Справа №:755/11481/21
Провадження №: 1-кс/755/3057/21
"27" липня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102040000014 від 21.04.2021 року, про тимчасовий доступ до документів,
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва звернувся до суду із клопотанням, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102040000014 від 21.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про надання тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю їх вилучення /виїмки/.
З клопотання прокурора вбачається, що 26.01.2021 року на адресу Органу приватизації ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява ОСОБА_4 , інтереси якого на підставі довіреності від 01.12.2020 року посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , представляла ОСОБА_6 , щодо передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_1 .
За результатами розгляду заяви та поданих до неї документів, ІНФОРМАЦІЯ_2 15.02.2021 року прийнято рішення № 43-48/21, яким прохання ОСОБА_4 задоволено та передано йому у приватну власність квартиру АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 , про що видано свідоцтво про право власності від 15.02.2021 року виконаного на бланку СТЕ 050812.
На підставі вказаного свідоцтва, 25.02.2021 року державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ОСОБА_7 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 56897634 від 03.03.2021 року, відповідно до якого за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
У подальшому, 09.03.2021 року приватним нотаріусом Ніжинського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_8 посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який був укладений між ОСОБА_4 , від імені якого на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_9 05.03.2021 року, зареєстрованої в реєстрі за № 152 діяла ОСОБА_6 з однієї сторони - як продавцем та ОСОБА_10 як покупцем.
Відповідно до п. 1 договору купівлі-продажу ОСОБА_4 (в особі представника за довіреністю) передав у власність, а ОСОБА_10 прийняла у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 30,0 кв.м. та житловою площею 14,6 кв.м.
У подальшому, 03.04.2021 року ОСОБА_10 уклала договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого остання продала, а ОСОБА_11 придбала вищезгадану квартиру.
Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
Разом з тим, відповідно до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 18.04.2018 року у віці 44 років помер.
Вказана інформація підтверджується інформацією ІНФОРМАЦІЯ_6 від 05.05.2021 року № 1125/21.2-09 та Актовим записом про смерть № 7929 від 08.05.2018 року.
При цьому у п. 14 Актового запису про смерть № 7929 від 08.05.2021 року зазначено, що паспорт та військовий квиток померлого не зданий.
Отже, невстановленими на даний час особами, шляхом використання паспортних даних ОСОБА_4 отримано довіреність, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 01.12.2020 року, якою померлий надав повноваження ОСОБА_6 бути його представником з усіх питань, що стосувались приватизації квартири АДРЕСА_1 .
Продовжуючи протиправні дії, направлені на заволодіння комунальним майном, що складалася з квартири АДРЕСА_1 по АДРЕСА_3 , використовуючи довіреність померлої особи, ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право власності на вищезазначену квартиру, яку у подальшому реалізувала.
Разом з тим, вказані вище дії є незаконними виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Таким чином, з моменту смерті ОСОБА_4 будь-які довіреності, що начебто видані від його не мали жодної юридичної сили, а вчинення правочинів від його імені не могло відбуватися.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 203 ЦК України містить вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленні законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Так, за нормами ст. 655 ЦК України, за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Здатність фізичної особи мати цивільні права та обов'язки є правоздатністю. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється з її смертю.
Відповідно до ст. 30 ЦК України, цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Отже, правочини, укладені після смерті особи, але від її імені, не відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, та є нікчемними за своєю суттю.
Наведене свідчить про те, що спірна квартира не могла бути приватизована, а в подальшому реалізована ОСОБА_4 в особі ОСОБА_6 , оскільки вказані дії суперечать вимогам ст. ст. 203, 248, 346, 658 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
При цьому, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 24.01.2020 року у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 року у справі № 920/728/18.
Таким чином, сама по собі державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомості не може підтверджувати набуття права власності на неї.
Враховуючи встановлений факт смерті ОСОБА_4 на час винесення рішення про приватизацію квартири, її реєстрацію та подальшу реалізацію останній не набував права власності на неї, а сама квартира має належати територіальній громаді міста Києва в особі ІНФОРМАЦІЯ_7 .
На підставі вищевикладеного, при проведенні досудового слідства, виникла необхідність у доступі до оригіналів документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначений тимчасовий доступ необхідний з метою ідентифікації осіб, які подавали документи до Органу приватизації ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою приватизації квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 .
Відповідно до абзацу 3 п. 1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів, а тому, з метою проведення почеркознавчої експертизи виникла необхідність в отриманні оригіналів документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованому в АДРЕСА_5 .
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, в якому зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Уповноважена особа органу приватизації ІНФОРМАЦІЯ_2 була належним чином повідомлена про дату та час розгляду клопотання, відповідно до ст. 163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду клопотання.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитись з ними, зробити її копії та вилучити їх /здійснити їх виїмку/.
Для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, зокрема для отримання відомостей, що є необхідними для з'ясування всіх обставин справи у даному провадженні, є потреба у наданні тимчасового доступу до документів та розпорядження про надання можливості вилучення їх.
Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що зазначені документи знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також така інформація має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, з урахуванням можливості використати цю інформацію як доказ, відомостей, що містяться у ній, та відсутності можливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою зазначеної інформації, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 163-165, 309, КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 - задовольнити.
Надати прокурорам Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , слідчим слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , тимчасовий доступ до оригіналів документів, з можливістю їх вилучення, а саме: документів, поданих представником ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , які стали підставою для прийняття Органом приватизації рішення № 43-48/21 від 15.02.2021 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 , які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_6 .
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців з дня постановлення ухвали.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: