ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12702/21
провадження № 3/753/5703/21
"28" липня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст. 122-2 КУпАП,
Згідно протоколу, 11.06.2021 року о 19 годині 00 хвилини, ОСОБА_1 , по Бориспільському шосе в місті Києві, керуючи автомобілем «Renault» н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку, в подальшому його було зупинено шляхом переслідування та блокування. Так, ОСОБА_1 порушив п. 2.4 ПДР України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 ..
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини ( ЄСПЛ ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» ( Avsar v. Turkey ), п. 282 ) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, матеріали даної справи містять лише протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №223342 та доданих до нього письмових пояснень поліцейського УПП Сіренького Т.І., але не додано фотознімків, відеофіксації, пояснень свідків або інших доказів, що можуть підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Аналіз наведених обставин дозволяє зробити висновок, що протокол відносно ОСОБА_1 не підтверджений доказами.
Разом з тим, суд вважає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, а тому з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 122-2, п.1 ст.247, ст. 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: