Справа № 760/5898/18
Провадження № 2/760/4236/18
15 липня 2021 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі- Кривулько С.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
предстника відповідача -2 Чернишенко Т.П.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'чнського району м.Києва про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-
Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідачів Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м.Києва КП «Залізничне» матеріальну шкоду в розмірі 172 500, 00 грн., понесені витрати по розгляду справи у розмірі 20 925, 00 грн., судовий збір 1743,00 грн. та витрати понесені по оплаті дослідження з визначення розміру матеріального збитку у розмірі 1800,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
25.10.2017 з вини відповідачів відбулося залиття її квартири гарячою водою.
Так, посилається, що згідно акту про залиття від 31.10.2017 вказано, що аварія трапилася в системі центрального опалення, гарячого постачання (або холодного постачання). Наслідком причини залиття вказано, як пошкодження запірної арматури (вентиля) на водозбірнику горища під час підключення житлового будинку до центрального опалення. Запуск проводився працівниками РТМ "Київської теплової мережі" ПАТ "Київенерго".
У той же час, посилається, що зі слів аварійної бригади, яка виїхала для ліквідації причин затоплення їй повідомили, що залиття трапилося внаслідок незакриття вантуза.
Згідно листа ПАТ "Київенерго" на скаргу позивача вказано, що причиною залиття стало порушення цілісності внутрішньо- будинкової системи централізованого опалення, яка знаходиться на балансі житлово-експлуатаційної дільниці ЖЕД №901. Також в цьому листі зазначалося, що включення у будинку виконувалося працівниками житлово-експлуатаційної дільниці ЖЕД № 901.
Враховуючи отримані акт та відповідь на скаргу, позивач вважає, що саме винними діями відповідачів їй було спричинено матеріальної шкоди на суму 172 500,00 грн., що підтверджується висновком про вартість проведення відновлювального ремонту від 11.12.2017.
Вказує, що в добровільному порядку відповідачі відмовилися відшкодувати причинену їй матеріальну шкоду, а тому позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.
02.03.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою суду від 02.03.2018 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
05.05.2018 відповідач -2 подав до суду відзив на позов в якому посилався на відсутність винних дій відповідача-2 у затопленні кваритири позивача, яке сталося 25.10.2017.
16.05.2018 відповідачем-1 подано відзив на позов в якому останній посилався на те, що причиною залиття квартири позивача стали саме причинно-наслідкові дії балансоутримувача, тобто відповідача-2. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача пред"явлені до відповідача-1.
Ухвалою суду 01.06.2018 справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
26.09.2018 відповідачем -2 подано клопотання про долучення доказів.
29.10.2018 відповідачем-1 подано клопотання про долучення доказів.
30.10.2018 відповідач-2 подав до суду клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
30.11.2018 у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (адреса: м. Київ, вул. Смоленська, 6) на вирішення якої поставлено наступне питання:
- яка матеріальна шкода заподіяна позивачу в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 , що сталося 25.10.2017?
13.06.2019 матеріали справи були повернуті Київським науково-дослідним інститутом судових експерти разом зі складеним Висновком № 3287/19-43 від 06.06.2019.
24.01.2020 ухвалою суду підготовче судове засідання було закінчено та призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача-2 просила відмовити у його задоволенні.
Відповідач-1 в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений.
Вислухавши думку сторін, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача-1, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 cт. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (cт. 4 КЗпП України).
За змістом ч.1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .
25.10.2017 відбулося залиття вказаної вище квартири позивача гарячою водою.
Відповідно до акту про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 31.10.2017 вказано: «25 жовтня 2017 року в будинку АДРЕСА_1 , трапилось залиття, аварія на системі центрального опалення (гарячого водопостачання та холодного водопостачання).
У квартирі мають місце сліди залиття, а саме:
Кімната - - S 17,0м2 стеля /штукатурка/, стіни/шпалери/, підлога/ паркет/;
Кімната - S 11,5м2 стеля /штукатурка/, стіни/шпалери/, підлога/ паркет/;
Ванна - S 2,3м2 стеля /водоемульсійне фарбування/;
кімната - S 1,3 м2стеля /водоемульсійне фарбування/ стіни/ водоемульсійне фарбування/.
Причиною залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВС (або ХВП)вказано пошкодження запірної арматури (вентиля) на повітрозбірнику горища під час підключення житлового будинку до центрального опалення».
Також у даному акті вказано, що запуск проводився працівниками РТМ «Центр» СВГ «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» після 17 00 години без участі представників обслуговуючої організації.
Оцінивши матеріали справи, суд вважає, що особою, яка має нести відповідальність за спричинену позивачу матеріальну шкоду внаслідок залиття, є саме відповідач-2, виходячи з наступного.
Загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди передбачені ст. 1166 ЦК України.
Загальне правило статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Якщо мають місце спеціальні підстави, що надають можливість застосовувати до правовідносин положення інших статей § 1 Глави 82 ЦК, треба застосовувати спеціальні норми.
Згідно Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17 травня 2005 року (далі - Правил) встановлено правовий статус балансоутримувача будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач), згідно з яким -це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення шпітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Так, до складу тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій належать, зокрема, витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, гарячого, холодного водопостачання, водовідведення і зливової каналізації та поточний ремонт конструктивних елементів інженерних систем і технічних пристроїв будинків, які враховуються при формуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Визначення робіт, які відносяться до технічного обслуговування, поточного ремонту або капітального визначається Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженим заказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.
Поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і колодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на F закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) включено до переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затвердженого Постановою КМУ від 1 червня 2011 р. № 869.
Роботи по ремонту трубопроводу, ізоляції на трубопроводах та інших витрат систем централізованого опалення відносяться до робіт капітального характеру, які не враховуються у тарифах на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Разом з цим, Житловим кодексом Української PCP встановлено, що фінансування капітального ремонту житлового фонду здійснюється за рахунок його власника, а саме: в будинках комунальної власності - за рахунок місцевого бюджету; в будинках державної власності - за рахунок коштів підприємства, установи, організації, яким належить цей будинок; у будинках житлово-будівельних кооперативів - за рахунок коштів кооперативу; в будинках громадського житлового фонду - за рахунок коштів власників фонду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (далі - Закон) та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу І передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Статтею 24 Закону визначено, що балансоутримувач зобов'язаний: забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Саме на балансоутримувача будинку покладено обов'язок утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані; здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; здійснювати технічний огляд жилих будинків, що включає проведення планових та позапланових оглядів з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період; здійснювати профілактичне обслуговування системи водопроводу, каналізації та гарячого водопостачання у житлових будинках кожні 3-6 місяців визначений Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Встановлено, що балансоутримувачем будинку по АДРЕСА_1 є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва».
Так, між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» укладено Договір від 05.08.2014 №0910001 (надалі - Договір) про співпрацю виконавця послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води з балансоутримувачем під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності.
Відповідно до п.п. 2.4.2., 2.4.7. Договору від 05.08.2014 № 0910001 балансоутримувач зобов'язаний утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, відновлювати теплову ізоляцію трубопроводів, що проходять по технічним підвалам і горищам, забезпечувати належний стан запірної арматури, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки, а також Виконувати капітальний ремонт теплових мереж.
Балансоутримувач зобов'язаний підтримувати у належному санітарно-технічному стані підвали, технічні підвали і приміщення теплових пунктів (п. 2.4.5. Договору).
Зобов'язання балансоутримувача здійснити належну герметизацію інженерних вводів також міститься в ч. 2 п. VIII Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378 та в розпорядженні виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2017 №626 (п. 19.5).
У відповідності з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій у літній період проводяться такі роботи, зокрема, п. г) щодо систем опалення і гарячого водопостачання - ревізія кранів та іншої запірної арматури розширювачів і повітрозбірників, відновлення зруйнованих або заміна недостатньої теплової ізоляції труб у сходових клітках, підвалах, на горищах і в нішах санітарних вузлів. За наявності непрогрівання радіаторів проводиться їх гідропневматичне промивання. По закінченні всіх ремонтних робіт весь комплекс пристроїв з теплопостачання підлягає експлуатаційній наладці під час пробного опалення (п. 2.8.8. Правил).
Під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період виконуються такі роботи: - забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями, сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів (п. 2.8.2. Правил).
На горищах та технічних поверхах повинен забезпечуватися (п. 3.2.1. Правил):- температурно-вологісний режим горищних приміщень, що перешкоджає випаданню конденсату на поверхні захисних конструкцій; -доступ до всіх елементів і чистота горищного приміщення.
Вхідні двері або люки (для горищних приміщень із запасними, напірними і розширювальними баками) виходу на покрівлю повинні бути утеплені, обладнані ущільнювальними прокладками, завжди замкнені (один комплект ключів зберігається в чергового диспетчера ОДС або кімнаті техніка - майстра виконавця послуг, а другий - у консьєржа чи двірника), про що робиться відповідний напис на люку чи дверях (п. 3.2.5. Правил).
Під час технічного обслуговування та ремонту будівельних конструкцій здійснюється огляд горищних приміщень перевіряються (п. 4.4.18.Правил):
- стан зовнішніх дверей та люків;
- стан слухових вікон і жалюзі;
- температурно-вологісний режим;
- наявність ходових дощок уздовж приміщення і між слуховими вікнами на покрівлі крутого даху;
- стан ізоляції трубопроводів.
Таким чином, відповідальність за обслуговування горищ несе обслуговуюча організація, тобто Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва».
Вимоги до обслуговування внутрішньобудинкових трубопроводів та тривалість їх ефективної експлуатації регламентовані Додатком 5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій № 76.
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт (додатком 4 до Правил встановлено форму згаданого акта).
Вбачається, що Акт від 31.10.2017, складений уповноваженими особами КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» не відповідає вказаним вимогам Правил.
Так, нормами п. 2.2 цих Правил визначено, що позапланові огляди жилих будинків передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації.
Під час залиття комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли проводяться позапланові огляди.
Факт залиття приміщення та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
Вбачається, що уповноважені особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» визначаючи винуватцем залиття, яке сталося 25.10.2017 вказали саме ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
Проте, посадових чи уповноважених осіб ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», як сторону, з чиєї вини сталось таке залиття, до огляду вказаного приміщення та складення відповідного Акту не залучили та участі у такому обстеженні не забезпечили.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності.
Відповідно до п. 2.4.15. Договору встановлено, що балансоутримувач зобов'язаний протягом однієї доби з моменту виявлення, а в разі звернення Виконавця послуг - невідкладно інформувати Виконавця послуг про аварійні ситуації, порушення у роботі устаткування.
Проте, як свідчать матеріали справи у спірному будинку виявлено пошкодження у системі центрального опалення та гарячого водопостачання, зокрема, виявлено пошкодження запірної арматури (вентиля) на водорозбірнику горища, що і стало причиною залиття, відповідальність за належне утримання якого покладено саме на відповідача-2, що узгоджується з приписами п.2.4.5 Договору.
Крім того, обов"язок відповідача-2 утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані та здійснювати технічне обслуговуванняя, ремонт проведення планових та позапланових перевірок, а також визначення готовності будинку до експлуатації в наступний період опалювального сезону тощо, передбачено постановою КМУ від 21.07.2005 за №630.
Та обставини, що в діях відповідача-1 відсутня вина та причинно - наслідковий зв"язок у спричинені позивачу матеріальної шкоди свідчить також наявний у справі акт готовності будинку АДРЕСА_1 до опалювального сезону 2017/2018 від 22.09.2017, що підписаний уповноваженою особою ЖЕД №901 та РТМ "Центр" СВП "КТМ " ПАТ "Київенерго" та корінець наряду №201 від 25.10.2017 про включення будинку .
Доказів того, що залиття сталося саме внаслідок винних дій відповідача -1, ні позивачем, ні відповідачем-2 суду не надано.
За таких обставин, суд вважає, що доводи позивача про те, що матеріальна шкода завдана внаслідок залиття квартири позивача сталася внаслідок неправомірних дій ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» не підтверджено належними доказами у справі.
Разом з цим, суд вважає, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» як під час складення акту, так і у ході розгляду справи в суді не надала обґрунтувань та документів, які б підтверджувати, що залиття квартири позивача сталося внаслідок винних дій ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а відтак твердження вказані в акті від 31.10.2017 щодо винних дій відповідача-1, суд вважає недоведеними, у зв'язку з чим не можуть бути взяті судом до уваги в якості належного доказу в цій частині.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач-2, як балансоутримувач, має відповідати за шкоду спричинену неналежним утриманням спірного будинку.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що затоплення квартири позивача сталося з вини відповідача-2, а тому відповідальність за заподіяння шкоди позивачеві має бути покладенена саме на відповідача-2.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За ст. 192 ЦК України з врахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3287/19-43 від 06.06.2019, вартість майнової шкоди, завданої ОСОБА_1 у результаті залиття її квартири АДРЕСА_2 , становить 44766,00 грн.
У судовому засіданні позивач та представник відповідача-2 погодилися з даним висновком та своїх заперечень щодо нього не надали.
Оцінивши висновок судової будівельно-технічної експертизи № 3287/19-43 від 06.06.2019 у сукупності з наявними у справі доказами, суд не знайшов обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, а тому суд приймає його до уваги при постановленні даного рішення у справі.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи обставини справи викладені вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково у сумі 44766,00 грн., тобто, яка підтверджена висновком судової експертизи.
Оскільки суд при ухваленні рішення прийшов до висновку про визначення розміру спричиненої позивачу шкоди на підставі висновку судової експертизи від 06.06.2019, а тому правових підстав для стягнення з відповідача-2 понесених позивачем витрат по оплаті висновку спеціаліста від 19.12.2017, суд не вбачає.
З огляду на викладенен вище, позов підлягає задоволенню частково.
Що стосується вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 10 800,00 грн., то слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачем на підтвердження надання правничої допомоги на суму 10800,00 грн., надано договір про надання правової допомоги від 26.10.2017, квитанція від 26.10.2017 на суму 6000 ,00 грн. та квитанція від 26.10.2017 на суму 4800,00 грн.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд вважає, що заявлені, так і понесені витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, у мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних спорів; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
За вказаних вище обставин, суд вважає виправданими та такими, що відповідають критерію реальності, розумності та співмірності понесені витрати позивача на правову допомогу у розмірі 4800,00 грн., тобто підготовка та складання позову до суду.
Крім того, з відповідача-2 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 447, 66 грн., тобто пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 16, 22, 192, 1166 ЦК України, ст.ст. 12,13, 76-81, 133,137, 141, 209, 258, 259, 263- 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (м.Київ, вул. Єреванська,3-а, код ЄДРПОУ: 39826460) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 44766,00 грн.
В іншій частині позову, відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (м.Київ, вул. Єреванська,3-а, код ЄДРПОУ: 39826460) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 4800,00 грн., судовий збір у розмірі 447, 66 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М.Букіна