Справа № 564/171/21
19 липня 2021 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Олійник П. В.
з участю секретаря Рубельського О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та утримання дружини
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття. Та стягнути з відповіда ОСОБА_2 на утримання дружини ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн., щомісячно, починаючи з дати подачі позову до суду та до досягнення сином трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у них з відповідачем народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні стосунки фактично з відповідачем припинилися. З часу фактичного припинення шлюбних стосунків, відповідач усунувся від виконання батьківського обов'язку по вихованню та утриманню сина, у зв'язку з чим, лише позивач піклується про фізичний, духовний, моральний розвиток сина. Матеріальної допомоги на утримання сина відповідач не надає.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Скерувала до суду заяву в якій просить розгляд справи провести у її відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та незперечуж проти прийняття заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку про, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (судової повістки про виклик до суду) .
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, суд дотримуючись вимог ст. 280 ЦПК України дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення по справі.
Суд, повно, всебічно та неупереджено дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що сторони, від подружнього життя мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження відповідно серії НОМЕР_1 виданого Костопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 12.02.2019 року.
Згідно довідки ОСББ "Молодіжний" №11 від 26.01.2021 року, вбачається, що позивач ОСОБА_1 проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом з нею проживає син ОСОБА_3 , 2019 року народження .
Відповідно до ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благо получчя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182СК України, враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та не рухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання не рухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути не обхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Встановлено, що син сторін проживає разом з позивачкою, та домовленість між позивачем та відповідачем про сплату аліментів на утримання малолітнього сина відсутня.
Отже, кожній дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, що повинні забезпечувати обоє батьків.
Відповідач має задовільний стан здоров'я, на своєму утриманні інших непрацездатних членів сім'ї не має, бо про таких не повідомив працює у підприємця на території Республіка Польща, перевізником, а тому може та зобов'язаний утримувати тидину до досягнення повноліття.
Таким чином, суд дійшов висновку, що аліменти на утримання сина підлягають стягненню з відповідача у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. щомісяця. Саме такий розмір аліментів, на думку суду, є обґрунтованим та справедливим, оскільки враховує майнове становище сторін по справі та відповідає вимогам закону й інтересам дити.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази,які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оскільки, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на її утримання, тому суд вважає за необхідне в задоволенні позову в частині стягнення аліментів на утримання дружини відмовити.
Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору у справі про стягнення аліментів, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись . 84, 180-183 СК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214-215, 224-226
ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та утримання дружини про стягнення аліментів на утримання дитини - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 28.01.2021 року та до досягнення сином повноліття .
Допустити негайне виконання рішення у справі в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позову - відмовити
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 на користь держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення виготовлено 21.07.2021 року.
СуддяП. В. Олійник