год 50 хв 20.07.2021, тобто з моменту фактичного затримання ОСОБА_8 .
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що матеріалами клопотання стверджується вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, який раніше судимий, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, що спричинив смерть двох людей. Підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення відповідальності, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, а відтак будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, на думку суду, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати запобіжний захід щодо ОСОБА_8 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Зазначає, слідчий суддя безпідставно обрав підозрюваному найсуворіший запобіжний захід, не врахувавши, що останній має постійне місце проживання, є особою похилого віку, пенсіонер, інвалід III групи, хворіє, повністю визнає вину, має бажання співпрацювати зі слідством. Ухвала слідчого судді не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та практиці Європейського Суду з прав людини.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу і просив обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, міркування прокурора, який заперечив апеляційну скаргу та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч. 2 ст. 115 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Як убачається з матеріалів провадження, 20.07.2021 ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України, яке відноситься до класифікації особливо тяжких злочинів .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю стверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом огляду місця події від 20.07.2021, показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в порядку ст.208 КПК України, іншими матеріалами провадження в їх сукупності (а.п.5-21, 25-26).
Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя в цілому обсязі мотивував своє рішення.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Як убачається із п.48 рішення Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007, «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
За викладених обставин у сукупності апеляційний суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_8 , як цілодобовий домашній арешт, є недостатнім.
Апеляційний суд вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника, не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.07.2021 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді